Запланований наземний перехід поряд зі станцією метро «Університет» можуть не зробити

У КМДА можуть надати негативний висновок про проєкт-переможець Громадського бюджету і відрізати його від фінансування.

Дата публікації: 26.11.2019 Розділ: Новини Автор: Мар'яна Матвейчук

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 291 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Сергій Пасюта

Реалізація проєкту-переможця Громадського бюджету 2019 року №561«Наземний перехід до метро Університет», покликаного покращити пішохідне сполучення на бульварі Тараса Шевченка, відбувається не без труднощів вже на етапі виділення коштів.

Учора киянин-автор проєкту Сергій Пасюта написав у себе Фейсбуці про те, що у відповіді з Департаменту транспорту КМДА про проєкт йдеться про «ліквідацію ділянки бульварної частини із знесенням зелених насаджень» в ході його реалізації.

Зображення: Сергій Пасюта

Утім, за словами Пасюти, «проєкт не передбачає знесення тополь, які є ботанічною пам’яткою природи місцевого значення», адже перехід згідно з планом повинні облаштувати між деревами саме в тому місці, де він був у 1972 році, і саме тоді алея тополь отримала статус ботанічної пам’ятки природи місцевого значення.

Можливе трасування наземного переходу, яке не передбачає рубання дерев. Зображення: Сергій Пасюта

«Це не може призвести до деградації чи зміни первісного стану дерев, бо на місці колишнього перехрестя дерев немає, а є чотири стовпи», – наголошує Сергій Пасюта. – «Все написане Дептрансом чомусь не заважає з середини літа копати на бульварі Шевченка траншеї для прокладання кабелю живлення (роботи не мають жодного стосунку до нашого проєкту)».

Можливе трасування наземного переходу, яке не передбачає рубання дерев. Зображення: Сергій Пасюта

Сергій Пасюта неодноразово наголошував, що підземний перехід побудували на бульварі Шевченка лише у 1985 році.

Можливе трасування наземного переходу, яке не передбачає рубання дерев. Зображення: Сергій Пасюта

Сьогодні з’явилася інформація про те, що КМДА може дати негативний висновок на поправку до бюджету з сумою на проєкт.

«Зараз наземний перехід до метро Університет може врятувати лише Бюджетна комісія Київради. Бо якщо КМДА надасть негативний висновок на поправку до бюджету з сумою на проєкт, а на наступному засіданні комісії ніхто не буде наполягати на її розгляді, то поправка вважатиметься автоматично відхиленою і проєкт не отримає фінансування», – написав Сергій Пасюта.

Наземний перехід біля метро «Університет». Фото: retroua.com

Навесні 2019 року КМДА вже намагалася призупинити реалізацію цього проєкту. У негативному висновку щодо можливості реалізації проєкту йшлося про те, що зробити новий перехід зі світлофором не можна, оскільки вже є підземний перехід, це викличе затори на бульварі Шевченка і в 240 метрах вже є наземний перехід.

Ба більше, Пасюта обґрунтовано стверджує, що підземний перехід на метро Університет незаконний.

«На вулицях, де є світлофори на перехрестях, мають бути “зебри”, а не підземні переходи. Переходи повинні бути на всіх підходах до перехрестя. Якби ми би хотіли збудувати підземний перехід біля метро “Університет” сьогодні, то не змогли б. Другі будівельні норми, яким не відповідає цей підземний перехід, — ДБН В.2.3-5:2018 “Вулиці та дороги населених пунктів”».

Крім того, якщо хтось захоче обійти підземний перехід біля метро «Університет» по землі, то йому доведеться витратити дев’ять хвилин і подолати півтора кілометри.

Зображення: Сергій Пасюта

Якщо зробити цей перехід, то пасажирам метро та іншим пішоходам на бульварі не треба буде спускатись у підземку. Наразі це нормальна світова практика, бо місто стає більш інклюзивним та дружнім до людини.

Читайте також: Чому наземний перехід кращий за підземний. Результати дослідження