Якщо поспілкуватись зі столичними чиновниками, то складається враження, що розв’язати проблеми столиці може лише створення муніципальної поліції. Паркування, незаконні МАФи, крадіжки в транспорті – лише муніципальна поліція може стати панацеєю для розв’язання цих проблем. Про це говорить не лише міський голова Києва Віталій Кличко, а і його заступники.
Частково функцію муніципальної поліції сьогодні в Києві виконує громадське формування «Муніципальна варта». Її створили на базі Київської спілки ветеранів АТО, тому більшість її складу – ветерани. Зараз вона налічує понад 400 осіб. Схожі утворення діють не лише в Києві, а й багатьох інших містах – у Харкові, Одесі, Вінниці, Луцьку. В Одесі та Харкові муніципальна варта відома побиттям активістів та журналістів. А давно анонсована реформа муніципальної поліції так і не була реалізована,
«Хмарочос» дізнавався, що таке муніципальна поліція, як вона працює в різних країнах світу і чи потрібна вона в Україні.
Що таке муніципальна поліція
Якщо говорити мовою українських юридичних документів, «муніципальна поліція» – це окремі поліцейські підрозділи, які фінансуються з бюджету органів місцевого самоврядування. Як правило, це поліція громадської безпеки з мінімумом повноважень, без зброї або лише з травматичною зброєю.
При цьому, зазвичай, як приклад муніципальної варти наводяться міста США, де 80% правоохоронців є співробітниками саме муніципальної поліції. При цьому особливістю правоохоронної системи США є залежність місцевих шерифів чи комісарів від муніципалітетів.
Правозахисник Михайло Лебідь звертає увагу, що в Україні ідея муніципальної поліції просувається мерами міст ще з 1990–х років: «У кожному населеному пункті, де проводять вибори, влада прагне мати силовий інструмент для придушення опозиції. Правоохоронна система США не може бути зразком для України, адже, по-перше, США формувались як федеративна держава. Це означає певну незалежність від центрального уряду, яка має довготривалий час становлення. А різноманітні силові структури США діють у відповідності до того, що в цивільного населення може бути вогнепальна зброя, причому цілком легальна», – стверджує Лебідь.
На думку правозахисників, найближчим до українських реалій може бути досвід країн Східної Європи – Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Чехії й Словаччини, які теж пройшли через авторитарне минуле.
Співробітник муніципальної поліції Нью-Йорка на вулиці міста
Залежно від правового статусу країни Східної Європи поділяються на ті, де створені підрозділи місцевої поліції (Латвія, Чехія, Словаччина), та ті, де діють інші формування із забезпечення правопорядку (Литва, Естонія і Польща).
Однак спільним для цих органів є те, що всі вони мають статус органів місцевого самоврядування та утримуються за кошти місцевого бюджету. Виняткове право створювати та ліквідовувати такі підрозділи мають місцеві ради. Основними завданнями таких поліцейських формувань (незалежно від їх правового статусу) є підтримка публічного порядку, охорона майна, що належить місту, контроль за дотриманням громадянами місцевих законів та правил, допомога національній поліції.
Також муніципальна поліція може виконувати ще й окремі, специфічні завдання. Наприклад, в громадах Чехії та Словаччини муніципальна поліція додатково контролює безпеку дорожнього руху, дотримання правил чистоти в публічних місцях. Муніципальна поліція міста Таллінна забезпечує публічний порядок під час масових заходів, формує бази даних, в тому числі щодо адміністративних проступків.
«Якщо говорити про те, чи вона потрібна – значно більше аргументів на користь відповіді «так». В першу чергу, це розвантажує патрульних поліцейських, яких у великих містах і так не вистачає. По-друге, у поліції не вистачає часу на здійснення профілактики правопорушень серед населення», – пояснює регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Христина Тибінка.
Яка ситуація з муніципальною поліцією в Україні
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков ще квітні 2016 року обіцяв надати місцевим радам право створювати муніципальну варту без виконання правоохоронних функцій. З того часу минуло вже 3,5 роки, але в цьому напрямі так нічого і не було зроблено.
На думку Михайла Лебедя, МВС не поспішає ділитись своїми функціями з місцевими органами влади, оскільки хоче зберегти за собою монополію на насильство.
Експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Крапивін наголошує на заполітизованості ідеї про створення муніципальної варти: «До виборів муніципальна варта згадувались у контексті «кишенькових» армій мерів, на кшталт Кернеса чи Труханова, тож будь-які розмови серед політичних сил на цьому зупинялись. Це пов’язано і з небажанням посилювати регіони самостійними повноваженнями (децентралізація в широкому сенсі), і війною на сході України, і простим свавіллям з боку таких формувань», – підкреслює експерт.
На сьогодні ці органи утворюються у порядку, передбаченому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», діють на підставі затвердженого відповідною радою статуту, найчастіше у формах комунальних підприємств (КП) чи установ. Закону, який би регулював діяльність муніципальної поліції, в Україні досі немає.
«Як наслідок – маємо різноманіття функцій та повноважень КП у різних громадах, різні назви. В одних громадах – це муніципальна варта або міська варта, в інших – муніципальна дружина, в третіх – муніципальна охорона, в четвертих – муніципальна поліція. До речі, останні – незаконні, оскільки з травня 2019 року закон «Про національну поліцію» містить пряму заборону на використання найменування поліції», – підкреслює Христина Тибінка.
Співробітник КП «Муніципальна охорона» в формі. Це київське підприємство має ліцензію на охоронну діяльність
Крім комунальних підприємств, в Україні є ще кілька форм, як можуть утворюватись муніципальні варти. Це громадські формування, громадські організації та охоронні фірми.
Створення громадських формувань передбачає закон «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» від 22 червня 2000 року. Головними функціями цих формувань є спільне патрулювання вулиць з поліцією або кордону з прикордонною службою, та допомога органам правопорядку в реагуванні на правопорушення. При цьому патрулювання здійснюється на волонтерських засадах. Вартові мають право мати травматичну зброю і газовий балончик.
«Найчастіше муніципальні варти створюються саме у вигляді комунальних підприємств, адже тоді на них має вплив лише міськрада. Громадські формування мають подвійне підпорядкування – міській владі та Національній поліції. Це не вигідно міській владі, тому така форма зустрічається рідше. Охоронні компанії міськрадам зазвичай створювати невигідно з політичної точки зору», – розповідає Михайло Лебідь.
Це підтверджує і статистика Управління превентивної діяльності Національної поліції України – у 2016 році в Україні діяло 2889 громадських формувань з охорони громадського порядку, у 2017 році — вже 2073, а в 2018 — 1386 формувань.
А що у Києві?
Ще будучи кандидатом на посаду міського голови Києва Віталій Кличко пообіцяв створити муніципальну міліцію, яка б підпорядковувалась міській раді.
Сьогодні в Києві діє два охоронні формування, які містять у своїй назві слово «муніципальна». Це громадське формування «Муніципальна варта» та комунальне підприємство «Муніципальна охорона».
29 червня 2017 року Віталій Кличко вручив посвідчення першим 36 представникам новоствореного громадського формування з охорони правопорядку «Муніципальна варта».
Основою для формування Муніципальної варти Києва стала Київська спілка ветеранів АТО. Очолив громадське формування в Києві ветеран Ігор Марі.
У березні 2019 року КМДА, поліція і профільний комітет Київради підписали трирічний меморандум про гарантування правопорядку і безпеки в Києві з громадським формуванням «Муніципальна варта». Сторони домовилися узгоджувати заходи, спрямовані на профілактику та протидію злочинності на території столиці.
Нашивка громадського формування «Муніципальна варта»
21 вересня 2017 року Київрада проголосувала за створення комунального підприємства «Муніципальна охорона». Головною задачею КП, мала б бути охорона комунального майна. У січні 2018 року «Муніципальна охорона» отримала ліцензію на надання охоронних послуг.
У серпні 2019 року біля станції метро «Голосіївська» відбулась сутичка між «Муніципальною охороною» та представниками приватної охоронної фірми, в результаті якої постраждало троє людей. Двоє з них отримали вогнепальні поранення.
«Їхня головна задача – охороняти лавочки в парку. Вони не мають права забезпечувати громадський порядок чи обмежувати чиюсь свободу», – наголошує аналітик Асоціації УМДПЛ Степан Золотар.
Як вважає аналітик, створення таких псевдоправооохоронних органів у вигляді комунальних підприємств може призводити до свавілля. Адже міська влада бере на себе невластиві їй функції.
Також з цими формуваннями є ще одна проблема, продовжує Золотар. Їхні працівники зазвичай ходять в мілітарній формі. Це створює візуальний тиск на громадян. Вони бачать людей в камуфляжі та напружуються. Відмовити людині у камуфляжі дуже складно, навіть якщо її вимоги незаконні, вважає він.
«Тому потрібно вносити зміни у закон про громадські формування, щоб він відповідав реаліям сьогоднішнього дня. Або приймати новий закон про муніципальну варту. Але для цього потрібні дискусії як в суспільстві, так і у Верховній Раді», – відмічає Золотар.
Яким має бути закон про муніципальну варту
Ще у 2015 році Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №2890 «Про муніципальну варту». Він на законодавчому рівні пропонує надати місцевим радам створювати варту, яка фінансуватиметься за кошти відповідного місцевого бюджету.
За цим законопроєктом, варта виконуватиме роль підконтрольного громаді механізму забезпечення законності та правопорядку на території відповідної адміністративно–територіальної одиниці. При цьому законопроєкт передбачає винятковий вплив на формування муніципальної варти саме органів місцевого самоврядування.
Михайло Лебідь звертає увагу на те, що мери міст можуть використовувати муніципальну варту для боротьби з політичними опонентами. Тому важливо в правках до законопроєкту передбачити, подвійне підпорядкування муніципальної варти – як місцевим органам влади, так і Національній поліції. Якщо ж варта буде підпорядковуватись лише органам самоврядування, то ми де-факто матимемо федерацію.
«При запровадженні муніципальної варти треба, щоб Національної поліції завжди було більше. Наприклад, законопроєкт передбачає, що в Харкові має бути 1500 вартових. В такому випадку представників Нацполіції має бути мінімум у 2 рази більше», – вважає правозахисник.
Аналітик Асоціації УМДПЛ Степан Золотар вважає, що задум законопроєкту загалом правильний, однак треба враховувати історичні умови, в яких його приймають: «На мою думку, поки в нас є непідконтрольна частина території, поки ми перебуваємо у стані війни, жодні муніципальні утворення з охороною правопорядку не потрібні. Адже це перший крок до федералізації країни. Тому перш, ніж приймати такий закон, потрібно завершити децентралізацію. Лише через кілька років після того можна б повернутись до питання муніципальної варти», – стверджує аналітик.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті