Як гендерні стереотипи позначаються на жінках у бізнесі? Результати дослідження

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 272 днів. За цей час ми опублікували 23453 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У мікро-, малому та середньому бізнесі в Україні (мікробізнес – до 9 працівників, малий бізнес – 10-49 працівників, середній бізнес – 50-249 працівників) жінки, в середньому, є власницями або очільницями лише 33% компаній.

У дослідженні, яке проводили Центр «Соціальні індикатори» та Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення проекту CUTIS , взяло участь понад 600 підприємств у п’яти галузях – кондитерська, швейна, взуттєва та меблева промисловість й IT-сектор. Галузі були обрані не випадково – експерти проекту вважають, що продукція малого та середнього бізнесу саме з цих секторів має найкращі шанси продаватися на канадському ринку.

Жінка визнавалась власницею чи очільницею підприємства, якщо:

у підприємства є лише один власник;
у підприємства є кілька власників, серед яких жінок 50% або більше;
власником підприємства є юридична особа, держава або органи самоврядування, а керівницею компанії є жінка.

Виходячи з даних аналізу, найбільше жінок-керівників задіяно у швейній промисловості – 45%. Найменше – у виробництві меблів та в IT-секторі.

На думку дослідників, гендерні стереотипи щодо професій зумовлені вихованням.

Чи існує скляна стеля?

Попри очевидне переважання підприємств очолюваних чоловіками, у деяких галузях є бізнеси, які на 100% належать жінкам. Наприклад, 16 з 98 швейних підприємств повністю належать жінкам, тобто кожне четверте підприємство.

На думку дослідників, це є свідченням того, що хоча в деяких галузях скляна стеля все ще залишається, її не варто розглядати як константу.

«Насправді в Україні, ймовірно, змінюється корпоративна культура. Чимало учасниць дослідження вважають, що жінки в бізнесі не просуваються на керівні посади через власні гендерні стереотипи або невпевненість у власних силах», – пояснюють соціологи.

Чому жінки не експортують?

Як свідчать результати дослідження, сьогодні підприємства малого і середнього бізнесу, власниками яких є жінки, менш схильні займатись експортом, ніж підприємства, очолювані чоловіками.

Серед підприємств ММСБ, очолюваних жінками, експортують 32%. Це на 5% менше, ніж у чоловіків.

На думку підприємниць, вони менше готові до ризиків, пов’язаних з виходом на експорт. Жінки частіше “задовольняються меншим” і більш виважено ставляться до своїх рішень, ніж чоловіки.

Чому жінки майже не вступають в бізнес-асоціації

За даними дослідження, лише 10% жінок є членами бізнес-асоціацій. Найбільше членів асоціацій у взуттєвій галузі – 25%, найменше – у кондитерській промисловості та IT-сфері.

Експерти виділяють дві причини,чому жінки не вступають у асоціації: нестача часу та недостатня обізнаність щодо можливостей та переваг асоціацій.

На думку дослідників, ці дві причини – це переважно гендерні бар’єри, пов’язані у більшості випадків з народженням та доглядом за дитиною.

Однак більшість підприємниць позитивно оцінюють бізнес-асоціації як можливість для нетворкінгу та здобуття знань. Особливо це стосується об’єднань бізнесвумен.

“Ці жіночі бізнес-клуби дійсно допомагають жінкам розправити крила або відчути, що вони здатні зробити, що завгодно. Така підтримка є дуже важливою для всіх жінок”, – стверджує одна з учасниць дослідження.

Жінки рідше сертифікують продукцію

Лише 19,5% підприємниць, які взяли участь у дослідженні добровільно сертифікували свою продукцію. При цьому серед підприємств, очолюваних чоловіками, пройшли сертифікацію 31,5% підприємств.

Крім того, компанії, очолювані чоловіками, дещо частіше (13,7%) реєструватися для отримання екологічного маркування. Серед компаній, очолюваних жінками, таке маркування отримали 11%. Переважна більшість цих підприємств – у кондитерській галузі.

Як для чоловіків, так і для жінок головним мотивом для проходження сертифікації є отримання ринкових переваг. Друга найпоширеніша мотивація для компаній, очолюваних жінками, – бажання бути соціально та екологічно відповідальними. Компанії, де керівниками були чоловіки, таким чином прагнули поліпшити свою ділову репутацію.

При цьому і жінки, і чоловіки мають однаковий доступ до фінансування – кредити отримали 80% заявників як серед жінок, так і чоловіків. На думку дослідників, ані жінки, ані чоловіки не подають заявки, якщо тільки вони не впевняться, що мають високі шанси на отримання фінансування.

Результати дослідження презентував Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS). Проводила аналіз група дослідників Центру «Соціальні індикатори» та Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).