Як студенти організували сортування сміття в КНУ ім. Т. Шевченка?
Вони організували систему волонтерів, домовились про вивезення та навіть розробили бота.
Вони організували систему волонтерів, домовились про вивезення та навіть розробили бота.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24988 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Централізованій системі сортування відходів в КНУ ім. Т. Шевченка більше півроку. Нею керують студенти. «Нехай адміністрація вирішить питання з підрядниками, що займаються вивезенням сміття, та встановить баки», – так ініціаторка сортувальні Олександра Тиркалова описує настрої, які ширились в університеті до реалізації ідеї. Студенти хотіли, але радше перекладали відповідальність на інших. «Не було такого, що зранку прокинулися й занесли в список справ “рятувати планету”, просто давно було відчуття, що маємо діяти».
Олександра зазначає, що активніше розвивати сортувальний рух в університеті почали після лекції ГО «Україна без сміття». Цьому передував збір макулатури, а також ідеї про цілісне облаштування процесу – включно з організацією складу та інформаційними кампаніями.
Запуск системи сортування, проте, не вдавався. Олександра пояснює, що тоді екологічними ініціативами в університеті займалися лише вона і її колега Руслана Цегельська. У студенток вистачало часу лише на збір макулатури. Пізніше вони вирішили підійти до реалізації інакше.
Ініціаторки провели опитування і переконалися, що студентів справді цікавить сортування. Керівництво університету погодилось надати площі в будівлях закладу для ініціативи, а директорка студмістечка допомогла знайти біля одного з гуртожитків старе приміщення під склад. Олександра і Руслана домовилися з «Україною без сміття» про встановлення контейнерів і збір пластику. Згодом почали збирати волонтерів і вибрали схему роботи. Визначили, що волонтери мають контролювати вміст контейнерів у всіх тринадцяти гуртожитках та раз-два на тиждень виносити відходи на склад. Провели кілька інформаційних кампаній та інструктажів, і тільки після цього роздали контейнери по гуртожитках.
Сьогодні активісти ініціативи збирають папір, пластик (PET-1) та кришечки. У перший раз вивезли 74 кілограми пластикових пляшок і 245 кілограмів макулатури (за них сплатили 539 гривень, цього вистачило на покриття витратних матеріалів). Пізніше макулатури назбирали вже 934 кілограми, а сортувальні баки встановили і у будівлях факультетів.
У активістів є навіть бот зворотнього зв’язку з персонажем Тарасом Сортувальником, якого також вигадали волонтери. Студенти також самостійно розробляють і постери для просування ідеї.
Олександра пояснює, що звичку свідомого споживання збираються закріплювати не просто серед своїх, а й долучати інші університети.
«Ми зрозуміли, що не критично, якщо спочатку люди проходять повз контейнери або навіть критикують. Важливо, коли люди щодня бачать, що сортування – це можливо і нормально, тоді звикають і долучаються», – додає співзасновниця.
Нагадаємо, нещодавно студенти КПІ також запустили чат-бота, який допоможе сортувати сміття.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті