Парламент ухвалив закон про українську мову. Що саме він передбачає?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24980 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Мітинг під Верховною Радою на підтримку закону про мову. Фото: facebook.com/volodymyr.omelyan

Верховна Рада ухвалила сьогодні, 25 квітня, закон №5670-д про функціонування української мови як державної. За проголосували 278 депутатів.

Закон визначає українську мову як єдину державну мову й обов’язковий засіб для спілкування у публічній сфері. Тобто державною мовою мають володіти і спілкуватися представники органів влади та місцевого самоврядування, адвокати, судді, співробітники освітніх, медичних, наукових закладів тощо.

Так само українська має бути мовою обслуговування споживачів – але на прохання клієнта можна перейти на іншу мову.

Усі нормативні акти і документи мають бути українською мовою. Наукові видання можуть публікуватися також англійською мовою або іншими офіційними мовами Європейського Союзу (наразі їх 24). Наукові заходи іншими мовами можна проводити, якщо тема стосується відповідної мови або літератури цією мовою.

Закон зобов’язує кожного громадянина України володіти українською мовою. Для набуття громадянства необхідно скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Дія закону не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.

Іншомовні фільми з українськими субтитрами не повинні перевищувати 10% усіх сеансів кінотеатру. Вимоги до кінопоказів на фестивалях м’якші – усі фестивальні покази можуть обходитися українськими субтитрами. Документальні фільми без дублювання українською допускаються у разі, якщо набрали «щонайменше 2 бали за культурними критеріями культурного тесту».

Квоти для телебачення предбачають 90% мовлення українською з 7:00 до 22:00. Друковані ЗМІ можуть бути іншомовними за умови дублювання тиражу українською. Квота для книговидавців становить 50% від усіх видань впродовж року.

Користувацький інтерфейс комп’ютерних програм має бути державною, англійською або іншими офіційними мовами ЄС. Веб-сайти повинні мати українські версії, які мають зазавантажуватись за замовчуванням.

Публічні заходи, такі як конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, тренінги, як випливає з закону, можуть проводитися іншими мовами, але лише якщо жоден учасник заходу не вимагатиме перекладу. Це не поширюється на заходи для обмеженого кола осіб.

У законі міститься кілька положень про наругу над українською мовою:

Публічне приниження чи зневажання української мови тягне за собою юридичні наслідки, встановлені законом за публічну наругу над державними символами України, і є підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

Відповідальність також передбачено за «навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах» – зокрема «навмисне порушенням вимог українського правопису».

Закон передбачає перехідний період для адаптації до нових вимог.