В індустріальну епоху промисловість була одним з найголовніших джерел прибутку. Більшість населення працювала на виробництві, а промислові об’єкти займали великі території. Фабрики, заводи та виробництва розташовувалися у межах міста й на берегах водойм. Зазвичай, біля води були верфи та портові крани.

З переходом до економіки послуг, виробництво закрилося або переїхало за межі міста. Зараз на місці колишніх складів та корпусів з’являються житлові комплекси та культурні хаби.

У партнерстві з SAGA Development «Хмарочос» зібрав 6 кейсів ревіталізації промзон, які змінили бачення прибережних територій.

NDSM в Амстердамі

Раніше на цьому місці були склади і цехи, які спорожніли в 1986 році, коли збанкротувала нідерландська корабельня Nederlanse Droogdok En Scheepsbouw Maatschappij (NDSM). Тепер на цьому місці у контейнерах живуть студенти і працюють митці. Спочатку це були засквотовані приміщення, а зараз – законні малі архітектурні форми. Конкурс на реорганізацію промзони виграла мистецька організація «Кінетична Північ» у 2000 році. Вона об’єднувала людей, які вже використовували покинуті склади в гавані Амстердама, починаючи з 90-х.

Тепер 86 тисяч квадратних метрів гавані стали сучасним фестивальним районом. Художникам вдалося здійснити свою мрію і перетворити покинуту корабельню на Kunststad – місто мистецтв. Дешева оренда дала змогу зняти контейнери під офіси, галереї, театральні майданчики і майстерні. Тут є готелі: один з них зроблений з будівельного крана, а інший – розташований на старому кораблі. До цього району Амстердама можна дістатись паромом, який по п’ятницях і суботах ходить до третьої ранку.

«Місто біля фіорда» в Осло

Це – амбітний проект місцевої адміністрації Осло, яка в 2000 році вирішила перетворити стару корабельню на живий район. Тепер тут можна купатись у басейнах, рибалити, гуляти пішки і їздити на велосипеді. Адже метою реновації було створення великого місця для відпочинку і прогулянок.

Проект Міста Фіорда складався з 12 частин, кожна мала виконувати окрему функцію. Наприклад, Філіпстад став житловим районом з новою школою і садочками. Не забули і про культуру: у Місті Фіорда є місце для Музея Мюнка і бібліотеки. Ця територія зв’язала між собою різні частини міста і перетворило берегову лінію Осло на жваві публічні простори.

Беттері-Парк-Сіті, Нью-Йорк

До середини минулого століття на південному березі Мангеттена розташовувався порт, який обслуговував контейнерні перевезення. Однак згодом їх почали приймати інші порти регіону, а цей – став занепадати.

У 1962 році муніципалітет вирішив відродити простір та ухвалив план ревіталізації портової зони площею 54 гектари. Старі пірси знесли заради розширення берегової лінії, а у 1983 році тут збудували перший житловий комплекс. Зараз уздовж всього узбережжя проходить набережна з причалами для яхт та паромними переправами.  Завдяки близькості до Волл-стріт, житло в районі стало популярним серед банкірів, що дозволило швидко заселити район. Зараз населення району складає 13 тисяч чоловік, а оренда житла коштує у середньому 2800 доларів, що вдвічі більше ніж у середньому по місту.

Центральна набережна, Торонто

Центральна набережна Торонто знаходиться в діловому центрі міста, тож не дивно, що вона зазнала багато перебудов. У 60-х роках XX століття вздовж набережної проклали швидкісну трасу, а промисловість, яка розташовувалася на узбережжі, перемістилася за місто. Офісні центри, які почали з’являтися наприкінці століття, розбили її на багато непозв’язаних одна з одною частин.

Аби виправити це у 1999 році була створена громадська організація Waterfront Toronto, яка мала керувати ревіталізацією простору. Уряд Канади, провінції Онтаріо та муніципалітет міста Торонто зібрали на проект 1,5 мільярди доларів. У 2003 Waterfront Toronto представила план розвитку території, а у 2011 році закінчили облаштування центральної ділянки довжиною 3,5 кілометри. Уздовж набережної створили пішохідну зону та місце відпочинку з дерев’яного настилу з виходом до води. Частини набережної поєднали дерев’яними мостами у вигляді хвиль. Крім того, біля набережної планують побудувати перший так званий розумний район, в якому все – від заповнення сміттєвих баків до заселення у квартири – буде керуватися через інтернет. Будівництвом займеться компанія Alphabet, якій належить Google.

Простір навколо музею сучасного мистецтва, Більбао

Більбао – місто на півночі Іспанії у Країні Басків, розташоване біля узбережжя Атлантичного океану. Завдяки вигідному розміщенню, Більбао був одним із центрів судноплавства. Однак у постіндустріальну епоху обсяги перевезення впали, а портова верф занепала.

У 1991 році музей Гуггенхайма в Нью-Йорку вирішив відкрити філіал в Європі. Уряд Країни Басків запропонував профінансувати будівництво музею в одному з міст регіону, натомість засновники музею брали на себе витрати з його обслуговування. Майданчиком для будівництва обрали саме закинуту верф у Більбао. На місці портових складів з’явилася деконструктивістська будівля авторства Френка Генрі та пішохідна зона з парком. Навколо музею встановили скульптури сучасних митців, а також стенди з історичними фотографіями верфі. Після відкриття музею у 1997 році кількість туристів у місті з кожним роком зростає, а явище, коли один один простір задає розвиток всьому місту, назвали на честь міста «ефектом Більбао».

Парк у гавані, Копенгаген

Невеликий район Islands Brygge у Копенгагені був зосередженням промисловості міста. Раніше тут розміщувалася гавань, безліч невеликих заводів та будинки робітників. Наприкінці 70-х років місцеві мешканці вирішили перетворити свій депресивний район та за власні кошти відкрили тут парк. Поштовхом до глобального перетворення території став вибух на одному із заводів у 1980 році, внаслідок якого постраждало 23 людини. Тож у 1990 році виробництво закрилося і почалася реконструкція.

У 2003 році реконструкцію набережної завершили. Зараз на місці виробничих корпусів розташована широка набережна із зонами відпочинку та велоінфраструктурою, житлові будівлі та культурний центр. Головною особливістю парку стала так звана відкрита купальня – дерев’яний настил на воді, яким огороджено місце для плавання. Таке рішення дозволило створити місце для плавання у центрі Копенгагена. Всього на набережній діє п’ять басейнів, зокрема і для дітей. Якість води в них постійно контролюється, тож купатися біля колишньої промзони цілком безпечно.

Ревіталізація промислових об’єктів – це світовий тренд в архітектурі. Завдяки їй вдається не тільки отримати користь від закинутих територій, але й пожвавити їх. І вода в цьому випадку грає одну з головних роль, адже людям у містах важливо мати доступ до різноманітних активностей, зокрема і до природних.

На Подолі стартував масштабний проект – незалежна студія «Постпромисловий Київ. Трансформації в Україні», організована в рамках співпраці Массачусетського технологічного інституту (MIT) та компанії SAGA Development у партнерстві з Urban Curators. Студія має на меті проаналізувати та розробити сценарії трансформації частини промислового району Подолу в Києві.