Художниця фотографує зруйновані фонтани та планує акції на їхній захист. Чи потрібно це містянам?

Фото: Валерія Тарасенко

Художниця Валерія Тарасенко організувала персональну виставку фоторобіт. Валерії 31 рік і два роки тому вона почала збирати фотокартки покинутих фонтанів у світі. Художниця разом із архітекторами та урбаністами започаткувала цей проект, щоб зрозуміти і пояснити, чому люди відмовляються і забувають про них у своїх містах. 

«Хмарочос» поспілкувався із художницею, яка фотографує занедбані фонтани у Києві та світі. 

На захист фонтанів

Ідея серії фотографій з покинутими фонтанами з’явилась в мене два року тому. Я побачила один занедбаний біля свого будинку. Тоді й почала фотографувати. Спершу в Києві, потім подорожувала Європою і там теж фотографувала їх. Фонтани зазвичай знаходжу сама з чоловіком, або запитую у людей, де вони розташовані і в якому стані перебувають. 

Фото: Валерія Тарасенко

Серія фотографій на виставці складається з 65 фонтанів, які були знайдені в Україні, Франції, Німеччині, Греції, Аргентині, Швеції та Італії. На цьому ми не збираємося зупинятися, тому серію продовжуємо і до сьогодні. Фотографії збираємо або робимо разом із Станіславом Толкачевим, моїм чоловіком. Також фото нам надсилають. Далі ми ці фото обробляємо спеціальним чином і друкуємо – переносимо зображення на алюмінієву пластину та наносимо олійну фарбу на матрицю і залишаємо.

Фонтани зберігають у собі автентичність і затишок, навіть якщо вони більше не працюють і виглядають погано. Завдання мого проекту надихнути людей відновити втрачений зв’язок із довкіллям. Якщо говорити про відновлення фонтанів, то перш за все хочу реконструювати декілька біля мого дому, це у Дніпровському районі Києва. І вбачаю сенс у відновлені фонтанів на лівому березі, правий почуває себе трохи краще, бо є більш туристичним. Але все ж фаворити є по всьому місту.  

Фото: Валерія Тарасенко

Стосовно відновлення є досить багато запитань, деякі фонтани зовсім не можливо відновити через їх стан. Для тих, що підлягають відновленню, постає головне питання: хто буде платити за них. Саме це питання я планую задавати громадянам. Правий берег має своїх покровителів через туристичність, лівий – тільки географічну залежність від найближчого пункта населення.

Фото: Валерія Тарасенко

Я  розумію, що хоч фонтани – це далеко не перша необхідність міста, але чому б нам не дозволити собі відновлення деяких особливо прекрасних екземплярів. Тому маємо багато роботи. Головне ж питання: чи готові люди до такої розкоші? 

Що далі?

15 червня відбулася виставка моїх робіт «У басейні». Проходила вона, як зрозуміло із назви, у порожньому басейні. Я виставляла багато робіт: живопис, графіка, фотокартки фонтанів. Мені сподобався такий формат виставки, басейн став символом дитинства і спогадів про нього. Мені допомагали Ріна Дякова, Tuzov Gallery, Станіслав Толкачев та Микита Грязнов. Людей прийшло дуже багато, були і позитивні, і негативні відгуки. Але виставка стала початком, далі ми плануємо зробити сім акцій про занедбані фонтани. 

Фото: Валерія Тарасенко

Найближча пройде 27 липня за адресою вул. Будівельників 30, там знаходяться  два фонтани-близнюки. У кожної акції буде своє конкретне візуальне питання та проблема, які ми будемо вирішувати, працюючи із глядачем і безпосередньо фонтаном. 

Фонтани-близнюки. Фото: Валерія Тарасенко

Фонтан – це місце відпочинку та роздумів. Місце, де ти можеш на хвилинку перейти у інший стан. Зараз у місті спекотно, біля фонтану ви можете розслабитись.