Архітектор Сергій Махно створив собі дім в українсько-японському стилі (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24980 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Усі фото: Сергій Кадулін

Цьогоріч український архітектор Сергій Махно закінчив реконструкцію будинку для своєї родини за власним проєктом. Днями про інтер’єр, створений під впливом української та японської культур, написало британське видання Dezeen.

Двоповерховий будинок площею 370 квадратних метрів розташовано у Козині Київської області. Проєкт має назву «Дім Шкруба». Це вигадане слово, яким одне одного називають Сергій і його дружина Влада; вони так і записані один в одного в телефонних книгах. Подружжя має трьох синів: Хікару, Тадао, Іван.

Махно придбав вже готовий будинок, реконструював його та зробив перепланування приміщень.

Архітектора надихнула японська культура, зокрема, сабі-вабі – естетична категорія, яка пропагує красу простих і природних речей, а також речей зі слідами часу.

«Завдяки Японії я навчився любити Україну. Коли вперше її відвідав і побачив, як вони цінують свою спадщину, зрозумів, що українська культура – також надзвичайно багата, але ми не завжди вміємо її цінувати», – розповідає Махно.

До будинку веде кам’яна стежка. У саду, де ростуть японські клени та сакури, встановлено українську зооморфну кераміку. Дах зроблено з солом’яної стріхи.

Стіни обмазано глиною, у техніці, яку використовували в українських хатах-мазанках.

Одну зі стін у вітальні оздоблено деревом: «Ми просто розібрали 11 старих покинутих хатинок». Тут Махно розмістив свою колекцію української кераміки, яку почав збирати ще у дитинстві. Зокрема, є глиняні вироби часів Трипілля, V-II тисячоліття до нашої ери.

Візерунок на килимі створив середній син Хікару, коли йому було менше двох років.

Вітальня

Дім має дві кухні. У мінімалістичній відкритій кухні – гуцульський дерев’яний стіл 1935 року, придбаний на барахолці.

Відкрита кухня

Закриту кухню оформили за українськими звичаями: над столом є мисник – традиційні полиці для посуду. Фартух кухні оздоблено авторською керамічною плиткою Махна. Із кухні можна вийти у двір через вікно.

Закрита кухня

Так само плиткою власного дизайну Махно оформив сходи на другий поверх.

Коридор на другому поверсі

На другому поверсі розташовано спальні для усіх мешканців. Коридор-галерея закінчується балконом із видом на вітальню й сад. Із оздоблення тут є керамічна плитка XVI століття.

Кімната для батьків архітектора

У спальні старшого сина Івана – підлога з 500-річного мореного дубу та ліжко-татамі.

Кімната Івана

Стіни у кімнаті дворічного Хікару архітектор розписав власноруч.

Кімната Хікару

У кімнаті чотирирічного Тадао – також створені ним шпалери: спочатку батько наніс хаотичні плями синьої фарби на крафтові листки, а потім їх розписав художник Сергій Радько.

Кімната Тадао

Спальня господарів має кілька окремих зон: зона відпочинку, кабінет, душова кімната і санвузол.

Спальня господарів

В узголів’ї ліжка-татамі – алюзія на брилу глиняної породи.

Ванна кімната

«Коли через п’ять тисяч років археологи з інших планет розберуть мій дім, то скажуть, що він був збудований за давніми українськими традиціями», — каже Махно.

Торік Dezeen писали про дизайн київської квартири Сергія Махна, яку виконано у схожому стилі.