Інститут соціології виміряв, наскільки українці упереджені до інших народів (інфографіка)

Найвищий рівень упередження серед українців до африканців і ромів.

Дата публікації: 10.11.2019 Розділ: Новини Автор: Мар'яна Матвейчук

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 304 днів. За цей час ми опублікували 26351 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Alexis Brown / unsplash

Рівень упредження українців до різних груп населення вивчав Київський міжнародний інститут соціології.

Із шостого по 16 вересня 2019 року КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки. Для кожної етнічної групи з переліку респонденти відповідали, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп – як членів родини (один), як близьких друзів (два), як сусідів (три), як колег по роботі (чотири), як жителів України (п’ять), як гостей України (шість), не пускав би в Україну (сім). Цифри в дужках дослідники називаєють соціальною дистанцією.

Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.

Найменша соціальна дистанція до україномовних і до російськомовних українців (індекс 2,2 і 2,7 відповідно), більшість опитаних готові допустити представників цих груп як членів своєї родини і близьких друзів. Потім йдуть білоруси (3,2) та росіяни (3,6). Всі ці показники майже не змінилися за останній рік, тільки відстань до росіян трохи зменшилася (було 3.8). Потім йдуть декілька етнічних груп – поляки, євреї, кримські татари, канадці, американці, німці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,1-4,3. Завершують ієрархію соціальних дистанцій французи (4,4), румуни (4.7), африканці (5,2), і на останньому місці роми (5,4).

Методом особистого інтерв’ю опитали 2035 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Крім того, вчені проаналізували динаміку рівня ксенофобії в Україні з 1994 до 2019

Як бачимо з інфографіки, рівень ксенофобії в Україні зростав з деякими коливаннями з 1994 до 2007 року, він зріс за цей період з 3,5 до 4,3 балів (це максимальний рівень за весь час спостережень). З 2008 до 2013 індекс знизився до 4,0 балів. У 2014 було два опитування – у лютому (бал 4,16) і в жовтні (бал 4,01), середній бал 4,09 (тобто приблизно 4,1). Далі індекс ксенофобії з деякими коливаннями трохи зріс (з 4.1 до 4.2 частково за рахунок зростання соціальної дистанції до росіян) і у вересні 2019 повернувся до рівня 2013 року.

У КМІС зазначають, що на ступінь неприйняття представників інших етнічних груп впливає ціла низка різноманітних факторів, зокрема рівень освіти: чим вищим є рівень освіти респондента, тим нижчим в нього буде рівень ксенофобії.

Також цей показник з-поміж іншого залежить від типу поселення, де проживає людина (в селі рівень ксенофобії вищий, ніж у місті), фінансового стану (вищий рівень добробуту – нижчий рівень ксенофобії) та віку (з віком рівень ксенофобії зростає).

Варто зауважити, що рівень ксенофобії майже не залежить від статі: формально, чоловіки мають дещо нижчий рівень ксенофобії, ніж жінки, але ця різниця дуже незначна.