У п’ятницю 19 червня, вже о четвертій дня вулиці на підході до спорткомплексу «Олімпійський» були щільно заставлені пасажирськими автобусами і сповнені людьми. Вони прийшли подивитися перші у світі стадіонні президентські дебати — і якомога серйозніше підтримати свого кандидата.  

Підготовка

Квитки на цю подію не можна було придбати у касах. Їх видавали прихильникам обох кандидатів — і лише за попередньою реєстрацією. На мою вдачу, у мого доброго знайомого якраз з’явився зайвий квиток. Так я опинився у фан-зоні чинного президента, який балотується на другий термін.

Вирахувати у натовпі прихильників того чи іншого кандидата було непросто. Вони не вирізнялися за зовнішністю, віком і одягом, а з обох боків однаково майоріли українські прапори — хоча у фан-зоні чинного президента їх було помітно більше.

Переважна більшість людей, що йшла на стадіон, була налаштована спокійно і, на перший погляд, доволі доброзичливо. Хоча дехто пересувався аж надто зосереджено, суворо озираючись і насупивши брови — приблизно з таким виразом обличчя патрулював джунглі герой Шварценеггера у фільмі «Хижак».

Фан-зони кандидатів зайняли різні половини поля.

«На всіх, навіть футбольних, матчах дотримуються якісь правила розподілу: де прихильники одного клубу, а де прихильники іншого. Щоб не допустити сутичок, бійок», — пояснював позаштатний радник чинного президента України Юрій Бірюков.

На кожній з половин замість футбольних воріт височіла сцена, де почергово виступали музичні гурти, заявлені на підтримку обох учасників дебатів.

Впоперек поля обидві сторони розділяв поліцейський кордон, хоча помітної агресії між прихильниками кандидатів не було. На цьому постійно акцентував увагу ведучий зі сцени Зеленського: мовляв, всі зібралися тут, щоб висловити свою політичну позицію, а не сваритися. Хоча не всі із ним погоджувалися.

«А у нас тут (у фан-зоні Петра Порошенка  — ред.) всі жовто-сині!», — вже під кінець виступу заявив йому вокаліст Kozak System Іван Леньо.

«Так у нас теж жовто-сині, ми такі ж українці, як і ви, чого нам сваритися?», — відповідав ведучий.

Щоправда, трохи пізніше він не втримається і підпустить шпильку опонентам, запитавши, скільки з них приїхали сюди автобусами — після чого у президентській «фанці» на якусь мить западе обурлива тиша.

Пізніше прихильники чинного президента розгарячкуються ще більше, вже під час виступу гурту Мачете. Його вокаліст Ярослав Малий, попри власну проукраїнську позицію, став звертатися до присутніх російською мовою і розповідати, що війна — це неправильно і колись має запанувати мир.

Ці «блаженні пацифістські промови», як уїдливо назвав їх хтось з президентського сектору, спричинили чергову хвилю обурення — після кожної пісні співака освистували і ганьбили, а вже наприкінці виступу біля поліцейського кордону десь взявся низенький дідусь в картузі, який почав крутити дулі в бік прихильників Зеленського.

«Ми вас любимо!», — насмішкувато кричали йому з іншого боку барикад.

«А я вас — ненавиджу! — ще більше гарячкував старий. —  На! (І в бік «отих зеленських» летить права дуля). На! (вже ліва). На! (знову права)».

Дебати

Остаточно емоції закипіли одразу з початком дебатів. Напередодні організатори неодноразово наголошували: сюди не треба йти, щоб перекричати опонента. Але на ці перестороги вже ніхто не зважував — виступи обох кандидатів супроводжувалися свистом, обурливим гаміром і образливими кричалками з боку опонуючих сторін.

Найглибше у цьому шумі потонув Зеленський, чиї випади та запитання до Порошенка ледь пробивалися крізь «стіну звуку», що ніби обступила президентську фан-зону: будь-яку його фразу одразу перекривали скандуваннями «Брехун!», «Сцикло!» і «Наркоман!». Але не відставали від них і фани Зеленського, які замість фан-зони чомусь найбільше згуртувалися на східних трибунах стадіону — і здіймали осудливий галас щоразу, як починав говорити чинний президент.  

Всього на запитання до кандидатів було 36 хвилин, а на кожну відповідь організатори виділили по чотири хвилини. При цьому кожен кандидат фактично звертався лише до своєї аудиторії — а та, відповідно, прислухалася лише до нього.

Не дивно, що кожен з них покидав дебати з відчуттям, що саме він беззаперечно переміг. Втім, з такими ж самими емоціями розходилися зі стадіону і їхні прихильники…

Фото: Радіо Свобода