Надмірна автомобілізація, зношеність інфраструктури, маршрутки замість зручних автобусів та тролейбусів, відсутність велодоріжок і тротуарів для пішоходів – всі ці проблеми об’єднують більшість міст в Україні та роблять їх непривабливими для життя.

Щоб знайти вихід з цієї ситуації, українські міста за прикладом Західної Європи почали розробляти Плани сталої міської мобільності (ПСММ). «Хмарочос» дізнавався, які міста вже розробили ПСММ і як це допоможе вирішити проблеми з транспортом у містах.

Що таке План сталої міської мобільності

План сталої міської мобільності (ПСММ) – це інструмент стратегічного планування розвитку транспортної системи та формування транспортної політики міста.

Плани сталої міської мобільності почали активно розробляти в європейських містах у 70-х роках минулого століття. Пройшовши пік розвитку автомобілізації, коли кількість авто дуже сильно зростала, європейські країни задумались над тим, що місто поступово перетворюється на одну велику парковку.

Піонерами в розвитку сталої мобільності були Франція та Німеччина. Починаючи з 1980-х років практика написання планів сталої мобільності поширирась усією Європою. На сьогодні такі плани мають майже 40% міст у Європі. Найбільше ПСММ прийняли у Франції – такі документи мають 78% французьких міст.

Концепція сталої мобільності передбачає, що на першому місці серед пріоритетів має бути пішохід, потім – велосипедист.  Лише після цього йде громадський транспорт, а в самому кінці – приватні автомобілі.

«Стала мобільність – в першу чергу процес, а не формальний документ. Якщо місто вирішило планувати транспорт стало, то це означає відмовитись від екстенсивного розвитку інфраструктури, коли в першу чергу будуються дороги для автомобілів. Також потрібно вести переговори з усіма учасниками руху, в тому числі й пішоходами і велосипедистами», – пояснює директор «А+С Україна» Дмитро Беспалов.

Власне участь громади (партисипація) відрізняє План сталої міської мобільності від транспортної стратегії – якщо стратегію можуть писати спеціалісти без участі громади, то для підготовки ПСММ залучення містян є одним з найважливіших етапів.

Як відмічає Дмитро Беспалов, за принципами сталої мобільності важливо, щоб планування було комплексним, а не окремо планувати велодоріжки, окремо – тротуари для пішоходів. Однак чиновникам дуже важко зрозуміти цей спосіб мислення – вони звикли планувати все окремо.

«Зараз багато розмов іде про метро на Троєщину. Однак жителям району в першу чергу потрібна транспортна доступність, і потрібна швидко. В який спосіб це буде реалізовано – побудують метро чи прокладуть лінію електротранспорту – це вже інструмент, а не ціль», – пояснює він.

Саме цей комплексний, людиноорієнтований підхід відрізняє ПСММ від транспортної стратегії та транспортного розділу в Генплані міста, який визначає кількість і ширину смуг, однак зовсім не враховує інтереси мешканців міста.

Стала мобільність в українських містах

Сьогодні більшість українських міст розвиваються за екстенсивним сценарієм на фоні автомобілізації, яка постійно зростає. Наприклад, у Києві на 1000 мешканців сьогодні припадає 257 автомобілів, у Львові – 180. Якщо нічого не робити, то за підрахунками експертів, уже у 2025 році у столиці на 1000 мешканців припадатиме 450 автомобілів, а середня поїздка забиратиме 2 години в одну сторону.

«Ситуація виглядає так, що для українських міст розробка плану сталої міської мобільності це скоріше не розкіш, а необхідність», – відмічає Дмитро Беспалов.

Сьогодні в рамках проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні», виконавцем якого є німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH», розробляються ПСММ для Львова, Житомира, Полтави та Подільського району Києва, а також транспортні моделі для Чернівців і Вінниці. Проект фінансують Уряди Німеччини та Швейцарії.

Вже розроблені плани сталої міської мобільності для Житомира та Полтави – вони чекають свого затвердження на сесії міської ради. Активно триває робота над розробкою ПСММ для Львова та Подільського району міста Київ. Очікується, що розробка планів завершиться вже восени 2019 року.

Наразі активно планується розробка та реалізація такого Плану в Херсоні. Ще два українські міста – Миколаїв та Дніпро – розробляють плани сталої міської мобільності самостійно, без підтримки донорів.

Житомир

План сталої міської мобільності планують ухвалити в місті вже на найближчій сесії у червні 2019 року. Документ розробила Житомирська міська рада у співпраці з GIZ та Dornier Consulting.

За час роботи над документом було визначено шість пріоритетів розвитку мобільності Житомира:

– посилення ролі громадського транспорту;
– безпека руху;
– стимулювання пересування пішки;
– велосипедний рух;
– впорядкування паркувального простору;
– зовнішнє сполучення міста.

На відміну від столиці, Житомиру не загрожує надмірна автомобілізація – тут зафіксовано лише 116 автомобілів на 1000 мешканців. Основний вид пересування у Житомирі – громадський транспорт. Ним користуються у три рази частіше (46%), ніж автомобілем (15%).

На думку заступника міського голови Житомира Дмитра Ткачука, головними проблемами міста на сьогодні є зношеність транспортної інфраструктури, а також засилля маршруток.

«Громадський транспорт у місті досі залишається не комфортним для жителів міста. Наша задача – виправити цю ситуацію, а також зробити місто більш екологічним. Для цього ми плануємо розвивати електротранспорт, а також популяризувати серед мешканців пересування пішки», – пояснює він.

Полтава

Схожа до Житомира ситуація зі сталою мобільністю спостерігається і в Полтаві – там уже розробили план і збираються його прийняти вже найближчим часом.

Головними пріоритетами сталої мобільності Полтави є:

– підвищення привабливості громадського транспорту;
– розвиток і впорядкування паркувального простору;
– збір даних та створення інтелектуальної транспортної системи;
– розвиток пішохідного простору та безбар’єрності;
– розвиток велосипедного руху;
– підвищення рівня безпеки руху.

Згідно з документом, однією з проблем міста є його автомобілізація – сьогодні у Полтаві на 1000 мешканців припадає 152 автомобілі. До 2031 очікується, що у місті буде 330 авто на 1000 мешканців.

Як відмічає менеджерка проектів CITY Lab у Полтаві Ялина Садовнікова, одним зі шляхів вирішення цієї проблеми може бути розвиток велоінфраструктури міста. Однак поки, на її думку, керівництво міста не ставить задачі розвивати велоінфраструктуру.

«Воно просто не бачить у цьому потреби і вигоди для міста. Пішохідній інфраструктурі теж не приділяють достатньо уваги. Всі кошти спрямовуються на ремонт проїзної частини та модернізації житлового фонду, капремонту приміщень, які на балансі міської ради», – пояснює вона.

Вінниця

Ще у 2015 році у Вінниці ухвалили Комплексну стратегію міського транспорту і просторового розвитку, яка визначає не лише транспорт, а й головні напрямки розвитку міста. Це базовий документ, який визначає, куди рухається місто.

«Зараз ми розробляємо транспортну модель для міста. Це спеціальна програма для моделювання транспортних рішень. Це дозволить не робити помилок у бетоні та асфальті, а прорахувати на симуляційній моделі і обрати краще рішення», – пояснює транспортний експерт Віктор Перлов.

Розробку плану сталої міської мобільності планують почати уже восени 2019 року. Завершити – весною 2020 року.

«Важливо не лише розробити документ, а мати політичну волю на його виконання. Стратегію міського транспорту і просторового розвитку ми розробили ще 2015-го року, але фактично вона почала працювати лише у 2018-му», – стверджує Перлов.

Львів

На сьогодні у Львові триває робота над Планом сталої міської мобільності. «Ми пройшли стратегічний етап, зараз працюємо проводимо учасницький процес консультації з громадськістю і експертним середовищем», – повідомив «Хмарочосу» один з розробників ПСММ для Львова Орест Олеськів.

Львівську команду експертів та управлінців консультують експерти з Швейцарії та Німеччини, які представляють компанії: Basler & Hofmann AG, Van de Wetering Atelier für Städtebau GmbH, Burkhard Horn: Mobilität & Verkehr – Strategie & Planung. Завершити роботу над планом сподіваються до осені 2019 року.

Миколаїв

Миколаїв виявився одним з перших міст, яке вирішило самостійно розробити план сталої міської мобільності. На розробку плану з бюджету міста виділили 3,7 млн грн.

Розробляла документ група спеціалістів «А+С Україна». Очікується, що документ буде зверстаний ще до кінця травня, але в невдовзі потрапить на голосування до міської влади.

Крім ПСММ, у Миколаєві розробили транспортну модель міста, оптимізацію мережі громадського транспорту, концепцію розвитку велосипедної інфраструктури, аналіз безпеки руху в місті, а також проекти організації дорожнього руху і підвищення безпеки на найбільш проблемних ділянках.

Однак як відмічає один  розробників ПСММ Денис Моляка, наразі в Миколаєві спостерігається конфронтація мера та міськради. Цей фактор може завадити прийняттю та реалізації плану сталої міської мобільності.

Дніпро

За прикладом Миколаєва Дніпро також планує розробити план сталої міської мобільності. На нього з бюджету міста планують витратити 4 млн грн. Завершити роботу над планом сталої міської мобільності планують до кінця 2019 року.

А що в столиці?

Як повідомили «Хмарочосу» в GIZ, у рамках проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні», комплексні дослідження транспортної системи міста Києва не проводились.

«Наразі триває аналіз ефективності функціонування транспортної системи та транспортної поведінки мешканців у рамках розробки Плану сталої міської мобільності для Подільського району міста Києва», – повідомили в організації.

Це не зовсім типовий ПСММ, адже він стосуватиметься лише одного району у Києві. Однак місто ще поки не має наміру розробляти ПСММ.

Цілі сталої міської мобільності проголошувались у Міській цільовій програмі розвитку транспортної інфраструктури, який Київрада так і не підтримала. Документ був розроблений розроблений Департаментом транспортної інфратсруктури КМДА. Ним передбачалось витрати розміром 76,5 млрд гривень на транспортні потреби столиці.

На думку Дмитра Беспалова, цей документ за своїм духом не відповідає цілям сталої міської мобільності.

«Стала мобільність – це спосіб мислення, коли мінімальна кількість коштів дає максимальний результат. З документу ж було незрозуміло, що кияни отримали б за майже $3 млрд, як покращилася б транспортна ситуація», – відмічає він.

Як відмічають експерти, що працюють над планом для Подільського району, його метою буде показати, що місто може бути зручним для його мешканців. Таким чином вони сподіваються показати містянам, що місто може бути зручним.

Однак, на думку Дмитра Беспалова, у Києві ще поки немає запиту на якісну інфраструктуру.

«Київ – чи не єдине місто в Україні, яке поки може дозволити собі екстенсивний розвиток, адже це столиця і сюди завжди буде тягнути людей. Інші міста такої розкоші не мають і якщо вони не будуть розвивати інфраструктуру, то можуть спорожніти», – підсумовує Беспалов.