Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 246 днів. За цей час ми опублікували 23258 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фургон з шаурмою біля станції метро «Тараса Шевченка» поставили кілька тижнів тому на фундаменті старого кіоска

Кияни стали помічати, що поряд з виходами зі станцій метро знову почали з’являтись кіоски та точки пересувної торгівлі. Це відбувається як в центрі міста так і поза його межами. Зокрема, нові та старі перенесені МАФи можна помітити на станціях «Палац спорту», «Берестейська», «Нивки», «Тараса Шевченка». «Хмарочос» попросив народного депутата і радника київського міського голови Дмитра Білоцерковця, який опікується питаннями МАФів у столиці, прокоментувати це явище.

Сьогодні у Києві залишається близько тисячі незаконних стаціонарних кіосків, а законних  – близько шести тисяч. За даними народного депутата, у Києві ще близько 800 точок незаконної пересувної торгівлі – кав’ярні на колесах, фургони з шаурмою тощо. Нещодавно одна така незаконна точка з вуличною їжею з’явилась біля виходу зі станції метро «Тараса Шевченка».

«Проконтролювати такі точки дуже складно, адже вони на колесах. Вони раптово з’являються і так же раптово зникають ще до приїзду бригади, яка має їх розбирати», – пояснює Дмитро Білоцерковець.

Біля виходу зі станції метро «Палац Спорту» вишиковуються в ряд нові МАФи.

Як відмічає народний депутат, у Києві є кілька видів торгівлі, які регулються різними видами норм і правил. По-перше, це МАФи, по-друге, пересувна торгівля, по-третє, стихійна торгівля м’ясом чи овочами, по-четверте, є ще ярмарки і фестивалі. Крім цього, є ще кілька інших видів торгівлі, яка визначається своїми нормами і правилами.

Як місто намагається вирішити проблему з незаконною торгівлею

За даними Дмитра Білоцерковця, нині в середньому щомісяця у Києві зноситься 6 000 кв. метрів незаконних МАФів. Однак радник міського голови відмічає, що це не є вирішенням проблеми, оскільки на місці старих МАФів виникають нові.

Тому у 2016 році у Києві запровадили конкурси на розміщення МАФів. Але замість біржевих торгів – хто дасть більшу ціну, переможців цих конкурсів визначають за давністю документу. Проводить конкурси на розміщення МАФів комунальне підприємство «Міський магазин». 

«Перенесені» МАФи на станції метро «Нивки». Нещодавно тут було вільне місце.

«Є спеціальна система балів, які отримують учасники. Якщо, наприклад,  у вас документи, видані у 2008 році, то ви отримуєте одну суму балів, якщо у 2005, то ви отримуєте більше балів і стаєте переможцем конкурсу і отримуєте паспорт на діяльність на п’ять років. Однак це породжує дві проблеми – підробки документів та менші прибутки для міста», – пояснив Білоцерковець. Такі правила діють у семи районах столиці, відмовились їх впровадити голови РДА в Оболонському, Святошинському на Дніпровському районі.

Завдяки цим правилам відбувається явище «перенесення» МАФів у столиці. Таке перенесення можна спостерігати біля станцій метро «Палац Спорту», «Берестейська», «Нивки».

«Ці МАФи, які ми бачимо там зараз, були і раніше на цих станціях. Однак в результаті конкурсу ми їх перенесли з 20-метрової зони від метро. Жителі міста часто висловлюють невдоволення цими діями, однак протягом п’яти років, поки діє паспорт, ми нічого не можемо зробити», – пояснює радник Кличка.

Як вирішити проблему з МАФами у столиці

Однією з головних перешкод на шляху вирішення проблем з МАФами є адміністративне законодавство, оскільки на сьогодні штраф на незаконну торгівлю у столиці складає 17 грн. При цьому кілька годин йде на складання протоколу.

Ситуація на «Берестейській». Рік тому тут знесли цілий базар кіосків.

«Право вилучати незаконний товар має лише дільничний Нацполіції. Міська влада такими функціями не наділена, тому в ідеалі вбачаю, що потрібна муніципальна поліція, яка могла б вилучати товар і накладати адміністративні штрафи. Однак для цього потрібні зміни у законодавстві», – пояснює Дмитро Білоцерковець.

Іншою перешкодою для цього є лоббі МАФовиків. За даними народного депутата, майже 90% МАФів у столиці контролює великий бізнес. Лише 10% – це дрібний бізнес. Великі компанії заробляють великі кошти, здаючи МАФи в оренду. 

«Через їхні протести Київрада не може прийняти нових правил щодо МАФів, які переносились уже кілька разів. Вони передбачають, заборону розміщення МАФів у радіусі 500 метрів від метро, а також проведення конкурсів на розміщення МАФів за принципом торгів на Prozorro чи на схожій іншій платформі», – пояснює радник Кличка.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button