Угрудні в Києві відбулося відкриття саміту Social Impact Award (SIA). Це –  міжнародна програма з розвитку соціального підприємництва серед молоді в понад 20 країнах світу. SIA підтримує соціальні стартапи для вирішення найважливіших суспільних викликів сучасності – боротьба з бідністю, інноваційні рішення в сферах здоров’я та освіти, боротьба з екологічними проблемами, пошук альтернативних джерел енергії. Проєкти, присвячені інформаційним і комунікаційним технологіям, правам людини, рівним можливостям, турботі і догляду та іншим. 

«Хмарочос» побував на відкритті саміту і поспілкувався зі стартапами, які змінюють життя людей на краще.

Bioseos

Дослідницький стартап з Туреччини,
який хоче вирішити проблему вирубування дерев

Деніз Бальдоджан та Мерт Сугюр, автори проєкту. Фото: Уляна Хомчак

Автори проєкту Деніз Бальдоджан та Мерт Сугюр винайшли матеріал, схожий на деревину. Для його виготовлення використовуються сільськогосподарські відходи та міцелій (вегетативне тіло гриба, складається з тонких розгалужень, діаметром 1,5—10 мкм. Розвивається зазвичай всередині субстрату, рідше на його поверхні). Цей винахід, на думку його авторів, має зменшити вирубування дерев. 

Як згадує Деніз, все починалося з університетської лабораторії, однак потім викладач порадив створити окремий проєкт і працювати над ним.

«Я знаю, що схожі проєкти є в Канаді та США, однак жоден з них не передбачає переробку усіх видів сільськогосподарських відходів. У цьому є й головна відмінність нашого проєкту», – розповіла Деніз.

За словами дівчини, найважчим на початку проєкту було фінансування – через обмежений бюджет Деніз та Мерт не могли проводити усі необхідні дослідження.

«Грибам для правильного розвитку потрібні стерильні умови. Цього ми спочатку не могли забезпечити», – згадує Деніз.

Однак молодим науковцям пішли на зустріч  в університеті, дозволивши проводити дослідження у лабораторії. Крім того, Деніз та Мерт виграли перший грант від держави в розмірі $600.

У планах Bioseos – створити власну компанію і продовжити дослідження властивостей матеріалу. Для цього в стартапі планують залучати інвестиції.

«Для початку нам потрібно близько 50 тисяч доларів. Це для того, щоб ми могли проводити дослідження. Зараз плануємо приступити до пошуків інвесторів. Це можуть бути як турецькі компанії, так і компанії з-за кордону. Наш проєкт універсальний і не має кордонів», – підкреслює Деніз.

BlindLook

Мобільний додаток, що полегшить
життя незрячим у міському просторі

Принцип роботи додатку BlindLook. Кадр з Youtube

Проєкт Садріє Герече та її друга Сіхата Ерсіна Айдина розширює можливості незрячих людей, роблячи ресторани та їхні меню доступнішими. Вони розробили мобільний додаток, який дозволяє зчитувати перелік страв ресторанів-партнерів через QR-код на обкладинці меню. Для цього необхідно навести камеру телефону на QR-код. Після зчитування підвантажується потрібне меню і додаток може озвучувати назви страв з закладу. В такому випадку незрячій людині не потрібна стороння допомога, щоб замовити їжу.

За словами Садріє, все розпочалось із її поїздки на навчання до Сполучених Штатів. «Мене вразила інклюзивність США і те, наскільки я вільно там почувалась. Повернувшись додому,  я вирішила зробити все можливе для того, щоб незрячі люди почувались так само вільно в Туреччині», – розповіла Седріє. Всього в Туреччині живе 800 тисяч незрячих людей.

Спершу дівчина була волонтеркою в організаціях, які надають допомогу людям з порушеннями зору, і в результаті набутого досвіду в неї з’явилась ідея мобільного додатку BlindLook.

«Далеко не всі ресторани та паби мають меню шрифтом Брайля. Додаток має спростити їм життя, озвучуючи назви страв, яка є в меню. Це робить заклади доступними для незрячих. Важливо, що їм не потрібна стороння допомога для того, щоб зробити замовлення», – стверджує Садріє.

У Туреччині стартап вже підтримав банківський сектор, а також компанії, що виготовляють їжу на напої. У планах BlindLook – вихід на міжнародні ринки.

«У мене вже є пропозиції з Лондона та Нью-Йорка. Вони зацікавлені в наших розробках, які роблять ресторани, готелі, паби доступними для незрячих»,  – пояснює Садріє.

Invisible Zagreb

Соціальний проєкт допомоги
бездомним в столиці Хорватії

Під час екскурсії Invisible Zagreb. Фото з офіційного сайту проєкту

Проєкт заснувала група волонтерів, які опікувались питаннями допомоги бездомним. Всього в столиці Хорватії Загребі живе близько 2 тисяч безхатьків. Їх середній вік складає 50 років. 

«Не всі з них є безробітними. Дехто має роботу. Хоча буває таке, що людина втрачає роботу і автоматично опиняється на вулиці, адже немає чим платити за житло. Оскільки таким людям вже за 50, знайти роботу для них буває дуже складно», – пояснює одна із співзасновниць проєкту Валентина Старчевіч.

За її словами, однією з найважливіших проблем бездомних у столиці є відсутність документів.

«Це суттєва проблема, адже бездомні можуть отримати допомогу лише, якщо вони мають документи. Але не всі можуть отримати документи, адже не мають місця реєстрації. Це ще один дуже важливий напрям діяльності волонтерів», – пояснює дівчина.

Щоб допомогти бездомним, волонтери вирішили заснувати проєкт «Невидимий Загреб». Він складається з кількох складових. Основна суть проєкту – показати туристам невідомі куточки столиці Хорватії, куди б вони точно не пішли, та звернути їхню увагу до проблем бездомних. Це місця роздачі їжі бездомним, нічліжки, сквот, де живуть безхатьки. Туристи платять за екскурсію добровільні внески.

Екскурсоводи – колишні бездомні Міля Мвраль та Мілан Адамович. Колишній власник арт–галереї, Маля Мрваль прожив на вулиці три роки і знає всі куточки Загреба. Хоча екскурсії відбуваються хорватською мовою, однак є чимало волонтерів, які можуть провести екскурсії багатьма іншими мовами.

За словами Валентини, проєктом зацікавились не лише волонтери в місті, а й в школах та університетах – учні та студенти теж відвідують екскурсії «Невидимого Загреба». Це робить благодійну ініціативу не лише соціальною, а й навчальною.

Зараз в рамках проєкту Invisible Zagreb видається газета, яка розповідає про життя бездомних в столиці Хорватії. Кошти, зароблені від продажу газети, йдуть на фінансування проєкту.

Як повідомила Валентина, в майбутньому в рамках проєкту планують запустити ресторани, де будуть працювати бездомні або колишні бездомні.

«Я знаю, що ця ідея має велику підтримку не лише в Хорватії, але й за кордоном. Схожі проєкти діють в Чехії та в столиці Словенії Любляні», – розповідає Валентина.