У 2019 році видатки бюджету Києва зросли на 2 млрд грн – з 57 до 59 млрд грн. на рік. При цьому більшість правок у головний фінансовий документ міста депутати вносили «з голосу» прямо перед голосуванням. Така практика не є новою і повторюється з року в рік.

Тому 16 травня Київрада ухвалила нарешті новий регламент, за яким має прийматись бюджет столиці. Це документ, що визначає порядок складання та звітування про виконання бюджету міста Києва та програми соціально-економічного розвитку міста.

«Хмарочос» з’ясовував, за якими правилами прийматиметься бюджет на 2020 рік і якою буде роль громади у прийнятті бюджету

Чому важливий бюджетний регламент

До травня 2019 року при прийнятті бюджету Київрада переважно орієнтувалась на Бюджетний кодекс і на регламент ради. Однак не було єдиного документа, який би регулював бюджетні процеси у столиці.

«Робота над бюджетним регламентом столиці почалась ще в 2014 році, однак тричі документ відхиляли. При цьому, що бюджетні регламенти були прийняті не лише в обласних центрах, а й навіть у Лисичанську є свій бюджетний регламент», – пояснює експерт групи РПР-Київ Іван Сікора.

Бюджетний регламент, який ухвалила Київрада, є частиною регламенту Київради від 7 липня 2016 року. Це означає, що документ, над прийняттям якого експерти і депутати бились майже 5 років, насправді буде діяти лише до закінчення каденції нинішньої Київради.

Як відмічає один з авторів звичайного регламенту Київради, юрист Анатолій Пашинський, під час підготовки Бюджетного регламенту розглядалось два варіанти його оформлення – у якості окремого рішення Київради або у якості додатку до вже існуючого рішення «Про Регламент Київської міської ради». В результаті він став обрали саме останній варіант і бюджетний регламент став додатком до чинного регламенту Київради.

«Це був вимушений крок, на який ми були змушені піти, щоб це рішення було прийняте. Однак навіть якщо наступний склад Київради вирішить не подовжувати дію регламенту, цей документ може стати основою для наступного бюджетного регламенту, адже над ним працювали одні з кращих юристів. Хоча він розроблений для Києва, але на нього можуть орієнтуватись й інші українські міста», – пояснює депутат Київради від «Київської команди» Олексій Руденко.

Однак він підтвердив, що бюджет на 2020 рік буде розроблятись за новим регламентом.

Залучення киян до бюджетного процесу

Усі експерти погоджуються, що найбільшим досягненням бюджетного регламенту є прозорість бюджетного процесу, а також участь громади у його підготовці.

Підготовка

Громадськість включається у бюджетний процес ще під час підготовки проекту бюджету – регламент зобов’язує департаменти КМДА та райадміністрації проводити консультації з громадськістю про важливість фінансування тих чи інших проектів за рахунок міста. Консультації проводяться у тому числі й шляхом голосування на сайті. Лише після цього розпорядники можуть формувати свої пропозиції на фінансування. Після цього департамент фінансів має опублікувати усі пропозиції на сайті Київради у «Зведеному переліку бюджетних запитів».

Складання бюджету

Вдруге громадськість бере участь уже на етапі складання бюджету КМДА. Регламент зобов’язує адміністрацію проводити консультації з киянами, які можуть вносити пропозиції щодо формування бюджету міста. Яким чином і коли будуть проводитись консультації з киянами, визначає КМДА.

Правки депутатів

Після цього, як буде готовий проект бюджету, в нього мають право вносити правки депутати Київради. Всі ці правки збираються і вносяться в «Зведену таблицю правок», яка публікується на сайті КМДА для загального доступу, щоб кожен киянин міг побачити, куди місто планує витрачати кошти.

Як відмічає Анатолій Пашинський, раніше правки подавались до бюджетної комісії в окремих листах та ніким не систематизувалися. Це суттєво ускладнювало роботу з проектом та створювало передумови для зловживань.

«З прийняттям Бюджетного регламенту цю проблему вирішено – бюджетна комісія спільно з КМДА готуватиме зведену таблицю правок, яка на кожному з етапів мають оприлюднювати на сайті Київради. Це дозволить легко відслідковувати кожну правку та зробить бюджетний процес більш прозорим», – відмічає він.

Громадськість не впливає на зміни до бюджету

Втім Іван Сікора звертає увагу, що громадськість виключена з процесу прийняття змін до бюджету міста. «Ми наголошували на важливості участі громади на усіх етапах бюджетного процесу, а не лише щодо його прийняття. Внесення змін – не менш важливе, ніж голосування за бюджет, однак у фінальному проекті регламенту менкашнців міста таки виключили з процесу прийняття змін до бюджету», – нарікає він.

Заборона депутатам вносити правки з «голосу»

Протягом останніх років внесення поправок до бюджету «з голосу» прямо в сесійній залі стало нормою для Київради. При прийнятті бюджету на 2019 рік завдяки таким поправкам він різко зріс на 2 млрд грн. Тому однією з ключових новацій нового бюджетного регламенту є заборона депутатам вносити правки у бюджет «з голосу».

Як визначає документ, депутати не мають права вносити правки до бюджету, яких немає у «Зведеній таблиці правок» і яка публікується на сайті у вільному доступі. Таке право залишається лише за міським головою.

Як пояснюють автори бюджетного регламенту, керівництво бюджетної комісії наполягало на необхідності надати міському голові право вносити поправки до проекту бюджету «з голосу» на пленарному засіданні.

«Це пояснювалось тим, що з дати остаточного формування зведеної таблиці поправок (орієнтовно 19 листопада) до моменту голосування за бюджет (орієнтовно 25 грудня) можуть з’явитись певні нововиявлені обставини, такі як зміна обсягу міжбюджетних трансфертів, непередбачувана комунальна аварія, обрання Києва для проведення значного міжнародного заходу», – пояснює Анатолій Пашинський.

Тому після тривалих обговорень погодили компроміс – виключно міський голова може вносити поправки «з голосу» виключно за наявності письмового обґрунтування щодо невідкладності розгляду і необхідності їх врахування. Після цього депутати мають право самостійно визначатися, наскільки обґрунтованими є такі пропозиції міського голови.

Чіткі часові рамки бюджетного процесу

Автори бюджетного регламенту відмічають, що під час роботи над документом орієнтувались на бюджетний процес в Міністерстві фінансів, тому в регламенті передбачили два етапи роботи над документом – прогноз бюджету та проект бюджету, а також визначили чіткі хронологічні рамки їх прийняття.

Прогноз бюджету складатиметься за формою, що визначена Міністерством фінансів України.

«Це окремий документ, який визначатиме основні напрями бюджетної політики на наступний рік. Він формується на основі Стратегії міста та Програми економічного і соціального розвитку», –  підкреслює Олексій Руденко.

Тому до 15 серпня Департамент фінансів має подати до КМДА прогноз бюджету. До цієї дати усі департаменти мають внести свої пропозиції. 6 вересня проект рішення про прогноз бюджету подається до Київради, де його розглядають і вносять правки. До 10 жовтня Київрада має прийняти прогноз бюджету.

Лише після цього починається підготовка проекту річного бюджету. Департаменти КМДА готують свої бюджетні запити.

До 12 листопада КМДА подає до Київради підготовлений проект бюджету на наступний рік. Після цього депутати мають 7 днів, щоб надати свої правки. По кожній з них КМДА мусить надати висновок.

До 11 грудня має бути узгоджений проект рішення про бюджет. Далі проект бюджету розглядається на сесії Київради. Правки, які не подали заздалегідь, ставити на голосування заборонено.

До 25 грудня Київрада має прийняти бюджет на наступний рік.

«Ми старалась максимально чітко прописати усі часові рамки, щоб уникати так званої “бюджетної ночі”, коли бюджет приймають поспіхом і під ранок. Це по-перше, робить процедуру більш прозорою, по-друге, зменшує ризики, що останній момент будуть внесені правки “з голосу”», – пояснює Олексій Руденко.

Обов’язкове звітування про виконання бюджету

Окремим пунктом у бюджетному регламенті регулюється питання про звітування за виконання бюджету. Згідно з документом, КМДА має подавати річні та квартальні звіти про виконання бюджету до Київради та розміщувати їх у відкритому доступі на своєму офіційному веб-сайті.

Кожен звіт аналізується депутатами на засіданнях бюджетної комісії. Особлива увага приділяється річному звіту – він має представлятись на пленарному засіданні Київради та може перевірятись державними органами чи аудиторами.

Відповідальність за порушення бюджетного законодавства встановлена на загальнодержавному рівні в Бюджетному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі України.

«Це дуже важливий момент, оскільки раніше звіт розглядали на бюджетній комісії. Депутати слухали, а потім погоджували. Наступного року це мають робити на пленарному засіданні. При цьому звітуватимуть усі департаменти, а не лише департамент фінансів буде зачитувати сухі цифри. Якщо департамент не виконує плани, які він собі поставив, то значить слід говорити про звільнення його голови», – пояснює Олексій Руденко.