Олександру Приймаку 30 років. Шість років тому він почав розробляти прилади, які дозволяють генерувати електроенергію в місті. Разом з партнерами він заснував компанію Sirocco Energy, яка створила прототип вітряка для міських умов.
Початок
«Ми багато розмірковували над проєктами, які могли б покращити життя і були б екологічними. Якось мій знайомий сказав, що було б чудово зробити вертикальні вітрові електростанції, які б генерували електроенергію на дахах будинків. Ця розмова змінила моє життя, і я почав думати, як реалізувати ідею», – розповідає Олександр.
Олександр Приймак. Фото: Наталія Міняйло
На наступний день він зробив перший прототип вертикальної вітрової електростанції з підручних матеріалів. Перша спроба виявилась невдалою, але винахідник не здався і, врешті, розробив інший прототип, який запрацював.
Після цього Олександр повернувся на Тернопільщину, де почав збирати третій прототип вітряка. У цій роботі йому допомогали батько і брат. Цей прототип сягав до 7 метрів у висоту.
«Коли ми ставили вітряк, була похмура погода і йшов дощ. Люди дивились на мене як на дивака, який незрозуміло чим займається», – розповідає винахідник.
Після перших успіхів у напрямку розробки вертикальної ВЕС, Олександр майже три роки обдумував та моделював вітрогенератор нового типу. Тим часом він переїхав до Луцька. Тут винахідник працював на кількох роботах, поєднуючи їх зі своїм захопленням вітроенергетикою.
«На той час у мене були рендери, якою має бути вертикальна ВЕС. Їх ми зробили з однокласником Романом Дивчуком, професійним дизайнером. Будучи в Луцьку я носився зі своєю ідеєю, звертався в різні організації, наприклад, у фонд підтримки підприємництва. Мені давали контакти різних фірм, які потенційно могла зацікавити моя розробка, але виходити на контакт з ними було складно – деякі вже закрились, інші – змінили свою спеціалізацію. Втім, я не полишав наміру повернутись до цієї ідеї знову, як буде нагода», – розповідає Приймак.
Переломний момент
Нагода повернутись до активної роботи над ВЕС випала на початку 2016 року. Як згадує Олександр, у лютому він отримав лист від Greencubator про конкурс кліматичних проєктів Climatelaunchpad.
«Я вирішив взяти участь у цьому конкурсі, фінал якого мав відбутись в кінці літа в Одесі. Я детально відповів на всі запитання у формі, прикріпив презентацію і надіслав на конкурс. Я пройшов відбір в Києві і мене запросили на фінал в Одесу», – розповідає він.
Саме в цей період він почав розробку чергового прототипу вітряків. У цьому Олександра консультував інженер вітроенергетики Василь Слива. Він самотужки виготовив і встановив трилопатевий вітряк на 20 кВт у Луцьку.
«З Василем ми домовився, що він надасть приміщення, де я зможу зібрати свій прототип. Одночасно я частково перейшов до нього на роботу. Працював над виготовленням трилопатевого вітряка, а також готувався до конкурсу в Одесі», – розповідає Олександр.
Фінал конкурсу Climatelaunchpad Ukraine мав відбутись 9 вересня 2016 року. На той час Олександр Приймак звільнився з основної роботи в Луцьку і займався виключно вітроенергетикою.
Переїзд до Києва
Під час цієї поїздки до Одеси Олександр познайомився з Анною Безбородовою, яка була співзасновником стартап-інкубатора DIY Lab. Вже у листопаді 2016 року вона стала співзасновницею компанії Sirocco Energy.
Фото: www.facebook.com/pg/sirocco.energy/
«Ми з Анею познайомились на IT–заході. Я надіслав їй презентацію нашого задуму. Аня задала мені низку питань, я дав на них відповіді. Так ми почали співпрацю з DIY Lab і Романом Кравченком. Це була найважливіша співбесіда у моєму житті», – згадує стартапер. Ці події призвели до того, що в кінці 2016 року Олександр остаточно переїздить до Києва.
«Коли ми зрозуміли, що будемо продовжувати працювати над проєктом і створювати компанію, задумалися над назвою. Було декілька варіантів – Green Wall, Scirocco й інші. Однак у опитуваннях в Facebook перемогла назва Sirocco Energy. Сироко – це вітер, що дме з Сахари до країн Середземномор’я, також це ім’я язичницького богу вітру», – розповідає Приймак.
Робота над проєктом
Ще в вересні 2016 року Sirocco Energy отримала грант для розробки прототипу від DIY LAB на сумму $1 500. Цей прототип підприємці презензували на Тижні альтернативної енергетики у Києві.
«Це була невелика конструкція висотою трохи більше метра. Вона рухалась під дією вентилятора. Нашою ідеєю активно цікавились і я розумів, що рухаюсь у правильному напрямку», – згадує Олександр.
Після цього була була розмова з Романом Кравченком – він погодився інвестувати в компанію $50 000. Ці кошти мали піти на виготовлення робочого протопиту, який генеруватиме електроенергію.
Фото: www.facebook.com/pg/sirocco.energy/
«Над ми працювали з цілою командою розробників, запрошували й інженерів на аутсорсі. Це був горизонтальний лінійний вітряк. Робота тривала майже рік», – згадує Олександр про той момент.
Однак коли вони винесли вітряк на дах будинку, він не запрацював. Як зізнається Олександр, за шість років це був єдиний раз, коли він засумнівався в успішності проєкту.
«Ми були втомлені і розбиті. Ідея, над якою ми працювали багато місяців і на яку витратили багато грошей, не запрацювала. Мені здається, що наш проєкт врятувало те, що в нас був план «Б». Отже, ми почали розробку вертикального вітряка в якому два ряди лопастей розміщувались не один за другим, а один збоку іншого», – розповідає Олександр.
Інвестиції
Після цього команда почала розробку вертикального вітряка. Він має стати значно легшим та ефективнішим за звичайні трилопастеві електрогенератори.
«Якщо ви будуєте трилопастеві генератори, щоб збільшити його потужність у двічі, вагу потрібно збільшити приблизно втричі. В нашій конструкції збільшення ваги іде пропорційно до збільшення потужності. Наразі ми розробили проєкт, який дозволяє будувати вітряки легші і потужніші», – розповідає Приймак.
Разом з Олександром над проєктом працювала низка інженерів. Всього за рік вони розробили три версії генератора. Під час роботи Олександр і команда детально вивчили властивості вітру та особливості ринку енергетики.
На сьогодні компанія Sirocco Energy готується до того, щоб запустити в виробництво свої перші зразки вітрогенераторів.
«В Україні, на жаль, ринок альтернативної енергетики дуже невеликий – лише 2,5% енергії виробляють альтернативні джерела. Тому ми з самого початку орієнтуємось на ринок США та Європейського Союзу. Щоб запустити масове виробництво, нам потрібно $500 000 інвестицій. Зараз ми ведемо переговори з інвесторами, які зацікавлені в розвитку альтернативної енергетики», – пояснює Олександр.
Станція потужністю 5 кВт коштуватиме близько $7 000. За попередніми підрахунками, потужності однієї тустановки вистачить, щоб забезпечити потреби в електроенергії трьох приватних будинків.
«Ми вже маємо попередні замовлення в Україні та навіть два замовлення у США. Зараз працюємо над тим, щоб розробити генератор потужністю 5 кВт, а наступним етапом буде установка на 30 кВт. Однак від ідеї встановлювати електрогенератори на дахах будинків нам довелось відмовитись. Більшість дахів для цього не підходять, і їх потрібно посилювати, плюс кожен проєкт індивідуальний і важко масштабується. Тому зараз ми розробляємо вітрогенератори, розраховані на встановлення на землі в приміських зонах, селищах, чи містечках.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23421 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті