Українці очікують від «розумного міста» більш комфортного громадського транспорту (опитування)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Oleksandr Kurchev, Unsplash

Мешканці міст України найбільше хотіли би, аби технології «розумного міста» допомогли би підвищити комфорт громадського транспорту. Про це йдеться в дослідженні Ernst & Young.

Згідно з опитуванням, найчастіше «розумне місто» асоціюють із утилізацією відходів і енергоефективністю.

Інфографіка: Ernst & Young

Найбільше українцям бракує комфорту в громадському транспорті. При цьому е-квиток та безконтактні способи оплати частіше використовують чоловіки, ніж жінки. Натомість жінки більше уваги приділили питанню екологічного моніторингу. Також велика кількість респондентів бажала би більшої кількості онлайн-послуг.

Найменше містян цікавить відеоспостереження (при тому, що Київ перебуває у топ-50 міст світу за кількістю камер).

Інфографіка: Ernst & Young

Серед цифрових сервісів, які вже доступні в містах, мешканці найчастіше користувалися сервісами визначення часу прибуття транспорту (наприклад, табло прибуття громадського транспорту, Telegram-бот київського метрополітену, застосунок EasyWay). Також опитувані відзначали появу таких сервісів, як адміністративні онлайн-послуги, можливість запису до лікаря онлайн, LED-освітлення вулиць.

Інфографіка: Ernst & Young

При цьому 73% не помітили жодних змін у своєму районі в напрямку «розумного міста» за останні три роки.

Автори дослідження зазначають, що жителі міст України розуміють концепцію smart city радше як окремі утилітарні сервіси, а не базові технології.

Онлайн-питування проводили у лютому 2019 року. Серед 208 учасників абсолютну більшість складали містяни у віці від 18 до 40 років (92%).

Нагадаємо, нещодавно аудит програми «Електронна столиця» виявив у діяльності КМДА порушення на загальну суму майже 254 мільйона гривень. Зокрема, перевірка виявила, що за 2015-2017 роки не було запущено жоден продукт, який розроблявся ГІОЦ.