Як студенти організували сортування сміття в КНУ ім. Т. Шевченка?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23528 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Олександра Тиркалова

Централізованій системі сортування відходів в КНУ ім. Т. Шевченка більше півроку. Нею керують студенти. «Нехай адміністрація вирішить питання з підрядниками, що займаються вивезенням сміття, та встановить баки», – так ініціаторка сортувальні Олександра Тиркалова описує настрої, які ширились в університеті до реалізації ідеї. Студенти хотіли, але радше перекладали відповідальність на інших. «Не було такого, що зранку прокинулися й занесли в список справ “рятувати планету”, просто давно було відчуття, що маємо діяти».

Олександра зазначає, що активніше розвивати сортувальний рух в університеті почали після лекції ГО «Україна без сміття». Цьому передував збір макулатури, а також ідеї про цілісне облаштування процесу – включно з організацією складу та інформаційними кампаніями.

Запуск системи сортування, проте, не вдавався. Олександра пояснює, що тоді екологічними ініціативами в університеті займалися лише вона і її колега Руслана Цегельська. У студенток вистачало часу лише на збір макулатури. Пізніше вони вирішили підійти до реалізації інакше.

Ініціаторки провели опитування і переконалися, що студентів справді цікавить сортування. Керівництво університету погодилось надати площі в будівлях закладу для ініціативи, а директорка студмістечка допомогла знайти біля одного з гуртожитків старе приміщення під склад. Олександра і Руслана домовилися з «Україною без сміття» про встановлення контейнерів і збір пластику. Згодом почали збирати волонтерів і вибрали схему роботи. Визначили, що волонтери мають контролювати вміст контейнерів у всіх тринадцяти гуртожитках та раз-два на тиждень виносити відходи на склад. Провели кілька інформаційних кампаній та інструктажів, і тільки після цього роздали контейнери по гуртожитках.

Сьогодні активісти ініціативи збирають папір, пластик (PET-1) та кришечки. У перший раз вивезли 74 кілограми пластикових пляшок і 245 кілограмів макулатури (за них сплатили 539 гривень, цього вистачило на покриття витратних матеріалів). Пізніше макулатури назбирали вже 934 кілограми, а сортувальні баки встановили і у будівлях факультетів.

У активістів є навіть бот зворотнього зв’язку з персонажем Тарасом Сортувальником, якого також вигадали волонтери. Студенти також самостійно розробляють і постери для просування ідеї.

Олександра пояснює, що звичку свідомого споживання збираються закріплювати не просто серед своїх, а й долучати інші університети.

«Ми зрозуміли, що не критично, якщо спочатку люди проходять повз контейнери або навіть критикують. Важливо, коли люди щодня бачать, що сортування – це можливо і нормально, тоді звикають і долучаються», – додає співзасновниця.

Нагадаємо, нещодавно студенти КПІ також запустили чат-бота, який допоможе сортувати сміття.