Як Громадський бюджет став комерційним проектом і які міста за нього платять?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Віктор Гурський. Фото: ain.ua

Станом на сьогодні Громадський бюджет частково діє як комерційний проект. Про це розповів у колонці для AIN.UA Віктор Гурський, директор компанії SocialBoost, яка запустила бюджет участі.

«Громадський проект» запустили 2016 року на хвилі децентралізації в Україні. Першими громадами, що долучилися до проекту, стали Тернопіль, Жовті Води, Вільногірськ, Баранівка й Охтирка. Містяни отримали можливість подавати на голосування різноманітні проекти, від будівництва дитячого майданчику до проведення великого фестивалю.

Наразі цей інструмент електронної демократії використали у 82 містах і громадах, які загалом виділили понад 390 млн грн на реалізацію проектів-переможців.

Спершу SocialBoost підтримувала Громадський бюджет за ґрантові кошти, зокрема від USAID. Інвестиції за два роки склали трохи менше 200 тисяч доларів.

У 2017 році партнером проекту став ПриватБанк, який забезпечив рекламну компанію: надсилав сповіщення своїм клієнтам, а також надав можливість голосувати через свої термінали.

У коді системи намагалися передбачити випадки махінацій: коли автори проектів накручували голоси, змушуючи голосувати пенсіонерів і школярів або розігруючи призи серед учасників голосування.

З 2018 року компанія почала переводити «Громадський проект» на комерційну модель. Для 40 міст використання платформи Громадського бюджету стало платним. До таких належать Львів, Чернівці, Краматорськ, Маріуполь, Каховка та інші. Обслуговування системи для решти, як і раніше, оплачується ґрантами.

Вартість залежить від кількості жителів населеного пункту. Це може бути від 15 тисяч до 50 тисяч гривень на рік. Кошти йдуть на підтримку серверів, технічна підтримка з боку системних адміністраторів по телефону тощо.

А підключення нового міста сплачується setup fee (плата за з’єднання). За ці гроші муніципалітет отримує набір макетів для інформаційної кампанії, онлайн-навчання модераторів тощо.

Гурський характеризує проект як класичний B2G продукт (business-to-government), адже клієнтами є муніципалітети. В перспективі SocialBoost планує вийти на Польщу та країни Балтії.