Партнерський матеріал з
В 2014 році в Україні ухвалили Національний план дій з відновлюваної енергетики. Згідно з документом, споживання природного газу до 2020 року має скоротитися на 9,2 млрд куб. м, а частка біоенергетики – зрости в 3,5 раза. До 2030 року частка відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) має збільшитися до 40%.
Однак у 2016 році частка ВДЕ у виробництві теплової енергії становила лише 6,2%. Для порівняння, в країнах ЄС вона в тричі вища, а, наприклад, в Данії завдяки ВДЕ взагалі виробляється до 42% теплової енергії.
Втім, після 2014 року роль відновлювальної енергетики в Україні поступово зростає. Як відмічає директор Департаменту поновлюваних джерел енергії Державного агентства з питань енергоефективності та енергозбереження Юрій Шафаренко, динаміка розвитку відновлювальної енергетики хоч і не дуже швидка, але є. Особливо він виділяє біоенергетику.
Біоенергетика – галузь енергетики в основі якої лежить використання біопалива, яке виробляється з біомаси. Біомаса – біологічно відновлювальна речовина органічного походження, яка біологічно розкладається (відходи сільського господарства (рослинництва і тваринництва), лісового господарства та технологічно пов’язаних з ним галузей промисловості, а також органічна частина промислових та побутових відходів.
Український бізнес відреагував на потреби країни у відновлювальних джерелах теплової енергії – кількість підприємств та державних установ, які відмовились від газового опалення на користь біомаси, зростає.
«Хмарочос» поспілкувався з директором підприємства «Котлосантехмонтаж» Євгеном Постолатієм про опалення за допомогою пелет й ситуацію, яка склалась на енергетичному ринку.
Енергоощадність за допомогою пелет
«Котлосантехмонтаж» працює у місті Кропивницький з 2009 року. Спершу воно виконувало усі роботи зі встановлення інженерних мереж – енергопостачання, водопостачання, теплопостачання й інших.
Однак ситуація змінилась у 2011 році, коли Євген Постолатій поїхав на оглядову екскурсію до Польщі. Там він познайомився з Робертом Палєнчиком, власником компанії з виробництва котлів, що працюють на пелетах.
Пелети – біопаливо, яке отримують з торфу, вугілля, деревних відходів і відходів сільського господарства. Зазвичай має вигляд гранул циліндричної форми.
«Мене вразили підходи Роберта до роботи. Він обирає об’єкти, реконструює у них котельні на пелетах і починає продавати отриману теплову енергію. До того ж, в Польщі значно простіше вести бізнес, він не настільки зарегульований, як в Україні», – пояснює Євген Постолатій.
Після повернення до України підприємець вирішив почати працювати у сфері опалення пелетами. За словами Євгена, цей бізнес має значні перспективи у Кіровоградській області.
З того часу він став активно цікавитись альтернативними джерелами енергії. На одному з тематичних заходів Євген Постолатій познайомився з підприємцем, який став його першим клієнтом.
«Ми переобладнали котельні на його підприємствах у Кіровоградській, Одеській, Вінницькій та Черкаській областях. Загалом було близько 30 об’єктів», – розповідає бізнесмен.
Перший кредит і розвиток
Після виконання першого замовлення Євген почав шукати клієнтів у Кіровоградській області. На початку 2014 року вдалось налагодити зв’язки з мерією Новомиргорода, районного центру в Кіровоградській області.
Першими об’єктами у Новомиргороді ПП «Котлосантежмонтаж» була школа №2 та лікарня. Початок робіт у них збігся з початком російської агресії у Криму, тому питання відмови від газового опалення стало більш нагальним.
Для того, щоб переобладнати котельні, Євгену Постолатію знадобився кредит розміром 600 000 гривень.
«Ми обійшли чимало банків. Однак в жодному не знайшли розуміння – вони боялися надавати нам кредит. Ситуація змінилася, коли ми звернулися до ЕКО-банку “Укргазбанку”. Тут для нас підготували вигідну пропозицію й дали кредит на три роки під 21% річних. Це на 3% нижче звичайної кредитної ставки», – пояснює підприємець.
За ці кошти підприємство «Котлосантехмонтаж» майже з нуля облаштувало котельню у школі №2.
«Ми взяли в оренду приміщення на території школи. За власні кошти придбали котли, проклали потрібні інженерні мережі та теплотраси. В результаті на теплопостачанні вдалося заощадити майже в три рази. Якщо гігакалорія газу коштувала школі 2800 гривень, то гігакалорія тепла на пелетах – лише 1100 гривень. Завдяки цьому вже за рік ми змогли погасити банківський кредит», – пояснює підприємець.
При цьому бізнес-модель «Котлосантежонтажу» відрізняється від бізнес-моделі ЕСКО-компаній, які отримують свій прибуток від різниці між тим, скільки клієнт сплачував за платежами до проведення робіт з енергоефективності та скільки – після. «Котлосантехмонтаж» фактично є і виробником тепла і його оператором, тобто компанією, яка надає послуги теплопостачання.
Крім комунальних установ, Євген Постолатій працює з приватним бізнесом. Одним з клієнтів є швейна фабрика «Зорянка» у Кропивницькому. Тут шиють одяг для таких брендів, як MARKS & SPENCER, BEST, PRADA, Lener Cordier.
«До нас звернулось керівництво фабрики з проханням реконструювати котельню. Раніше вони користувались центральним теплопостачанням, але на фабриці було холодно й неможливо регулювати температурний режим», – пояснює Євген Постолатій.
Коштом фабрики на підприємстві «Котлосантехмонтаж» розробили проектну документацію й здійснили реконструкцію об’єкта.
«Чинну котельню ми перевели на нові технології й взяли її на повне обслуговування. Минулого року на кожній гігакалорії вони заощаджували 800 гривень завдяки тому, що перейшли на альтернативне паливо», – розповідає підприємець.
Соціальна місія бізнесу
Як розповідає Євген Постолатій, щоб бізнес був прибутковим, потрібно здійснювати реконструкцію на об’єкті потужністю від 500 кіловат.
«Зараз суттєво зросла вартість пелетів. Ще п’ять років тому вони коштували близько 60 гривень за тонну, а зараз – 3000 гривень без урахування транспортування. На кожні 100 км перевезення пелет до їхньої вартості варто додати ще 300 грн», – пояснює підприємець.
Зростання ціни на пелети пояснюється двома факторами. По-перше, після 2014 році українці стали активніше будувати котельні, які працюють на альтернативному паливі. По-друге, пелети наразі активно експортують до Західної Європи, тому й ціни на них фіксуються у євро. В таких умовах за підрахунками Євгена Постолатія, у наступному опалювальному сезоні вартість однієї гігакалорії тепла на пелетах становитиме 2100 грн.
Крім цього підприємство «Котлосантехмонтаж» працює у соціальному напрямку. Компанія проводить реконструкцію котелень у дитячому садку та музичній школі у Новомиргороді (Кіровоградська область).
«Ці об’єкти ми будуємо більше для громади. Вони знаходяться далеко від центру міста, тут часто трапляються прориви теплотраси. Щоб обслуговувати ці будівлі ми намагаємося залучити кредит розміром 1,5 мільйони гривень. В літній час хочемо купити пелети для обслуговування котелень», – пояснює Постолатій.
В ЕКО-банку відмічають значний потенціал енергозбереження не лише для бізнесу, але й для держави загалом. Суттєвої економії енергії можна досягти шляхом модернізації обладнання та завдяки переходу на альтернативні джерела енергії.
«Для цього в ЕКО-банку створено власний технічний підрозділ, який проводить оцінку енергоефективних рішень. Ми підготували спеціалістів, які розуміються у цій сфері. Клієнти приносять до нас проект, ми його аналізуємо і підказуємо, як його переробити, щоб досягти більшої економії енергоресурсу. Розвиток енергоощадності у всіх сферах бізнесу та побутового обслуговування дозволяє нам зменшити залежність від імпорту енергоносіїв з інших держав», – підкреслює Михайло Медко.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті