Київ на фотографіях ХХ століття і сьогодні: як змінилися відомі місця

Київ, як і будь-яке місто, постійно перебуває у стані змін. Одні будинки, площі, парки зникають, поки інші з’являються на їхньому місці. «Хмарочос» показує розвиток столиці у 11 фотографіях з минулого століття.

Готель Fairmont на місці будівель
Київського парового млина

Київський паровий млин, заснований купцем Андрієм Глезером, — велике борошномельне підприємство, що існувало в Києві у 1857-1920 роках. Пізніше його власником став Лазарь Бродський, за що комплекс отримав народну назву «Млин Бродського».

Будівлі з комплексу млина кілька разів руйнувався від час пожеж, тому лише три будівлі збереглися до початку ХХІ століття. Вони були визнані пам’ятками промислової архітектури. Щоправда, дві з них були знесені ще до 2010 року під час будівельних робіт. Єдина будівля, що збереглася, – це елеватор, споруджений у 1907 році. У радянський час приміщення використовували як зерносховище та склад, сьогодні там зберігаються книги. Фасад елеватора часто слугує рекламною площею.

У березні 2012 року поруч з останньою будівлею з комплексу Київського парового млина відкрився п’ятизірковий готель Fairmont Grand Hotel Kyiv. Будівля налічує 12 поверхів та розрахована на 258 номерів.

Парковка замість будинку на вулиці Глибочицькій

За адресою Глибочицька, 103 раніше стояв триповерховий прибутковий будинок. Його збудували у 1900 році за проектом архітектора Миколи Вишневського. Будівлю оздоблював візерунок з цегляної кладки та невелика мансарда. На першому поверсі працювали магазини та перукарня, інші були житловими. Будинок знесли у 1985 році. Сьогодні на його місці розмістилися автостоянка та маф із квітами.

Бульвар Тараса Шевченка до побудови готелю Hilton

На перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Пирогова зберігся прибутковий будинок кінця ХІХ – початку ХХ століття. На місці сусідніх будинків – двоповерхової забудови того ж періоду – сьогодні знаходиться комплекс H-Tower. Будівництво хмарочосу тривало з 2007 по 2014 рік. Комплекс налічує 26 поверхів, п’ять з яких займає готель Hilton, та досі залишається однією з найвищих будівель у Києві.

Солом’янська РДА на місці дитячого кінотеатру

Літак АН-10 з’явився на Севастопольській площі у 1979 році як пам’ятник. Згодом у ньому облаштували дитячий кінотеатр «Орленок», де показували переважно мультфільми. Наприкінці 80-х років літак перебував у поганому стані, а 1993 року його підпалили. Після цього АН-10 демонтувати та перевезли до аеропорту «Жуляни» для утилізації.

Сьогодні на цьому місці залишився сквер, а також з’явилася скляна будівля Солом’янської районної адміністрації, збудована у 2006 році.

Вид на проспект Перемоги до будівництва хмарочосів

У 1982 році на проспекті Перемоги відкрили Центральний палац урочистих подій (тоді – Центральний РАГС). Модерністська будівля із вигнутим дахом мала стати акцентом забудови проспекту. Над її проектом працювало кілька архітекторів, зокрема Вадим та Ірина Гричини та Вадим Гопкало. Трикутна форма була визначена призначенням будівлі: внутрішній простір спроектовано таким чином, щоб потоки людей не перетинались.

Перший хмарочос поблизу Палацу урочистих подій почали будувати у 2008 році. Планувалося, що «Sky Towers», висотою у 214 метрів, стане найвищою будівлею України. Але у 2015 будівництво зупинилося через нестачу коштів. За три роки з’явилася ідея зробити будівлю новим офісом КМДА. Проте сьогодні «Sky towers» залишається недобудованим.

Згодом будівництво почалося і з іншого боку пам’ятки модернізму. У 2016 компанія «Київміськбуд» розпочала будівництво трьох 36-поверхових веж житлового комплексу Manhattan City. Роботи там досі тривають.

Парковка на місці відкритого басейну стадіону «Динамо»

У 1967 році на території футбольного стадіону «Динамо» відкрили перший в Україні відкритий басейн з підігрівом води. Завдяки цьому користуватися ним можна було навіть взимку. Басейн був розділений на дві частини: для плавання та стрибків у воду, а трибуни були розраховані на дві тисячі глядачів.

За спогадами тут тренувалися як професійні спортсмени, наприклад Сергій Фесенко, так і просто кияни. Частина з них навіть мали можливість відвідувати басейн безкоштовно завдяки професійним спілкам. У 1990-х роках стадіон із прилеглою територією був приватизований та реконструйований знову. На місці відкритого басейну збудували автостоянку з підземним гаражем.

Вулиця Льва Толстого до побудови комплексу «Граф Толстой»

Кут вулиці Льва Толстого на перетині з Назарівською також виглядав зовсім по іншому. Активна забудова вулиці тривала наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Серед будинків на розі вулиці не було пам’яток архітектури, проте частина з них мали історичну цінність. Зокрема, у будинку № 39 жив письменник та режисер Михайло Старицький, а у будинку № 35 – Олександр Зарубін, член Української Центральної Ради.

Сьогодні домінантою цієї частини вулиці став житловий комплекс «Граф Толстой», завершений у 2008 році. Різнорівнева будівля сягає 18 поверхів та позиціонується як житло преміум-класу.

Сад купецького зібрання та фонтан
зі слоном на місці Арки дружби народів

Парк на місці сучасного Хрещатого був закладений ще в середині ХVІІІ століття. У 1882 році частину території орендувало та облаштувало Київське купецьке зібрання. У цей час з’явився Будинок купецького зібрання (сьогодні у приміщенні розмістилася Національна філармонія України), відкритий концертний майданчик та літній клуб у псевдоруському стилі. Ймовірно, дерев’яне приміщення останнього згоріло під час захоплення Києва у 1919 році..

У радянський період парк змінював назву кілька разів: він був Першотравневим, Пролетарським та Піонерським. У 1930-х роках його реконструювали, додавши кілька фонтанів. Улюбленцем киян став фонтан зі слоном, що з’явився поблизу оглядового майданчика. Вже у 1960-х роках слон зник. На його місці у 1982 році збудували Арку дружби народів та монумент. За задумом, композиція повинна була символізувати єднання українського та російського народів. Зараз йдуть розмови про демонтаж чи зміну назви монументу.

Бульвар Лесі Українки до побудови «Паруса»

Бульвар Лесі Українки виник наприкінці 1950-х років: необхідність у новому шляху виникла під час забудови територій вище вулиці Госпітальної. До 1961 року він мав назву Печерський бульвар. Довгий час поблизу проходив трамвайний маршрут №30. Він починався від Залізничного вокзалу і пролягав вулицею Мечникова і закінчувався біля Печерського моста. У 1985 році маршрут закрили.

Сьогодні на розі вулиць розташувався бізнес-центр «Парус». 33-поверхову будівлю завершили у 2007 році, певний час вона була найвищим хмарочосом України.

Розв’язка біля Південного вокзалу
на місці житлових будинків

Сьогодні автомобільну розв’язку біля Південного вокзалу утворюють дві вулиці – Георгія Кірпи та Ползунова. Вони утворилися наприкінці ХІХ століття та мали тоді інші назви: 1-ша та 2-га лінії відповідно. У цей період тут проживали переважно працівники залізниці.

Попри те, що територію поруч, наприклад вулицю Липківського, активно забудовували багатоповерхівками, згаданих вулиць цей прогрес не торкнувся. Старі житлові будинки знесли лише наприкінці 1980-х років під час перепланування місцевості. У 1990-ті на місці будівель були продуктовий та речовий ринки. У 2001 році тут збудували Південний вокзал, Церкву Великомученика Георгія Побідоносця та сформували площу, якою ми знаємо її сьогодні.

Вулиця Льва Толстого до побудови 101 Tower

З мосту над залізничними коліями наприкінці вулиці Льва Толстого раніше відкривався непоганий вид на зелені київські пагорби та навіть Володимирський собор. Сьогодні домінантою місцевості стала будівля 101 Tower, завершена у 2012 році. Під час розробки проекту, висотність комплексу була зменшена з 34 до 27 поверхів.

Крім того, сьогодні з цієї точки добре помітний 26-поверховий готель Hilton та 17-ти поверховий комплекс DIPLOMAT HALL.

Фото: pastvu.com, maps.google.com, abcnews.com.ua, wikipedia.org

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?