Кілька років тому трендом серед забудовників Києва стали так звані смарт-квартири. За ідеєю, таке житло передбачає розумне планування простору, коли кожен квадратний сантиметр використовується найефективніше. Однак це поняття поширилось і на старіше житло невеликої площі, яке також стали називати смарт-квартирами.

Ірина і Євген Іванови протягом чотирьох років мешкають у квартирі площею 23 кв. метри у центрі столиці і навчились максимально ефективно використовувати цей простір.

«Хмарочос» поспілкувався з Іриною, чому вони обрали таку квартиру, які переваги і недоліки життя на такій площі.

Чому смарт?

Ми з чоловіком з 2015 року живемо в квартирі площею 23 кв. м на Печерську, неподалік від станції метро «Палац Україна». До цього знімали кімнату в двокімнатній квартирі в Голосіївському районі. Там лише одна наша кімната мала площу, як вся ця квартира. 

Однак ми мусили переїжджати і почали шукати житло. Ми хотіли, щоб нова квартира розташовувалася на Печерську. 

Перш, ніж зняти смарт-квартиру, ми переглянули 4 чи 5 квартир, але жодна не підійшла. Більшість квартир, які пропонуються в нашому ціновому сегменті в центрі, здають у непридатному для життя вигляді, без ремонту. Нас такий варіант не влаштовував.

Цю квартиру ми знайшли на одному з сайтів оренди житла. Вона сподобалася мені на фотографіях. Після того, як ми її оглянули, перше відчуття було – «Це і все?». Я до цього ніколи не була в таких маленьких квартирах. Але ціна і розташування підходили, тому ми вирішили орендувати.

На той момент я не знала, що існує така категорія житла, як смарт-квартира. Ми спершу думали, що в нас маленька студія, адже немає стіни між кухнею і кімнатою.

Через рік ми зрозуміли, що живемо у смарт-квартирі. Для мене це, в першу чергу, про організацію простору – все має бути облаштовано так, щоб поміщалися всі необхідні меблі і прилади – пральна машина, холодильник, плита, душ і туалет.

Фото: Анна Лисун

У квартирі я не маю відчуття закритого простору через високу стелю, світлі стіни та дзеркальну поверхню шафи-купе, яка створює ілюзію додаткової площі. Якби це був звичайний будинок з низькою стелею, то відчуття, можливо, було б іншим. 

Недоліки життя у смарт-квартирі

Коли мене запитують, чи хотіла б я купити таке житло, то зараз можу однозначно відповісти – ні. Як тимчасовий варіант така квартирка цілком підходить, але не для постійного проживання. На це є низка причин. 

По-перше, якщо ви живете удвох, у вас немає власного простору. Інколи хочеться почитати книгу, подивитись фільм або просто побути наодинці. Однак я це можу зробити лише в душі, але ж не проведеш там цілий день. Це, мабуть, найбільша проблема смарт-квартири.

На мою думку, таке житло більше підходить для одинаків, що не мають і не планують створювати родину.

По-друге, у такій квартирі майже неможливо організувати робоче місце – стіл займе багато місця. Якось я отримала травму і мусила два місяці провести вдома. Мене постійно переслідувало відчуття закритого простору. Ця квартира більше підходить для того, щоб тут відпочивати від роботи.

По-третє, смарт-квартира не підходить для людей, які люблять готувати, адже запахи поширюються по всій квартирі. Я зазвичай готую овочі, а от для тих, хто готує м’ясо або смажить рибу, доведеться купувати потужну витяжку.

Фото: Анна Лисун

У такій квартирі майже неможливо поставити великий холодильник та посудомийну машину. До переїзду сюди ми з чоловіком мали звичку заїжджати у супермаркет, щоб скупитись продуктами на тиждень. Зараз же у нас невеликий холодильник, тому продукти немає де зберігати.

Взагалі у цій квартирі мені найбільше не подобається кухня – місця настільки мало, що немає де поставити електрочайник.

Мені особисто тут не вистачає ванни, при переїзді у власне житло хотілось би її мати.

Крім того, тут відсутній балкон. Через це дуже незручно сушити речі, адже сушарка займає половину квартири. Як варіант – можна придбати машину для сушіння одягу або пральну машину, яка має таку функцію.

Ще один нюанс життя у невеличкій квартирі: складно запрошувати гостей і неможливо влаштовувати вечірки. Ми залюбки приймаємо друзів, але це може бути лише одна або дві людини. Якщо прийде троє, то вже буде відчуватися дискомфорт.

Якби ж я таки наважилась купити таку квартиру, то я б не пожаліла 1–2 тис. доларів, щоб зробити дизайнерський проєкт, щоб максимально використати простір.

Переваги життя на 23 квадратних метрах

Однією з переваг такого житла є те, що воно вчить організовувати простір, привчає до мінімалізму. Та й мені близька концепція, що мотлоху в житті має бути менше.

Кожен квадратний метр у квартирі намагаємось використовувати з користю – під ліжком зберігаємо подушки і стільці для гостей, а за телевізором – килимок для йоги.

Найскладніше було вирішити, де зберігати велосипеди і лижі. Якщо лижі можна покласти на шафу або під ліжком, то з велосипедами значно складніше. Тому зараз ми зберігаємо їх на складі нашого офісу.

Два роки тому я відкрила для себе стиль японського прибирання від Марі Кондо. Суть її теорії в тому, що у кожного є багато зайвих речей, які не приносять радості, і їх потрібно позбутися.

Спершу я думала, що в мене таких речей немає. Коли почала прибирати за методом Кондо, то назбиралось шість пакетів зайвого. Щось з цього я подарувала, а щось – продала через Інтернет.

На весь процес прибирання за методом Кондо я витратила близько двох місяців – виділяла на весь процес один вихідний на тиждень. Спершу усим займалася сама, згодом до мене приєднався чоловік. 

У перші дні після прибирання було відчуття, що ми живемо в готелі – всюди чисто і нічого не лежить на поверхнях. 

За півтора роки, що минули після прибирання, я більше жодного разу не прибирала. Раніше речі в моїй шафі лежали купою. Єдиним способом з цим впоратись було вивалити все на підлогу, розібрати і скласти назад.

Косметичне прибирання стало набагато простішим, швидшим і ефективнішим. Зараз воно забирає в мене максимум дві години. 

У квартирі нічого не лежить на поверхнях: тумбочках, столах і підвіконнях. Пил відразу стає помітним і його дуже легко витерти.

Після такого прибирання змінюється мислення – з тих пір я жодного разу не купила річ, про яку б пошкодувала, а кожна взаємодія з особистими речами приносить задоволення.

Серед переваг смарт-квартири є те, що не доводиться багато сплачувати за комунальні послуги. Щойно ми заїхали сюди чотири роки тому, платили за комунальні й інтернет лише 300 гривень на місяць. Зараз вартість зросла, але навіть взимку ми платимо півтори тисячі гривень. Це значно менше, ніж було у попередній квартирі.

У цьому будинку товсті стіни, взимку тут тепло і не доводиться вмикати обігрівач. Це дає змогу заощаджувати на електриці.

Інфраструктура

Коли ми шукали житло, орієнтувались на близькість до центру. Для нас було важливо пішки ходити до офісу на вулиці Миколи Грінченка.

На дорогу з дому на роботу я витрачаю 20-25 хвилин пішки,  особливо в хорошу погоду. Завдяки цьому ми виходжуємо денну норму кроків. До переїзду сюди у нас був автомобіль. Зараз переконуюсь, що життя у центрі не вимагає власного авто – багато закладів знаходиться у пішій доступності. Якщо дуже потрібно – можна викликати таксі.

Так значно дешевше, ніж мати машину – не потрібно витрачати кошти на паркування, паливо і постійні ремонти, якщо вона не нова.

Взагалі інфраструктура у центрі міста мені подобається – поруч є метро, багато супермаркетів.

У цьому районі відчуваю себе в безпеці. Коли жилау Голосієві, мусила носити газовий балончик. А тут я вийняла його з сумки вже через два тижні. 

Серед недоліків – мало зелені, адже тут майже немає парків і скверів. Найближчий сквер на вулиці Діловій, а також сквер ім. Марії Заньковецької біля метро «Палац Україна». Це – проблема всього центру Києва.

У цьому районі відчувається, що в центрі багато транспорту, особливо, коли на Коновальця бувають затори і вся вулиця стоїть. У нашому будинку більшість жителів літнього віку, які не мають власного автомобіля, тому тут немає проблеми з паркуванням. Однак для району загалом вона дуже нагальна.