Будь-який фільм за мотивами коміксів цікавіше дивитись, якщо розумієш контекст, в якому створено сюжет та персонажів стрічки.

«Хмарочос» вже аналізував, як потрібно дивитися кіновсесвіт Marvel та «Месників», а тепер розповість, що треба знати про Джокера, одного з головних суперзлодіїв американських коміксів та часи, в які відбувається історія у новому фільмі. Це особливо цікаво, оскільки стрічка дає серйозний соціальний та історичний бекграунд, на тлі якого розгортаються події.

Події відбуваються в кінці 1970-х – на початку 1980-х років

Для США це непрості часи. У 1973 році світ поглинула нафтова криза, через яку стрімко зросли ціни на пальне. Нью-Йорк, який є прототипом Готем-сіті, міста Бетмена і Джокера, з кінця 1960-х поглинає економічна криза. Накопичувався борг міста, тривала криза промисловості, відбувалося скорочення податкової бази та соціальних виплат. Середній клас масово від’їжджав за межі Нью-Йорка, зростало напруження між білим та темношкірим населенням, відбувалась сегрегація, класова й расова. У 1977 році тут відбувся справжній бунт з насиллям, масовими підпалами й вандалізмом, коли під час аварії електромереж місто залишилось без світла на кілька днів. 

У Нью-Йорку вимкнення світла спричинило пожежі та масові крадіжки з магазинів

Пізніше, у 1992 році великий бунт також мав місце у Лос-Анджелесі. Тоді через виправдувальний вирок суду чотирьом поліцейським, які побили темношкірого хлопця, почались виступи містян, які тривали шість днів, унесли десятки життів та заподіяли шкоду на загальну суму близько мільярда доларів. Ці бунти були актами відчаю.

Томас Вейн – батько Бетмена

Схожа ситуація депресії та прірви нерівності в місті завжди зображується у історії про Бетмена. Це, в свою чергу, стає причиною жахливого розгулу криміналу в Готем-сіті. Жертвами злочину стають і батьки Бетмена, Томас та Марта Вейн, яких вбиває з револьвера чоловік, який хоче їх пограбувати. Все це відбувається на очах маленького Брюса Вейна, який згодом почне боротися зі злочинністю у місті. Ця сцена подвійного вбивства батьків Бетмена у провулку неодноразово згадувалась в фільмах, мультфільмах та коміксах та є основною для розуміння мотивації цього супергероя. Кожен режисер дбайливо повторює канон, показуючи одні й ті ж деталі: хороброго батька, револьвер злодія та намисто з перлів, які розсипаються на асфальт після пострілу.

Та сама сцена у фільмі «Бетмен: Початок»

Варто звернути увагу, що зазвичай у фільмах, Томас Вейн, багатий та впливовий бізнесмен і власник корпорації, є філантропом, який допомагає бідним, запускає для знедолених містян безкоштовний громадський транспорт, засновує благодійний фонд, працює лікарем тощо. А тому, з точки зору власного сина, вбитий абсолютно несправедливо, бо намагається боротись із нерівністю в місті.

Джокер – найнебезпечніший ворог Бетмена

Історія Джокера нерозривно пов’язана з Брюсом Вейном, людиною, яка ховається за маскою Бетмена. Законослухняний та підкреслено справедливий Бетмен ніби притягує, за численними коміксами та фільмами, божевільного, хаотичного та безмежно жорстокого Джокера. Останній існує для балансу в місті, у якого є такий потужний захисник. 

Хіт Леджер у ролі Джокера в фільмі «Темний лицар»

Саме непередбачуваність та вміння будувати вишукані злодійські плани є головними «суперсилами» Джокера, який легко обманює Бетмена, що звик завжди бути на один крок попереду своїх ворогів. Соратник Бетмена, дворецький Альфред, пояснює у фільмі «Темний Лицар» Брюсу Вейну, переглядаючи відеозапис Джокера: «Деякі злодії не женуться за чимось логічним, наприклад, грошима. Їх не можна купити, залякати чи переконати. Деякі люди просто хочуть бачити, як весь світ горить у полум’ї».

Також Джокер відомий своєю любов’ю до театралізованих, бурлескних актів злочинності, які привертають увагу засобів масової інформації. Саме так йому вдається сіяти хаос та страх – завжди бути в епіцентрі подій завдяки легкому доступу до медіа, особливо телебачення.

Персонажа Джокера взяли з роману та фільму «Людина, яка сміється»

В 1929 році на екрани в США виходить фільм німецького режисера-експресіоніста, Пауля Лені, «Людина, яка сміється». Стрічка, за однойменною новелою Віктора Гюго, розповідає історію чоловіка на ім’я Ґуїнплен, якого в дитинстві спотворили за наказом короля. Йому порізали обличчя, через що у шрамах назавжди застигла жахлива посмішка. Тому складалося враження, що він завжди сміється. 

Конрад Вайдт у фільмі «Людина, яка сміється»

Цей образ був взятий за основу для першого комікса про Бетмена, у якому з’явився Джокер, у 1940 році. Обличчя головного ворога Бетмена змалювали з фотографії актора Конрада Вайдта, який грав Ґуїнплена в фільмі. Пізніше Джокер, зображений актором Хітом Леджером у фільмі «Темний лицар», також мав порізи на обличчі, розвиваючи схожість з романом Віктора Гюго ще більше.