У липні 2018 року на вулиці Рейтарській відбулося перша місцева вечірка – «Район #1 Block Party». Всього за останні півтора року тут проведено три події під цією назвою, розпочато благоустрій вулиці та знайдено порозуміння з її мешканцями, які виступали проти проведення гучних вечірок (принаймні, частиною з них). 

«Хмарочос» вирішив детальніше дослідити історію розвитку цього проєкту, щоб зрозуміти, як позитивний та негативний досвід Block Party може бути корисним для інших подібних ініціатив.

Історія питання

Block party (вечірка у кварталі) – це локальна подія, яка організовується сусідами, і на час якої вулиця стає пішохідною. Формат є новим для Києва, хоча у США та Великобританії він з’явився ще у часи Першої світової війни. Особливої популярності у Штатах вуличні вечірки набули у 1970–х роках. Наприклад, влаштовувати block party у США можуть на День Незалежності четвертого липня. Зазвичай для події перекривають вулицю для проїзду авто, вмикають музику, приносять їжу власного приготування чи готують барбекю, роблять гаражні розпродажі та влаштовують інші активності. 

Фото: Олександра Луніна

У липні 2018 року про block party почали активно говорити й у Києві. Подія на вулиці Рейтарській мала кілька особливостей. Перша – сусідами, які організували вуличне свято, стали не місцеві жителі, а невеликі бізнеси, розташовані тут. Друга – частину зароблених під час вечірки коштів вони вирішили спрямовувати на розвиток та благоустрій Рейтарської. 

«За короткий час ця вулиця стала центровою, тут оселилося багато бізнесів. І ми почали думати над тим, щоб облаштувати територію, яка нас усіх оточує», – розповідає Ліка Бистрова, графічний дизайнер бренду Riot Division.  

До ініціативи долучилося чимало організацій, що працюють на Рейтарській: видавництво «Основи», магазини Kapkan Shop, Zavod Shop, Syndicate, офіс культурного центру Plivka, салон-перукарня Haze, кафе «Зигзаг», кав`ярня «Каштан Coffee» та інші. 

«Коли ми відкрилися у дворику на Рейтарській, почали його покращувати: розчистили місце, де був смітник, встановили тенісний стіл, доглядаємо за кліткою з воронами. Ми приєдналися до Block Party, щоб робити щось хороше вже в масштабах вулиці», – розповідає Олег Камлюк, співзасновник «Каштан Coffee».

Сусідська вечірка без половини сусідів

Хоча основна ініціатива в організації Block Party йшла від представників бізнесів, говорячи про подібні проєкти, не можна оминути увагою й інших користувачів та вигодонабувачів простору вулиці – місцевих жителів.

Спільна робота над організацією вуличних вечірок та облаштуванням простору може сприяти формуванню міцної локальної спільноти, яка підвищує відчуття безпеки, формує спільну мету та активізує розвиток кварталу чи вулиці. Якщо ж порозуміння не відбувається, одна зі сторін може стати в опозицію навіть до перспективних ініціатив. Тоді для врегулювання організаційних питань може знадобитися допомога професійного модератора. 

Фото: Олександра Луніна

На початку запуску ініціативи місцеві бізнеси опиралися на власні інтереси і не залучали до процесу інших стейкохледрів – жителів вулиці, дослідників міського середовища та професійних модераторів. 

Основна комунікація стосовно Block Party розгорнулася лише після проведення першої вечірки, коли частина жителів вже була проти подібних подій на Рейтарській та навіть залучала депутата Київради Юрія Вахеля для врегулювання ситуації.

«На початку було важко донести до сусідів місію цього івенту. Вони не розуміли, яку користь, окрім просто галасу, може принести  Block Party, – розповідає Ольга Батуревич, управляюча кафе «Зигзаг». – Але з кожним разом ми залучали їх все більше. Після того, як жителі побачили результати, вони беруть активну участь у розвитку фестивалю». 

Володимир Беркович, один із місцевих жителів, який активно співпрацює з організаторами Block Party, зазначає, що чимало жителів справді змінили своє ставлення на позитивне або нейтральне, коли побачили перші роботи з благоустрою. 

«Рейтарська вже давно не є тихою вуличкою. Тут насичений автомобільний рух. Державні свята зараз перенесли на Софійську площу, а звідси все дуже добре чути. Але, на відміну від Block Party, кошти з цих подій кошти не йдуть на покращення вулиці», – вважає він.

Фото: Олександра Луніна

Крім того, організатори дослухалися до побажань мешканців: почали закінчувати вечірки раніше та приділяти більше уваги прибиранню після них. «Не можу сказати, що зараз є одностайна згода, але є конструктивні і позитивні робочі стосунки», – зазначає представник галереї P.art.com Леонід Комський. Зокрема, проводяться зустрічі, де представники бізнесів та місцеві жителі обговорюють нагальні питання вулиці та вирішують, на що варто витратити зібрані кошти. Щоправда, часом для них обирають робочий час та будні дні, що підходить не всім. 

До механізму прийняття рішень є питання, наприклад, у Олега Камлюка. «Збори проводили ледь не кожного тижня, не в усіх була можливість бути присутніми кожного разу. Наприклад, у рішенні стосовно фарбування фасадів чи висадки дерев ми участі не брали», – розповідає він.

Жителька вулиці Марія Литвинова, попри те, що не поділяє ентузіазму стосовно Block Party, відвідує подібні зустрічі. «Наскільки мені відомо, більшість жителів не беруть участі у вечірках, а намагаються поїхати з дому на цей день. Вам було б комфортно, якби 12 годин у вихідний день у вас тряслися вікна від музики?, – каже вона. – Але я не можу сказати, що категорично проти, я за домовленості. Вони були досягнуті між жителями і організаторами, тут посадили кілька дерев, привели до ладу кілька фасадів. Це плюс».

Проте перше негативне враження вдалося змінити не усім. Мирослава Хорошун, яка також живе на Рейтарській, визнає, що після першої вечірки відбувся певний прогрес: подія тепер закінчується раніше десятої вечора, а відвідувачі не так масово заходять у закриті під’їзди. Разом з тим, вона не вважає рішення з благоустрою вдалими і залишається проти проведення Block Party. «Організатори порушили дані нам після першої вечірки обіцянки. Вони не можуть контролювати кількість людей, які сюди приходять і слідкувати за тим, що в мене у дворі викидають сміття, залишають пляшки, ходять у вбиральню», – розповідає Мирослава. Вона також жаліється на голосну музику і, як і Марія, намагається поїхати з дому на час події.

На відміну від добросусідських заходів, організованих жителями будинків чи вулиць, які направленні на формування дружньої спільноти та мають некомерційний характер, як було, наприклад, у Самосаді на Подолі, Block Party з самого початку мала інший вектор. 

Фото: Олександра Луніна

В даному випадку разом зібралися підприємці, які запустили, в першу чергу, комерційно привабливий захід для молодої аудиторії. Відвідувачі вечірки мають великий спектр розваг, які ґрунтуються переважно на послугах місцевих бізнесів. Можна сходити на сніданок в кафе, купити каву, придбати молодіжний одяг – розважитися в рамках заданих бізнесами рамок. Проте за таких умов далеко не всі містяни включаються у процес. 

Водночас, Леонід Комський та Ліка Бистрова запевняють, що на Block Party раді всім, а добре провести час тут можна не витративши жодної гривні: спілкуючись, слухаючи музику та беручи участь в активностях і конкурсах. Під час вечірки влаштовують лекції, екскурсії вулицею та ігри для дітей. Крім того, в результаті діяльності спільноти поблизу з’явився сквер, де усі охочі можуть проводити безкоштовні лекції, концерти та майстер-класи. 

Все ж варто відзначити, що облаштування міського простору – доволі складне питання, вирішення якого потребує залучення спеціалістів з різних сфер. Перш ніж облаштувати навіть невеликий сквер або тротуар вулиці, згідно з кращими світовими практиками, спочатку здійснюється дослідження потреб усіх вигодонабувачів – місцевих жителів різного віку, працівників офісів тощо. На основі дослідження розробляється проєкт, який проходить декілька стадій громадських обговорень. І лише після того, як усі учасники процесу доходять згоди, розпочинається реалізація. Лише за таких умов простір буде інклюзивним, а сам процес позбавлений конфліктів. 

Тиха вулиця чи туристичний центр?

У липні цього року на Facebook–сторінці «Район №1» з’явився звіт про результати роботи спільноти з благоустрою вулиці. З двох вечірок, проведених у 2018 році, організатори зібрали 243 тисячі гривень, ще 60 000 гривень планують мобілізувати з третьої Block Party. З них понад 27 тисяч було витрачено на облаштування десяти лунок для дерев. Спільноті вдалося домовитися Шевченківською РДА, щоб у них висадили липи. 

Велика частина коштів пішла на очищення фасадів від графіті, фарбування дверей, воріт та перших поверхів будинків на Рейтарській. Крім того, була проведена топографічна зйомка скверу Нарбута та облаштовано огорожу для смітників у одному з дворів. У найближчих планах – встановлення сміттєвих урн і фарбування фасадів перших поверхів ще двох будинків. 

Фото: Олександра Луніна

Наступні кроки з благоустрою будуть вирішуватися на обговореннях з учасниками ініціативи та місцевими жителями. Серед можливих варіантів – подальший ремонт фасадів, налагодження процесу сортування сміття, оновлення вуличного освітлення та встановлення камер спостереження. «Ми тільки почали і зробили не так багато, адже не отримуємо фінансування від міста. Але чекати від когось допомоги – це пасивний шлях, – розповідає Леонід Комський. – Ми знайшли для себе активний. Block Party підвищує туристичну привабливість вулиці, допомагає зібрати кошти і налагодити комунікацію». Наскільки місцевим жителям необхідна туристична привабливість вулиці, на якій вони хочуть жити – теж питання до обговорення.

У тому ж Facebook–пості зі звітом зазначено, що організатори вирішили взяти паузу: не проводити вечірку в липні, завершити перший етап благоустрою та зосередитися на внутрішніх процесах. За словами співзасновника кав’ярні «Каштан Coffee», перерва пов’язана з розбіжностями в поглядах учасників ініціативи. «Основна частина хотіла б робити масштабні вечірки кілька разів на рік, створити конкуренцію “Кураж Базару” чи тому подібне. Але в нашому розумінні це не є основною ціллю, – пояснює Камлюк. –  Приєднуючись до проєкту, ми хотіли показати, що люди та бізнеси можуть змінювати Київ своїми силами. Тому було б добре, щоб сюди приходили не лише потанцювати, щоб ми разом думали над розвитком вулиці, планували і поступово вирішували більш глобальні питання, а не просто перекривали вулицю, влаштовували вечірку і фарбували фасади. Я сподіваюся, що в вересні ми повернемось до обговорення і приймемо формат, яким я бачив його на початку». 

Варто також зауважити, що Кураж Базар проводиться не посеред житлових кварталів, а на Арт-заводі «Платформа» та ВДНГ. Класична block party від якої отримують вигоду усі зацікавлені сторони, має обирати формат, який більше підходить житловому типу забудови.

Джентрифікація та інші фантастичні звірі

«Мені здається, що Block Party – це прекрасний привід молодим, розумним, талановитим людям об’єднатися не проти, а заради чогось. Добре, що всі вони зосереджені в одному місці, куди ти можеш прийти і долучитися», – розповідає Руслана Хазіпова, місцева жителька та учасниця гурту Dakh Daughters. 

Ще перед першою вечіркою організатори говорили про те, що Рейтарська може стати київським Сохо. Згадавши цей відомий приклад, варто поговорити також про київську джентрифікацію.

Фото: Олександра Луніна

Район Сохо у Нью-Йорку – це класичний приклад джентрифікації: оновлення та популяризації занедбаних міських територій, що з часом супроводжується зростанням цін на нерухомість та витісненням менш забезпеченого населення, яке більше не може дозволити собі там житло. У пошуках недорогого житла різноманітні митці почали заселяти промислові квартали у Нижньому Манхеттені, в районі Сохо. Відкриті ними творчі майстерні, галереї, кав’ярні та бари поступово зробили цю територію більш привабливою та навіть богемною. Атмосферний район у центрі міста почав приваблювати більш заможних жителів, і сьогодні навряд багато художників можуть дозволити собі жити у Сохо, де ціни на житло сягають десятків мільйонів доларів.

У Києві більше людей володіють власним житлом завдяки приватизації 1990-х та порівняно недорогій вартості нерухомості, тому джентрифікація буде набувати інших форм, ніж в Нью-Йорку. Але важливо, що майже будь-де вартість житла в історичній частині міста як для купівлі, так і для оренди, буде з часом зростати через високу вартість землі, регулювання забудови та високий попит. Ці процеси є подібними для багатьох великих міст.

Зі слів людей, які живуть та працюють на Рейтарській видається, що вулиця сьогодні сповнена контрастів та переживає трансформації, які й супроводжуються заходами на кшталт Block Party. З одного боку, велика кількість жителів – пенсіонери, з іншого – велика частина нерухомості здається в оренду як житло або використовується під офіси. Вулиця знаходиться в центрі та активно поповнюється новими бізнесами на перших поверхах, проте вона все ще відносно тиха, малолюдна та невідома туристам, у порівнянні з сусіднім Ярославовим Валом. Або принаймні була такою донедавна.

Фото: Олександра Луніна

«Я постійно ходила через цей район, коли навчалася в університеті. Тут все було дуже красиве, але мертве, до нього не можна було доторкнутися. Тепер до вулиці прикуто багато уваги: тут відкриваються класні шоуруми, розважальні місця, галереї. Вулиця дихає новим життям», – ділиться враженнями Руслана Хазіпова.

Увага, прикута до вулиці, може мати різні наслідки. З одного боку, вона стає цінною у масштабах міста, а тому більше людей будуть готові долучитися до місцевих позитивних змін чи протистояти, наприклад, незаконні забудові, якщо вона виникне. І якщо великий потік киян та туристів є вигідним для бізнесів, то це не завжди так для житлової вулиці. Тому й потрібно знаходити баланс через дискусії між різними вигодонабувачами про майбутнє Рейтарської.

Block Party на Рейтарській стала чи не першою ініціативою київських бізнесів, спрямованою саме на розвиток окремої міської території. А тому її досвід може стати основою для подібних проєктів у інших частинах Києва, про що говорять і самі організатори. Наприклад, для ініціатив на Воздвиженці або Подолі, де кількість кав’ярень, книгарень та магазинів також постійно зростає. 

Проте, у якому б районі подібні події не влаштовували, варто пам’ятати про необхідність заздалегідь налагоджувати повноцінну комунікацію між усіма користувачами та вигодонабувачами простору, знаходити баланс між споживацькою складовою вечірки та користю для громади і обирати вектор розвитку, який в результаті не змусить нікого покидати район, що став надто людним, шумним або навіть дорогим. Навіть на день проведення події.