Чи працюють заборони на продаж пластику в містах?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24978 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: vikna.if.ua

Вихід пластика з лабораторії в широке промислове виробницитво у двадцятому столітті здійснив справжній переворот у побутовому житті.

Натомість у двадцять першому столітті людство відчайдушно шукає шляхи зменшення використання і можливості переробки цього матеріалу, пише Vox. Пластикові пакети та інші пластмасові вироби залишаються в річках, зливостоках та океанах, створюючи масивні плаваючі плями сміття та загрожуючи морському життю. Нещодавно, приміром, президент Франції Еммануаель Макрон подарував учасникам саміту G7 годинники з виловленого в океані пластику.

Деякі країни почали забороняти пластикові пакети чи запроваджуватив податки на них. У 2002 році Бангладеш став першою країною світу, яка заборонила пластикові пакети, коли виявилося, що вони засмітили систему водовідведення під час руйнівних повеней. Цього літа Пакистан оголосив про заборону виготовлення, продажу і використання одноразових поліетиленових пакетиків. На порушників заборони чекає штраф.

У США Каліфорнія прийняла першу заборону на пластикові пакети в 2014 році на рівні штату, після того як кілька місцевих органів влади вже заборонили пластмасу для одноразового використання, включаючи Сан-Франциско, де зробили це ще в 2007 році.

У Каліфорнії також наклали 10-відсотковий податок на паперові або багаторазові пакети. Всі округи Гаваїв прийняли закони, які забороняють одноразові використання пластикових мішечків, а за кожен багаторазовий пластиковий або паперовий пакет для повторного використання там стягують 15-відсотковий податок.

Як наслідок, виник ланцюжок зворотних реакцій, включаючи судові процеси щодо пластмасових виробництв. У більш ніж десяти штатах, як правило, більш консервативних, таких як Оклахома чи Міссісіпі, суди відміняли місцеві закони про податки на продаж пластикових пакетів чи заборону пластику.

У 2015 році в Чикаго заборонили тонкі пластикові пакети, але це дозволило магазинам продавати більш товсті пластикові пакети, які нібито можна використовувати повторно. Тому цю політику незабаром відмінили і до лютого 2017 року прийняли новий закон про 7-відсотковий податок на всі мішечки на касі. Відповідно до результатів дослідження закон мав успіх. До оподаткування близько 80 відсотків споживачів Чикаго використовували одноразові пакети, а менше 10 відсотків взагалі не використовували мішки. Після прийняття закону покупців одноразових пакетів стало на 30% менше – 16% перейшли на багаторазові пакети, а решта взагалі відмовились від них. І справа не стільки у подорожчанні на 7%, скільки у постійних нагадуваннях про це споживачам, наприклад під час пілкування з касиром в супермаркеті.

Фонд Фергюсона, некомерційна група у Вашингтоні, яка організовує заходи з прибирання довкола річки Потомак, виявила, що після того, як там у 2010 році застосували 5-відсоткову плату за пакети для одноразового використання, кількість вилучених добровольцями пакетів знизилася майже на три чверті.

Утім, тенденція запроваджувати податок на пластик міняє ситуацію лише локально. Так само заборона на пластик провокує людей використовувати більше паперу, виготовлення якого є екологічним, але переробка може мати негативні наслідки для довкілля.

Читайте також: В ЄС ухвалили закон про заборону пластикового одноразового пластикового посуду