Косівську кераміку включили до нематеріальної художньої спадщини ЮНЕСКО
Тепер на Івано-Франківщині будуватимуть триповерховий дзбан.
Тепер на Івано-Франківщині будуватимуть триповерховий дзбан.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 123 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
ЮНЕСКО внесла Косівську кераміку внесли до списку нематеріальної художньої спадщини людства. Таке рішення ухвалили на засіданні організації в Боготі, Колумбія.
На засідання прибула делегація з міста Косів, яку очолила майстриня Марія Гринюк. Вона розповіла Укрінформ, що над досьє для внесення Косівської кераміки до списку працювали п’ять років і ще сім років зайняла подальша робота та очікування розгляду.
За її словами, до заявок із багатьох інших країн – загалом їх надійшло 42 – були численні зауваження, але не до українського досьє. Голосування щодо Косівської кераміки відбулося «миттєво».
У селі Старий Косів, що в Івано-Франківській області, планують побудувати мистецький центр у вигляді триповерхового дзбана. Там розмістять мінікінотеатр, майстерні та виставкові зали. Для будівництва вже виділено земельну ділянку. Попередньо, будівництво триватиме три роки. Проєкт планують подати до Книги рекордів Гіннеса.
Косівський стиль кераміки сформувався у XVIII столітті. Глеки, миски, горнята, кахлі виготовляють із глини місцевого походження, вирізблюють контур орнаменту, розфарбовують фарбами трьох кольорів – зеленою, коричневою та жовтою – та покривають прозорою глазур’ю.
Орнаменти зазвичай фігуративні – майстри зображують рослини, птахів, звірів, людей, святих, часом цілі сцени з життя.
У списку шедеврів усної та нематеріальної культурної спадщини людства – понад 400 об’єктів, зокрема з України – петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровської області. Найбільше об’єктів походять із Китаю та Японії.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті