Як зробити свій подкаст в Україні? Розповідають автори трьох успішних проектів

Редакція «Хмарочоса» поговорила з творцями популярних українських подкастів про особливості їх концепції, технічне оснащення і монетизацію. Автори «Культура всего», «Акустика тіней» та «Подкаст Підкаст» також розповіли, що слухати любителям подкастів та чи існує в Україні ринок подкастингу.

Культура всего

«Культура всего» – спільний проект Андрія Боборикіна і Костянтина Дорошенка про культуру музики, політики, вуличного мистецтва, активізму та багато іншого.

Андрій Боборикін – медіа-менеджер, займається розвитком медіа-проектів в Україні. Костянтин Дорошенко – куратор і критик сучасного мистецтва.

Андрій і Костянтин вже кілька разів запускали спільні медіа-проекти в галузі культури. Наприклад, у 2017 році створили відеопроект «Циніки» на Youtube.

Основна мета нашого подкасту «Культура всего» – відновити якісну дискусію навколо питань культури в Україні. Оскільки ми вже робили подібні проекти, то особливих складнощів у створенні подкасту не відчули.

В технічному плані все просто, ми купили петлички і диктофон. Нещодавно розробили сайт на Tilda і скоро його всім покажемо. Ми пишемо звук на zoom h6 recorder, і туди підключаємо петлички Rodelink. Це досить мобільний варіант, ми не прив’язані до студії, але все ж намагаємося записуватися в ній. Це зручно і ніщо не відволікає. Інша техніка для запуску подкастів не потрібна.

Дистрибуцію подкасту я здійснюю через сервіс Anchor.fm – він безкоштовний, зі зручним інтерфейсом, дозволяє автоматично завантажити подкаст на всі провідні платформи і збирає статистику. Також вручну завантажую на soundcloud, для тих, хто любить слухати з цього сервісу. При виборі сервісу для подкастів головне вирішити два завдання – автоматизація дистрибуції контенту та збір аналітики з усіх каналів.

У «Культури всего» вже є 10 епізодів. У нас немає особливих рубрик. Це розмова про культуру в найширшому розумінні. Пілотний випуск ми опублікували 20 травня. Це була розмова із Сашею Варениць про культуру музичного піару. Фідбек отримали позитивний. В середньому, на епізод зараз у нас близько 500 прослуховувань. Велика принадність нашого подкасту для маркетингу в тому, що це практично вічнозелений контент. Випуски майже не втрачають актуальність.

Рекордер Zoom H6. Фото: resonaterecordings.com

На жаль, в Україні ринку подкастів поки не існує. У нас є кілька проектів, які схожі на подкасти, але насправді – це «радіо в інтернеті», наприклад Аристократи або Радіо Сковорода. Ринок з’явиться, коли буде кілька десятків якісних проектів з хорошою аудиторією, та зацікавленістю у рекламодавців. Ця індустрія зараз нормально розвинена тільки в США і Західній Європі, де подкастинг не вмер після першого буму в 2007-2010 роках.

Я слухаю в основному подкасти про медіа і журналістику – Digiday, Recode Media, The Media Show, New Yorker Radio Hour, Longform. Ще мені подобається подкаст This American Life – там кожен випуск як документальна радіо-постановка. З українського подобався проект про медіа Тараса Прокопишина «Медіапрактики», але зараз він більше не виходить. Також, раніше в Києві було Радіо Вести, де виходило багато хороших передач про культуру, історію і суспільство – я слухав їх як подкасти. Але тепер весь той холдинг в передсмертному стані.

Монетизувати подкасти можна за допомогою реклами. Це вже роблять ті ж Аристократи на деяких передачах. Потрібно ходити і спілкуватися з рекламодавцями як і з кожним медіа-проектом. Ще можна монетизувати через донейти, наприклад багато подкастерів використовують сайт Patreon. Ми власне теж активно спілкуємося з рекламодавцями, правда поки нічим не можемо похвалитись.

Найближчим часом ми запустимо сайт і вкладемо трохи грошей в маркетингові тести, щоб зрозуміти вартість залучення аудиторії. Крім цього ми запустили телеграм-канал «Культура і критика всього», де ми публікуємо посилання на варті уваги тексти про культуру, а також нові випуски подкасту.

Акустика тіней

«Акустика тіней» – подкаст колишньої радіожурналістки Іванни Шкромиди про світову літературу.

Іванні 26 років, до 2016 року вона працювала на радіо, а після зайнялася графічним дизайном. Зараз вона Head of design у маркетинговій агенції, а також є PR-менеджером фестивалю Drive for Life.

Після того, як я пішла з радіо, мені стало бракувати аудіоконтенту. А, оскільки, я обожнюю літературу, то почала шукала щось українською на цю тематику, проте такого контенту взагалі не було в мережі. Тому врешті я вирішила створювати його сама.

Завдяки роботі на радіо я знаю як створювати подкасти, бо вони дуже подібні до радішоу. Тож найбільшою проблемою у створенні подкасту став пошук компетентних людей для інтерв’ю. Коли я тільки запускала подкаст, жила в Коломиї, тому за експертами доводилося їздити у Чернівці, Львів, Київ.

З технічною стороною подкастингу проблем великих насправді немає. Для запису інтерв’ю достатньо мати диктофон, можна і на телефоні, або ж придбати недорогий Olympus. Для монтажу мені найзручніше користуватися програмою Adobe Audition. Нарізати синхрони і зводити їх там досить нескладно. Раніше я сама монтувала подкаст, зараз мені з цим допомагає звукорежисер з Чернівців — Максим Саранчук.

Програма Adobe Audition

Інтерв’ю з експертами я пишу в різних місцях — у кафе, в офісах, на вулиці, в парках тощо. Інколи доводиться контактувати через скайп: тоді експерти записують себе самі на диктофон телефона (у будь-якому разі так буде якісніше, ніж писати звук через телефон чи скайп).

У першу чергу я завантажую подкаст на платформу podcaster.in.ua. Там є функція RSS, яка власне й транслює подкаст на всі подкаст-застосунки. Додатково заливаю епізоди на Mixcloud і Soundcloud. Ці сайти звичніші для українців, і там принаймні я можу комунікувати зі своїми слухачами. І, звісно ж, я активно веду Facebook-сторінку подкасту. Без цього обійтися не можна.

«Акустика тіней» — це подкаст про світову літературу. Наразі вийшло 16 епізодів. Ми з експертами намагаємося проаналізувати, чому той чи інший письменник займався літературою, як його книги вплинули на нас та й на культурний світовий процес загалом. В кожному епізоді ви знайдете як і факти біографії, так і рефлексії щодо певних соціокультурних питань, багато з яких є актуальними для нашого суспільства.

Мій подкаст — це суцільна розповідь, тобто я нічого не рубрикую, лише тематично розподіляю подкаст на чотири блоки, в проміжках між якими можна послухати чудову музику, як у ретельно підбирає наш музичний редактор Володимир Гуцул.

Спершу, «Акустику тіней» слухали лише мої знайомі. Але зараз на Mixcloud епізод слухають в середньому 1000 унікальних слухачів. На SoundCloud ми з’явилися нещодавно, тому там статистика ще низька. А на Apple Podcasts щомісяця нас слухають +200-300 нових людей. Ще слідкую за чартами, «Акустика тіней» часто з’являється на високих позиціях у Росії, Польщі, Білорусі, Словаччині, Казахстані тощо.

Зараз подкастинг в Україні лише починає розвиватися. Коли у 2016 році я запускала свій проект, кількість україномовних подкастів можна було порахувати на пальцях. Зараз їх побільшало — як авторських, так і від медіа.

В Україні ще не сформована велика аудиторія слухачів подкастів, тому авторам важко залучити спонсорів чи партнерів. В нас хіба можна спробувати збирати донейти, але я ще таке не практикувала, тому про ефективність говорити не можу.

За кордоном монетизація працює добре, там є платформи, де люди можуть помісячно донейтити проект як мінімум. Також там цілком реально знайти серйозних спонсорів, тому що деякі подкасти мають мільйонні аудиторії. Також нерідко великі компанії самі звертаються до подкаст-лейблів, аби ті виготовляли для них певний аудіопродукт.

Нещодавно всі епізоди «Акустики тіней» виходили в ефірі львівського радіо Skovoroda. І звісно, я відкрита до будь-яких пропозицій співпраці. «Акустику тіней» планую продовжувати робити в розміреному темпі, розповідаючи про улюблених письменників собі в кайф.

Подкаст Підкаст

«Подкаст Підкаст» – проект Олексія Кушніра і Олега Ідолова про політику, життя в Україні та різні важливі речі без претензії на експертність.

Олексію Кушніру 23 роки. До Києва із Криму переїхав у 2015 році. І вже близько п’яти років працює в медіа журналістом та редактором SMM. Олег Ідолов теж кримчанин, працює дизайнером.

Ми з Олегом любимо говорити про політику і, звісно, багато сміятись, бо без цього іноді складно реагувати на якісь події. Час показав, що сміятись навіть треба, щоб не плакати. Я знав, що в світі з величезної швидкістю зростає індустрія подкастів. В ж Україні ця ніша ще погано заповнена.

Над назвою для шоу я думав хвилини три, чомусь одразу згадав про неправильне слово «підкаст», яке пояснює все само. Далі вивчив ґайди запису подкастів, зробив кілька тестів диктофону та завів канал у телеграмі. І вже в березні ми записали перший епізод. Окрім випусків з Олегом, я ще записую розмови з гостями на різні не політичні, навіть побутові теми.

Найважче в цій справі не дратуватись, що хтось говорить більше за тебе! А готувати матеріал та записувати – найприємніша частина. Складним залишається лише монтаж, він може забрати в тебе цілий день і потребує терпіння. На старті було досить непросто вийти на прийнятну якість звуку. Я записую на два петличних мікрофони та позичений диктофон. І доводиться довго сидіти над обробкою звуку в редакторі. Техніка коштує грошей, тому можу запропонувати дуже бюджетний варіант, якого для початку буде достатньо: диктофон, петличні мікрофони та кімната без зайвого шуму та відлуння.

Монтую я в програмі Adobe Audition, з безкоштовних раджу Audacity. Як це не дивно, у роботі над звуком важливо вміти слухати і бачити різницю між «нормально» та «неможливо погано». А це приходить з досвідом. Найкраща порада – постійно пробувати та вивчати нові інструменти. Зазвичай на монтажі потрібно зробити наступне: максимально прибрати шуми, покращити звучання голосу, вирізати непотрібне, скласти все логічними блоками та зробити дизайн – додати звуки та фонову музику.

Програма Audacity

Подкаст «Підкаст» – це розмовне шоу без претензії на будь-яку експертність. Я говорю з гостями на теми, які мені та їм цікаві, та про які нам є що сказати. У нас вже вийшло 19 епізодів. Є дві досить умовні рубрики – чорно-біла та кольорова (відповідно до обкладинки випуску). Чорно-біла – це розмови про політику, а кольорова – про інші сторони життя.

Зараз кожен випуск прослуховують щонайменше 250 разів і цей мінімум постійно зростає. І це, якщо не рахувати ютуб та телеграм. Взагалі досить складно зрозуміти хто точно слухає подкаст – платформи не надають такої детальної статистики. Тому я веду телеграм-канал, де інколи роблю опитування. Там, до речі, розповідаю і про інші українські подкасти – намагаюсь так допомагати іншим початківцям-подкастерам.

У всьому світі вже існують сотні тисяч подкастів, а кожень місяць з’являються ще 2-3 тисячі. Це величезна індустрія, куди вкладають гроші такі компанії як Apple та Spotify. У США вже навіть іде дискусія про засилля подкастів, і що у кожного вже є свій.

В Україні ж небагато проектів, ринок поки в зародковому стані. В основному виробництвом подкастів займаються радійні ЗМІ – у них уже є все обладнання, залишається тільки вантажити програми в інтернет. Але часто в них досить формалізовані, заточені саме під радіо подкасти.

Поки складно говорити про рекламні бюджети та монетизацію в цій сфері. Але, якщо все надалі відбуватиметься за світовим трендом, то це питання часу. В українських чартах поки що багато російського продукту, бо в сусідів цей подкастинговий «бум» настав раніше. Тому я особисто вболіваю за те, щоб українських проектів ставало більше.

З українських я слухаю Доступ, Кляті питання, Подкаст так подкаст, Дедлайн та Радіо Скорбота. З англомовними ще знайомлюсь, можу виділити тільки Rock’n’Roll English та 99% Invisible. Взагалі намагаюсь слухати різні подкасти, щоб розуміти, які існують та як вони побудовані.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 273 днів. За цей час ми опублікували 23462 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?