Партнерський матеріал з
Хрещатик та навколишні вулиці й площі впродовж останніх десятиліть перетворювали на зручний для автомобілів простір. Лише нещодавно завдяки тиску активістів почали робити наземні переходи, деякі з яких й досі є тимчасовими.
«Хмарочос» запитав у вісьмох експертів у сферах транспортного планування, архітектури, громадських просторів та ландшафтної архітектури і дізнався, що можна було б зробити з Хрещатиком, аби він став дружнім до всіх учасників руху.
До редакції з таким проєктом звернулась аналітична агенція Rating Analytics, яка займається дослідженням громадської та експертної думки щодо змін у центрі міста у зв’язку зі зміною розташування Офіса президента України.
Ілюстрація: Олександра Степаненко
На наступний рік Кабінет Міністрів України має закласти у державний бюджет фінансування на релокацію Офісу президента України, що за планом має переїхати у будівлю «Українського дому». Тут мають облаштувати відкриті офіси та зручні простори як для державних службовців, так і тих, хто звертається за державними послугами у Офіс.
У зв’язку із релокацією, на думку команди Rating Analytics, має змінитись і зовнішній вигляд центральної частини міста. Центральні алеї та площі мають стати громадськими та туристичними артеріями із ланшафтним дизайном, ресторанами, галереями та арт-просторами.
«Хмарочос» опитав 8 експертів, які діляться своїм уявленням нового центру міста.
Транспорт
Наразі Хрещатик це – магістраль з вісьмома смугами і надмірною пропускною здатністю. Вона показує основні тенденції у транспортному плануванні столиці, зазначає Дмитро Беспалов, директор компанії А+С Україна, радник заступника голови КМДА.
Для вирішення транспортних проблем Хрещатика експерт пропонує зменшити кількість смуг до п’яти, а посередині – створити бульвар. На думку Беспалова, це дасть змогу зменшити навантаження на «пропускні клапани» й додатково озеленити вулицю.
Також Беспалов пропонує облаштувати на Хрещатику смуги для громадського транспорту й збільшити його кількість.
Актуальною для Хрещатика залишається проблема облаштування наземних переходів замість підземних.
«Наземні переходи потрібні у місцях примикання перпендикулярних вулиць. Наприклад, вже облаштований наземний перехід біля вулиці Богдана Хмельницького. Такі переходи можна зробити на місці примикання Прорізної та Городецького», – пояснює Дмитро Беспалов.
Також, на його думку, перпендикулярні вулиці можна використати для облаштування наземних паркінгів для автомобілів. Щоб вони не перетворювалися на стоянки для машин, варто встановити високу вартість за паркування.
«Існує умовне “золоте правило” – на парковці мають бути вільними 15% місць. Якщо ж їх буде 5% або 10%, необхідно задуматись над підвищенням вартості паркування», – пояснює експерт.
Враховуючи, що через Хрещатик будуть проходити велодоріжки і смуги громадського транспорту, Дмитро Беспалов пропонує зменшити середню швидкість для автомобілів до 30 км на годину.
«Це необхідно для балансування попиту і пропозиції на Хрещатику. Нині пропозиція перевищує попит. Тому зменшення швидкості означатиме не закриття вулиці для автомобілів, а відкриття її для всіх: пішоходів, велосипедистів, громадського транспорту і автомобілів», – стверджує експерт.
Ілюстрація: Олександра Степаненко
Громадський простір
Наразі Хрещатик не має стратегії розвитку громадського простору. Сучасний вигляд вулиці сформувався стихійно і десятиліттями залишається незмінним.
Архітектор Станіслав Дьомін звертає увагу, що Хрещатик, Майдан Незалежності та Європейська площа знаходяться в запущеному технічному стані і потребують реконструкції. На його думку, функціональне зонування частково не відповідає запитам суспільства та вимагає перегляду. На Хрещатику необхідно забезпечити комфортні умови для пересування пішоходів.
З боку Європейської площі Хрещатик примикає до системи парків на схилах Дніпра (Володимирська гірка, Хрещатий і Маріїнський парк). На думку архітектора, необхідно забезпечити зручний безперешкодний зв’язок між Хрещатиком, з основним потоком людей, і парковою зоною, а також організувати якісну навігацію.
Для цього, на думку Максима Головка, на Хрещатику необхідно забезпечити базові потреби містян – поставити лавки, де можна комфортно посидіти у затінку з друзями. Також тут має бути рекреаційна зона і доступні громадські туалети.
«Потім можна нашаровувати активності для різних груп. Це можуть бути ігрові та спортивні майданчики, місця для відпочинку, місця, де відбуватимуться виставки. Весь процес має здійснюватися шляхом обговорень з громадою, які має ініціювати міська адміністрація з метою залучити якомога більше людей перед прийняттям рішення», – пояснює Головко.
Після таких змін пішохідний трафік на Хрещатику зросте ще більше. А це, в свою чергу, має позитивно відзначитись на роботі місцевого бізнесу – ЦУМу, ресторанів, кафе та барів, численних магазинів. Завдяки підвищенню рівня комфорту для пішоходів вони отримають додаткових потенційних клієнтів.
Ілюстрація: Олександра Степаненко
Схожий ефект відчувають власники та менеджери закладів на вулиці Сагайдачного – у особистих розмовах вони кажуть про збільшення виручки після пішоходизації проїжджої частини.
У британському дослідженні, зробленому громадською організацією Living Streets, стверджується, що благоустрій вело-пішохідних зон може збільшити кількість покупців та торгівлі до 40%. У порівнянні з іншими видами інвестицій у транспортні проекти, саме створення інфраструктури для пішоходів та велосипедистів дає найбільше повернення інвестицій, а продажі у сфері рітейлу збільшуються до 30%.
Опитування підприємців, здійснене компанією Rating Analytics, показує, що центральна вулиця і площа є привабливими для місцевого бізнесу. Доступна оренда, вартістю $20-30 за квадратний метр, може сприяти перетворенню цього місця на ще один ресторанний міський центр з тисячами туристів і сотнями додаткових робочих місць.
Архітектор погоджується з необхідністю зменшення кількості смуг на Хрещатику. Втім, на його думку, про перетворення Хрещатика на пішохідну вулицю говорити зарано.
«Хрещатик – це головна вулиця країни, тут знаходиться багато адміністративних будівель. Тому це, в першу чергу, політичне питання. Якщо говорити про перекриття Хрещатика, потрібно вирішувати, куди перенаправляти транспортні потоки, а також, які активності повинні бути на центральній вулиці. Якщо не вирішити цих питань, тут і далі будуть мультяшні фігури та сумнівні спортивні змагання».
Аналітики компанії Rating Analytics зауважують, що додаткове державне або муніципальне фінансування для змін у місті може не знадобитись. Державні програми з приватним партнерством (залучення українських та зарубіжних інвестицій), допоможуть реалізувати більшість ініціатив, що будуть прийняті громадою міста.
Ілюстрація: Олександра Степаненко
Архітектура
З цим погоджується й дослідник архітектури Києва Семен Широчин. На його думку, важливо, щоб будівлі не вибивались з загального ансамблю, як наприклад, Будинок профспілок.
Також Широчин пропонує добудувати вежу до готелю «Україна». Є відповідний проект, розроблений Тетяною Добровольською, дочкою архітектора оригінального проекту.
Довідка: Проект готелю на початку 1950-х років розробила група архітекторів на чолі з Анатолієм Добровольським. Згідно з оригінальним задумом, готель мав 21-поверх, а його висота мала сягати 120-150 м (разом з вежою). Однак через політику «боротьби з архітектурними надлишками» проект обрізали, а від будівництва вежі взагалі відмовились.
Крім того, на його думку, на Хрещатику потрібно впорядкувати рекламу і вивіски з урахуванням і зовнішнього вигляду будівель.
«Хрещатик створювався для споглядання на відстані. Але зараз горизонт огляду поступово звужується, оскільки в дворах все частіше зводять висотні будинки», – вважає Широчин.
Ілюстрація: Олександра Степаненко
Озеленення
Тривалий час Хрещатик у більшості киян та туристів асоціювався з каштанами, які росли по обидва боки вулиці. Однак через зміну клімату й через захворювання каштанів цих дерев стає все менше. Це відмічає й директор компанії ZinCo Ukraine Юлія Полєва.
До того ж, на думку Юлії Полєвої, озеленення, крім естетичної функції, має вирішувати і найгостріші проблеми міст: затоплення, запиленість, відсутність зелених коридорів.
«Я б проектувала дахи таким чином, щоб опади з дахів прилеглих будинків прямували безпосередньо в клумби з рослинами. При цьому самі клумби необхідно розробляти за принципом «дощових садів», – пояснює дизайнерка.
Також в центрі міста Києва знаходяться кілька парків та зелених зон – Володимирська Гірка, Хрещатий парк та зелена зона біля Жовтневого палацу.
Ландшафтна архітекторка Ксенія Феофілактова наголошує, що усі зелені зони центру Києва зараз потребують «великого прибирання»: санітарної чистки рослин, видалення порослі та формувальної стрижки. На її думку, це відразу створить зовсім інший образ вулиці і її сприйняття.
Юлія Полєва зазначає, що Хрещатик нині потребує більш глобальних підходів, адже вулиця нагадує автобан у центрі міста
«На мою думку, в ідеалі Хрещатик мав би бути пішохідним, але це поки малоймовірно. Мені здається, що потрібно всерйоз задуматися, щоб відвести проїжджу частину під землю або створити озеленені естакади з пішохідними зонами над дорогою, за принципом Хай Лайн парку в Нью Йорку», – стверджує дизайнерка.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті