У рамках міжнародної архітектурної конференції «Architecture of the future» у Києві відбулася лекція Лаури Зертуче. «Хмарочос» поспілкувався з архітекторкою про один із її проєктів – генеральний план нового міста South Sabah Al-Ahmad у Кувейті. 

Довідка

Лаура Зертуче (Laura Zertuche) – архітекторка та урбан-дизайнерка, партнерка британського архітектурного бюро Foster + Partners. Лаура спеціалізується на міждисциплінарних методах дизайну, що поєднують архітектуру, просторові дослідження та міську економіку. 

З чистого листа

Ми розробляли генеральний план для нового міста у Кувейті за пропозицією Державного органу з питань забезпечення житлом країни. Генплан розрахований на площу 61 кв. км, що приблизно дорівнює розмірам Манхеттена, та населення до 300 тисяч людей. Держава зобов’язується надати кожному громадянину Кувейту ділянку землі, і нове місто стало необхідним саме через великий попит у житловому будівництві. Була проведена лотерея і сьогодні майбутні жителі вже мають свої талони на ділянки землі площею 400 кв.м кожна для будівництва у South Sabah Al-Ahmad City. 

Наш генеральний план для міста вже затверджений урядовою організацією. Його реалізація відбуватиметься фазами і навряд повністю завершиться до 2050 року. Потрібно витримати баланс між тим, коли люди зможуть і захочуть збудувати тут житло та пропозицією роботи, яка повинна бути достатньою для їх переїзду. Тому першою фазою буде спорудження одного з районів, його повинні закінчити до 2030 року. 

Лаура Зертуче. Фото: Никита Ващенко

Замовник проєкту також запропонував нам спроєктувати кілька житлових будинків. Під час їх розробки ми враховували особливості побуту місцевих жителів, щоб забезпечити, наприклад, достатню кількість спалень. Це пілотні проєкти, приклади, на дизайн яких зможуть орієнтуватися жителі при спорудженні власного житла. Проте ми не впливаємо на те, яким вони врешті вирішать зробити свій дім. Обмеження, зокрема і стосовно висотності, можуть впровадити урядовці. Наша ж відповідальність – це громадські простори та простір між будинками.

Конкурентні переваги

Основою майбутнього міста повинні були стати житлові райони з невеликою щільністю. Ми намагалися також запланувати тут також вдосталь робочих місць, торговельний та розважальних центрів і публічних просторів. Проте залишалося чимало запитань: як заохотити людей використовувати громадський транспорт? Як заохотити їх ходити пішки в одному з найспекотніших місць світу? Але головне, як переконати їх переїхати у нове місто за 2,5 години від центру Кувейту?

Генеральний план заснований не лише на нашому баченні міста, ми провели численні інтерв’ю під час його розробки. Багато людей просили облаштувати більше місць для прогулянок та поїздок на велосипеді, що виявилося для нас здивуванням. Важливим для людей виявилося також забезпечення робочих місць у нових районах, особливо у сфері медицини та технологій. 

Ми намагалися застосовувати холістичний, сталий підхід, щоб збудувати місто майбутнього. У South Sabah Al-Ahmad City передбачено чимало технологій, покликаних зменшити викиди в атмосферу, забезпечити енергоощадність, використання відновлюваної електроенергії та циклічне поводження з відходами.

Ще одним важливим елементом стали зелені насадження. Звісно, ми не можемо повністю озеленити місто посеред пустелі без непомірного використання водних ресурсів. Але є і доступні нам рішення. По-перше, можна висаджувати стійкі до умов спекотного клімату рослини, притаманні цій місцевості. По-друге, повторно використовувати очищену воду з системи водовідведення для поливу. 

Дві хвилини пішки

Чи не найбільшим викликом для нас стало зробити місто, зручне для пішого пересування в дуже спекотному кліматі. Це один із елементів сталості міста: простір, у якому для жителів типово відводити дітей до школи пішки. Для цього школи розмістили так, щоб від кожного будинку до них було не далі, ніж сто метрів. Завдання ускладнювалося також тим, що школи поділяються на три рівні, кожен окремо для хлопців і дівчат. Врешті ми отримали близько десяти шкіл на кожен район (всього їх у місті 12). 

South Sabah Al-Ahmad

Те ж стосувалося і мечетей: їх потрібно розмістити у межах 100 метрів або 2 хвилин від житлових будинків. Тому в кожному районі передбачена центральна та локальні мечеті. Важливим елементом комфорту для пересування пішки є також наявність затінку на вулицях. Подекуди він забезпечується навісами або деревами, в інших місцях передбачені вузькі вулиці, висота та орієнтація будинків на яких може забезпечити тінь. 

Дороги не лише для автомобілів

Звісно, коли ми розробляємо генеральний план, залишаються речі поза нашим контролем. Ми можемо запропонувати рішення, що працюватимуть на майбутнє, але уряд країни також повинен зробити свій вклад. У випадку Кувейту, відмовитися від таких великих, часом непотрібних доріг. Такі рішення сильно залежать від уставленої культури, і це варто враховувати. 

У Кувейті міста будувалися автомобілецентричними, не в останню чергу через спекотний клімат. Тут всі звикли пересуватися на авто. Коли ми почали роботу над цим проєктом, дороги вже були прокладені. Змінити їх ми не могли, вони передбачені місцевими правилами планування. Тому нашим завданням стало зробити так, щоб їх використовували не лише для автомобілів, але й для громадського транспорту. Сьогодні в Кувейті ним переважно користуються емігранти.

Одним із рішень, яке ми запропонували і сподіваємося на його втілення, було запровадження безкоштовного громадського транспорту, щоб заохотити користуватися ним й громадян Кувейту. Звісно, якщо ви ніколи не мали можливості спробувати громадський транспорт, який може забезпечити достатній комфорт, ви будете користуватися автомобілем. 

Але оскільки нам випала можливість формувати генеральний план міста з нуля, ми вирішили не повторювати вже сформовані у кувейтських містах простори, а переглянути їх та покращити. Це складно, адже потребує зміни у способі мислення та виходу із зони комфорту. Але ми пропонуємо жителям щось відмінне в надії, що це місто стане кращим середовищем для життя у майбутньому.