На початку липня Міністерство охорони здоров’я опублікувало проєкт змін до «Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць» (далі – ДСН). У ньому передбачено більше громадських вбиралень, контейнерів для сортування сміття та лавок на вулиці і водночас заборонено пісок на дорогах, омолоджувальне кронування і вигрібні ями. 

Поки проект на стадії обговорення, «Хмарочос» розповідає про зміни, що можуть найбільше вплинути на міське середовище у столиці. 

Громадські вбиральні 

Говорячи про Київ, у місті було вже кілька спроб створити мережу громадських вбиралень. У 2016 році відповідна петиція набрала 10 тисяч голосів, а у 2017 біля фунікулера встановили перший автоматизований туалет, стилізований під тумбу для афіш. Сьогодні на карту «Київводфонду» досі нанесено тільки 72 громадські вбиральні, робочих з них – 32. Для того, щоб частково розв’язати проблему, ще у 2008 році у КМДА дозволили безкоштовно та вільно користуватися вбиральнями у закладах харчування. Звісно, не всі знають про таке право, і не усім комфортно ним користуватися. 

Якщо запропоновані зміни до ДСН будуть прийняті, громадських вбиралень у містах значно побільшає. За новими нормами відстань до них повинна бути не більше ніж 700 метрів. У місцях, де прогнозують великі скупчення людей, їх розміщуватимуть через 300 метрів, і принаймні по одній – у зелених зонах. Для прикладу, поширення громадських вбиралень у Парижі можна переглянути на спеціальній мапі. Лише безкоштовних автоматизованих туалетів на вулицях міста близько 400. 

Громадська вбиральня у Франції. Фото: flickr

Крім того, кожна вбиральня тепер повинна мати сповивальний столик та доступ до питної води. Таке рішення може частково замінити для Києва мережу фонтанчиків для пиття, які поширені у багатьох містах світу. Зокрема, у 2018 році Берлін приєднався до ініціативи The Blue Community, що закликає розглядати питну воду як право, а не товар. До кінця 2019 року у місті працюватиме близько 150 фонтанчиків з питною водою. У Відні таких фонтанчиків вже встановили близько тисячі. Крім забезпечення базових прав, такі мережі покликані зменшити кількість сміття, адже люди можуть наповнювати тут власні багаторазові пляшки.

Читайте більше: Чому кияни замість громадських туалетів ходять у вбиральні фастфудів?

Сміття

Станом на 2015 рік, в Україні переробляли близько трьох відсотків відходів. Для порівняння, у Данії, наприклад, це 69%. Попри те, що з першого січня 2018 року за законом «Про відходи» сортування є фактично обов’язковим, значно більш поширеними сьогодні залишаються низові ініціативи у цьому напрямку, наприклад рух «Україна без сміття». Але є й інший приклад: на початку 2019 року у Тернополі міська рада вирішила встановити контейнери для сортування у дворах багатоповерхівок.

Нові санітарні норми також зобов’яжуть встановлювати контейнери для сортування сміття. На організованих смітниках повинна бути можливість сортувати пластик, скло, метал, папір та органіку, а у парках та скверах будуть урни для пластику, скла та несортованого сміття. 

Урни для сортування сміття у черкаському парку. Фото: infomist.ck.ua

За новими правилами, відстань між смітниками на вулицях має бути не більше 60 метрів. Раніше вона залежала від щільності населення, але загалом могла бути не більше ста метрів. Урни повинні бути на кожному з кутів перехрестя, біля зупинок громадського транспорту, входів у метро та вокзали, підземні переходи, громадські будівлі. 

Крім того, у ДСН додатково прописали, що скидати побутове та зметене сміття у зливоприймальні колодязі заборонено. Натомість їх варто оглядати та чистити раз на три місяці. У важливості догляду за цими комунікаціями кияни вже мали можливість переконатися під час торішніх літніх злив. 

Прибирання листя

У проєкті змін до ДСН повністю забороняється спалювати листя, хоча у чинній редакції це стосувалося лише території житлової забудови, парків та скверів. На шкоді такого «прибирання» разом з екологами та активістами вже наголошувала Уляна Супрун. «Під час згоряння тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. До його складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук», – зазначено у дописі на Facebook. Спалення рослин та листя з міста може бути навіть більш небезпечним, адже на них осідає забруднення з повітря. 

Крім того, паління листя та трави збільшує ризик виникнення пожеж, як шкодять не лише людям, але й тваринам та середовищу їх проживання. В Україні заборонено палити листя та іншу рослинність без дозволу відповідних державних органів, і Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає за це штраф від 170 до 340 гривень.

Натомість зібране листя у МОЗ пропонують вивозити для компостування. Від нього будуть прибирати проїжджу частину, відокремлені трамвайні лінії, велодоріжки та тротуари. А ось в скверах та парках листя збиратимуть лише на організованих газонах, при цьому додатково їх удобрюючи.

«Я б не ділила так чітко: газони прибираємо, а все інше – ні. Варто розробити кілька варіантів рішень, – коментує це рішення ландшафтна архітекторка Ксенія Феофілактова. – Але загалом, це загальноприйнята практика – залишати листя принаймні у частині парку, адже це натуральне органічне добриво. Часто навіть прибране листя не вивозять, а зносять у спеціально створену зону для компостування прямо в парку».

Прибирання снігу

З огляду на статистику – за січень 2019 року лише в Києві через ожеледицю травмувалося близько двох з половиною тисяч людей – не дивно, що у МОЗ вирішили уточнити також правила прибирання снігу та льоду. Територію медичних закладів, пішохідні переходи, велодоріжки та тротуари потрібно чистити до твердого покриття. При чому останні – на ширину не менше ніж 120 сантиметрів. 

Проєкт наказу забороняє посипати вулиці піском: він забруднює вулиці, а з настанням весни дрібні частинки піднімаються в повітря, утворюючи пил. Від солі поки не відмовляються: пішохідні та велосипедні шляхи будуть посипати гранвідсівом (дрібною гранитною крихтою) з вмістом солі 7%. Суміш повинна зберігатися на вулиці у спеціальних контейнерах, розміщених кожні 200 метрів, а після закінчення зимового періоду збиратися та зберігатися до наступного року. Така система працює, наприклад, у Стокгольмі.

Гранітна крихта не перетворюється на пил і легко прибирається з вулиць. Фото: Олександр Шутюк

Зміни стосуються також пріоритетності прибирання: спочатку треба чистити тротуари та велошляхи, а вже потім дороги. Потрібну систему запровадили у містах Швеції: дослідження показали, що через неприбраний сніг пішоходи травмуються втричі частіше за автомобілістів, а автоцентричний порядок прибирання задовольняє потреби передусім чоловіків. 

Читайте більше: Шпаргалка чиновнику: як не перетворювати Київ на атракціон приниження кожної зими

Нові пункти стосуються також бурульок – ще однієї причини травмування містян взимку. Сьогодні небезпечний лід з будинків прибирають механічно. Щоб він не утворювався у МОЗ пропонують звернути увагу на покрівлі: вода не має стікати з їх країв, а воронки і трапи повинні мати підігрів.

Безбар’єрне середовище

У проєкті змін до Державних санітарних норм з’явилися також положення про зручність та доступність міського середовища. Він містить три основні пункти. Перший – забезпечити пологі з’їзди з усіх тротуарів шириною не менше 120 см. Це значно полегшить пересування людям з інвалідністю, батькам з дитячими візками та іншим маломобільним групам населення вулицями міст. Пологі з’їзди також повинні забезпечуватися на всю ширину велодоріжки.

Друге положення також стосується безбар’єрності. Усі надземні та підземні переходи повинні мати ліфт, підйомник або пандус. Якщо ж можливості це забезпечити немає, потрібно продублювати шлях наземним переходом. Більшою мірою ці пункти вже зафіксовані у оновлених державних будівельних нормах, зокрема, ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів». Вони почали діяти у вересні 2018 року і всі об’єкти, що проєктують після, повинні відповідати таким вимогам.

Крім того, за пропозицією МОЗ кожні 300 метрів на вулиці потрібно розмістити лави для сидіння. Це потрібно передусім для тих, кому важко пройти великі відстані без відпочинку, наприклад, людей похилого віку, пояснює представниця Доступно.UA Наталя Павленко.

Зменшення кількості пилу

У 2016 році за даними ВООЗ Україна посідає перше місце у світі за кількістю смертей від забруднення повітря мікрочастинками PM2.5. За статистикою 120 людей на 100 тис. населення передчасно помирають внаслідок такого забруднення. У Києві транспорт залишається найбільшим, проте не єдиним джерелом забруднення. «Агенти змін» в рамках проєкту про київські новобудови також дослідили звідки береться бруд та пил у дворах. Основними причинами його появи виявилося недостатнє озеленення та відкритий ґрунт. 

Пристовбурні решітки в Празі. Фото з блогу omelekhin.ru

У проєкті змін до ДСН передбачено, що весь ґрунт у місті повинен бути закритий газоном, багаторічними рослинами, пристовбурними решітками або мульчею. Рівень газону при цьому повинен бути нижчим за пішохідну чи проїжджу частину, щоб під час дощу чи поливу ґрунт не вимивало на них.

Велику частину бруду розносять також автомобілі, що паркуються на газонах. У МОЗ пропонують унеможливити такі парковки встановленням спеціальних стовпчиків. Крім того, миття транспорту при виїзді з будівельних майданчиків, кар’єрів звалищ та подібних територій стане обов’язковим. Кількість пилу повинна також зменшитися після відмови від використання пісково-соляної суміші взимку.

Читайте більше: Пил у Києві: звідки він береться і чому такий шкідливий

Озеленення

Перш за все, у проєкті змін пропонують на кожні дві смуги руху забезпечувати смугу озеленення.У МОЗ радять обирати стійкі до загазованості та місцевого клімату дерева, що здатні утворювати тінь та виробляти кисень. «З цим добре справляються, наприклад, липи та клени, – каже ландшафтна архітекторка. – Зараз багато міст почало відмовлятися від каштанів, адже вони хворіють та жовтіють вже у середині літа. І тоді не виконують ні естетичної, ні очисної функції». У проєкті також вказано, що саджанці повинні бути старше 10 років зі сформованою кроною. Ксенія при цьому зазначає, що краще орієнтуватися не на вік, а обхват стовбура: після 18-20 сантиметрів дерево вже може пережити можливі механічні пошкодження.  

Для смуг озеленення заборонено використовувати декоративні види. «Зазвичай декоративні дерева значно нижчі, висотою всього 3-4 метри, а тому можуть заважати пішоходам та транспорту, – пояснює Ксенія Феофілактова. – Вони мають менше листя і тому не так ефективно нейтралізують забруднення». У Міністерстві також склали перелік рослин з колючками або отруйними плодами, які заборонено садити у населених пунктах. Можливо, перелік варто було б доповнити і видами, пилок яких викликає алергію.

Міністерство охорони здоров’я також планує заборонити омолоджувальну обрізку дерев. Частина дерев, наприклад дуби та берези, погано переносить таку обрізку. Крім того, вона часто виконується з порушенням технологій, що призводить до хвороб та загибелі дерев. З грудня 2018 року мораторій на таку обрізку дерев діє у Києві, але якщо зміни до Державних санітарних норм будуть прийняті, заборона пошириться й на інші міста України. Натомість у МОЗ розробили алгоритм для оцінки стану дерев. «Загалом алгоритм непоганий, але потребує уточнень. без них дерева можуть піти під зріз без вагомих причин. Інспектори, що будуть оцінювати стан дерев, також повинні мати досвід не менше 2-4 років», – вважає арборист Володимир Ветроградський.

Читайте також: Різати по-живому: навіщо в Києві роблять масове кронування дерев

Ще одна пропозиція у проєкті – інвентаризація дерев раз на п’ять років та створення реєстру з інформацією про координати, вид, сорт, діаметр стовбура та стан кожного з них. Ці дані допоможуть створювати плани з розвитку зелених насаджень. Така карта є, наприклад, у Нью-Йорку. Крім власного номера, розміру та сорту, для кожного дерева зазнаний також екологічний внесок: кількість очищеного повітря, виробленої енергії та затриманої води у грошовому еквіваленті.