Молоді київські фотографи розповідають, якими камерами користуються, де купують і проявляють свої плівки у Києві, що для них означає цей вид фотографії. А також пояснюють, що потрібно знати початківцю в цій справі і чому перша плівка найчастіше «комом».

Женя, 27 років, програміст

Фото на плівку – це відображення моїх емоцій, які переживав у ті чи інші момент. Більше як фото-щоденник, ніж важливий меседж комусь.

Після того, як я перепробував достатню кількість варіантів плівкових камер і об’єктивів, я зупинився на Yashica FX-3 2000 Super з об’єктивами 50mm таі 35mm і Minolta Hi-Matic AF2 – компакт, який зручно брати з собою кожен день⁣. З плівки мої фаворити – Kodak Portra 400 для кольорової фотографії й Ilford / Kodak TRI-X для чорно-білої. Коли треба проявити плівку, у Києві я користуюся послугами photovision.ua і рідше fotovramke.

Фотографування – це процес творчий, тому правила тут не потрібні. Але, щоб порушувати їх, потрібно спершу вивчити і робити багато знімків. Новачку головне зрозуміти, що він хоче отримати від фотографії. Для мене вдала фотографія це та, яка відображає момент та емоції фотографа під час зйомки. Це відразу видно, тоді фото живе.

Коли фотографую Київ, зазвичай виходжу на станції метро, ​​на якій давно не був, і йду кудись без мети. Займаюся саме дослідженням місця, заходжу у двори, перейнятися їхньою атмосферою. На перший погляд все у Києві здається однаковим і одноманітним, але, якщо «зануритися» в процес, то знаходиш щось незвичне. Буває таке, що одна котушка плівки може піти за годину.

Фотографію вважаю своїм хобі. Я люблю експериментувати, ставити собі виклики. З осені, наприклад, хочу пофотографувати на середній формат (розмір кадрового вікна від 4,5 × 6 сантиметрів до 6 × 9 см, більша фокусна відстань). Ось зараз я розробляю невеликі тематичні фотокниги із вже відзнятого матеріалу. Інших конкретних цілей з плівкою поки що немає.

Instagram

Юля, 23 роки,
працює в компанії Photovision

Особливість фотографії на плівку – це ловити живі моменти. З цифровим фотоапаратом ти не замислюєшся, а просто клацаєш багато разів. Тому, я завжди вибираю щось особливе для фото і виглядає це як кадри з кіно.

Мій перший досвід фотографії на плівку був з камерою Olympus mju III, зараз використовую Yashica FX-3 Super⁣. А ось з видами плівки намагаюся експериментувати, правда маю улюблені: Kodak Gold 200, Kodak Ultramax 200, Portra 400.

Перш ніж почати знімати на плівку, потрібно добре познайомитися з технікою: як вставляти плівку, як змотати, де які режими і яка фокусна відстань (у мене з цим часто проблеми, і головні об’єкти виходять поза фокусом, занадто близько), навчитися працювати з експозицією. Також, дуже легко засвітити плівку, тому з цим потрібно бути акуратним. Тут не можна сказати, чи вийде в тебе все з першого разу, чи треба ще повчитися. Хтось, наприклад, може вчитись довго, але так і не знайти себе в цьому. Навіть я не можу про себе сказати, що всі кадри виходять вдалі.

Київ найбільше люблю фотографувати сонячним і теплим. Тоді вдається показати його справжнім. Я завжди при виході з дому беру з собою камеру, тому більшість фотографій створюються спонтанно. Люблю приїжджати в центр, і заходити у двори, скверики, розглядати все. Виходиш на вулицю в одному місці, а в результаті буваєш у десяти інших. У кожному районі Києва відбувається щось своє, це і люблю знімати.

У Києві багато місць де можна купити і проявити плівку. Моїми фаворитами Fotoplenka.ua і Photovision, інколи ходжу в Fotovramke. Але зараз я проявляю і сканую фото самостійно на роботі.

Фото на плівку – це просто хобі. На своїх фотокартках стараюся передати особливості того моменту. Немає якоїсь конкретної мети, але мені подобається показувати Київ справжнім на своїй плівці.

Instagram

Женя Кожушко, 23 роки,
бариста і художник

Фотографія – це можливість передати своє бачення світу, така візуальна проекція. Знайомство із плівкою було спонтанне, але дуже швидко зрозумів, що плівкою можна зрізати всі гострі кути, котрі передає цифрова фотографія.

Фотографую зазвичай на Nikon N80, переважно використовую об’єктив Arsat 50mm. Також ще маю кітовий об’єктив, колекцію об’єктивів для Зеніту, але ними вже не користуюся. Плівку зазвичай обираю 35мм. Фаворитів тут не маю, завжди обираю під настрій, але останнім часом надаю перевагу плівці lomography 100/400 iso через її контрастність.

Плівка надає об’єму, це як слухати музику на вінілі, в ній є душа. Ти ніколи не знаєш що вийде. Особливо цікаві випадки у мене були з плівкою, коли камера ламалася, але ще робила кадри, тоді виходили несподівані результати.

Початківцю потрібно врахувати, що дане хобі не з дешевих. Ніколи не потрібно розчаровуватися при перших проявах – фото можуть бути хорошими, або ні – плівка річ непередбачувана. І нізащо не порівнювати свої фото з чиїмись. Для першої камери підійде Зеніт ЕТ, – це не вершина, але він допоможе розібратися як працює діафрагма і експозиція. У цій справі немає чіткої статистики, зазвичай є 10-15 кадрів з плівки котрі мені подобаються, але це залежить ще й від настрою. Буває так, що через місяць я дивлюся цю ж саму плівку і думаю – “яка ж вона вся кайфова!”, а буває навпаки. Все залежить від того, що ти хотів показати.

Мої фото – це суміш людини і міста, локації не надто важливі, кадр можна побачити будь-де. Фотографую людей – як вони проводять вільний час, або за їхньою улюбленою справою, просто ловлю моменти, вони правдиві. І стараюся передати Київ таким, яким я його відчуваю в ту хвилину. Потім потрібно проявити плівку, зазвичай це роблю в fotovramke, тут же можна відсканувати фото у цифровий формат.

Зараз фотографія для мене просто хобі. Мені цікаво експериментувати, отримувати нові результати, але хтозна як буде завтра, може я прокинуся із нав’язливою ідеєю створити виставку.

Instagram

Аліна, 18 років,
вчиться на сценариста

Фотографію на плівку люблю за життя в кожному кадрі, зернистість, помилки, які потім намагаєшся виправити і за час очікування сканів.

Фотографую на Зеніт ЕТ. З плівкою експериментую, беру завжди інших виробників, із різною світлочутливістю, але поки тільки 135 типу (розмір кадру 36 × 24 мм). Об’єктив у мене Геліос 44-2.

Тому, хто лише знайомиться із плівкою, потрібно знати, що вона виховує. Ти можеш помилитися із виставленням експозиції, ISO (це світлочутливість камери, чим вище ISO, тим більше шумів у вас на фотографії) і кадр вийде невдалим. І у тебе є лише 36 кадрів, тому фотографувати все і всіх не зможеш. Якщо у вас зламаний експонометр на фотоапараті, скачайте собі його на телефон. Зі своєю камерою і тим, як вона працює, можна познайомитися тільки після проявлення першої плівки. Тоді всі її справності і несправності будуть помітні. Мені вистачило 3-4 плівок, щоб навчитись. Зараз можу витратити дарма хіба пару кадрів зі всієї стрічки. Але вважатиму, що по-справжньому вмію фотографувати на плівку, коли отримаю вдалий слайд і навчуся проявляти її самостійно.

Найчастіше фотографую людей. Мені цікаво розкривати їх характери. Іноді це привід познайомитися. Мені це нагадує куріння, коли люди виходять покурити, не вигадуючи складних причин, щоб побути разом. У процесі цікаво спостерігати, як людина себе веде, коли ти фотографуєш. Мене відштовхує, коли починають позувати. Позування, якщо це не задумане з початку для концепції, виглядає нещиро. Локації підбираю під людину, щоб розкрити її природу. Окрема вулиця або район Києва пасує комусь іншому. Київ сам по собі фотографую рідко, без героя знімок здається мені пустим.

Якщо переглянути мої фотографії, можна зрозуміти де я найчастіше гуляю: Поштова площа, Контрактова площа і окрема любов до метро. Якось в переході на Контрактовій площі я навмисно чекала, щоб двоє піднялися сходами настільки, щоб у кадрі залишилися тільки тіні.

Плівку можна купити і проявити в Фотофонді, Fotovramke. Якщо ви новачок, то у Fotovramke вам все покажуть і розкажуть. Після проявлення скани фотографій кидають посиланням на пошту в jpg форматі. Можна взяти tif, але це, якщо ви збираєтеся друкувати свої фото в дуже великому розмірі.

В майбутньому хочу навчитися фотографувати на слайдову плівку й на плівку 120 типу (неперфорована фотоплівка для середньоформатних фотокамер). Цього літа планую заробити собі на ширококутний об’єктив (менша фокусна відстань). А ще в мене була ідея, щоб мої фото стали частиною якогось перфомансу, але над цим ще треба подумати.

Instagram