Максим Головко – архітектор та співзасновник організації «Агенти змін», яка працює над проєктами з покращення міського простору: від архітектури та досліджень до графічного дизайну. Спікер TEDx Київ та автор курсу урбан дизайну.

«Агенти змін» впроваджують нові процеси у місті, започатковують діалог між міськими управлінцями та приватними стейкхолдерами та реалізують прогресивні проекти, які роблять Київ кращим. Це люди, які самі творять свою долю і роблять місто таким, в якому б самі хотіли жити.

Фото: Анна Лисун

Разом з «АЗ» Максим Головко влаштовує вечірки, грає діджей сети та робить коктейлі за барною стійкою. «Хмарочос» поспілкувався з Максимом про роль міських вечірок, підсумки року, особливості роботи над проєктами в Києві.

Майбутнє Києва

Зараз наша команда працює над кількома великими проєктами. Це – «Коло Подолу», у межах якого розробляли варіант реконструкції Верхнього і Нижнього Валів, і майбутній проєкт подільської набережної. Поки він наймасштабніший з усіх, за які бралися «Агенти змін». 

Зараз біля Дніпра на Подолі є лише інфраструктура для кораблів і рибалок. У киян майже немає місця, де можна було б відпочити, доторкнутися до води. Таку нову цінність ми намагаємося створити у проєкті подільської набережної.

Одна з найбільших проблем з міським простором у Києві – це відсутність комунікації та домовленостей. Кожна група має багато претензій до іншої: містяни ненавидять адміністрацію, адміністрація не вірять активістам, активісти не співпрацюють з забудовниками. Така атмосфера суцільної недовіри.

Діалог не відбувається з багатьох причин: учасники процесу вважають, що так простіше, не буде скандалу, можна буде «по-тихому» щось зробити. І чим більше проєктів та змін реалізовано без комунікації, тим ситуація стає гіршою: складається враження, що відсутність діалогу та всіх зацікавлених сторін у процесі ‒ це нормально.

Дякуємо Chicago Central House за надання місця для фотозйомки

Одним із завдань «АЗ» є впровадження нових процесів у місті, започаткування діалогу. Проєкт реконструкції Валів, наприклад, цікавий тим, що відкриває багато проблем, які зазвичай не обговорюють. Відсутність сталої мобільності, правильного водовідведення, розвитку громадського транспорту та запаркованість тротуарів. 

«Агенти змін» зазвичай дають візію, можливо, не завжди реалістичну. Але вона дозволяє поставити на мапі альтернативну думку, мрію. Зараз найбільше сподівання киян ‒ це нормальна трамвайна мережа, кілька нових велодоріжок і реконструйованих вулиць. Ми вважаємо, що цього замало для Києва, тому з’являються проєкти реконструкції Валів, створення подільської набережної тощо. І потім десь між цією мрією, реальністю і бажаннями усіх учасників можна знайти збалансоване рішення, яке може бути реалізованим.

Обговорення допомагають покращувати проєкти. Ми завжди раді коментарям з конструктивною критикою від різних користувачів майбутнього простору. Коли ми всі, нарешті, повіримо, що інші люди насправді хочуть зробити місто кращим, – зможемо домовлятися про те, яким повинен бути простір. Адже міський дизайн ‒ це про повагу до жителів та людської гідності. І цієї поваги у нас зараз дуже мало.

Наш найбільш контроверсійний проєкт цього року ‒ це комунікаційна платформа для спілкування забудовника та містян навколо проєкту Китаєво. Зазвичай подібні обговорення девелоперських проєктів закінчуються конфліктом між його учасниками. Ми хотіли налагодити спілкування між мешканцями і встановити здоровий та продуктивний діалог без маніпуляцій та плутанини. Зараз процес ще не завершений: у спілкуванні між стейкхолдерами є багато упереджень, на залагодження яких потрібен час. Але процес розпочався.

Мережа, об’єднана візією

Найбільш пам’ятний проєкт року в позитивному ключі ‒ це подвір’я в житловому комплексі «Артвіль» в Одесі. Наш поки що єдиний реалізований комерційний проєкт публічного простору. Це великий крок для «АЗ». Ми починали з дизайну, потім розширилися до просторових досліджень і почали проєктувати публічні простори. І ось тепер ми маємо не лише концепцію, а й приклад її впровадження.

Взагалі, у 2019 році «Агенти змін» прагнули відійти від краудфандингу та почати працювати як повноцінний бізнес. Ми починали як «бірюзова» компанія, для якої найважливішими є цінності. Вони важливіші за роботу, за гроші, за все. Якщо «Київпастранс» казав нам змінити колір ліній на навігаційній схемі ‒ ми переставали з ними працювати. Але організації потрібна стала модель функціонування, бо міські проєкти займають чимало часу. Наприклад, навігаційні пілони на Львівські площі ми намагаємося встановити впродовж чотирьох років. 

А не враховувати думку замовника в комерційних проєктах неможливо. І тому завданням на цей рік було перевірити, чи може компанія з таким підходом та нашими цінностями про комунікацію, відкритість, повагу до гідності вижити, працюючи на конкурентному ринку. Це виявилося досить складно, але ми не програли цю битву і ще йдемо до поставленої мети.

Так само ми поки знаходимося у процесі пошуку організаційної структури. Вона змінюється під впливом нових викликів. У нас є формальне керівництво з чотирьох співзасновників, але «Агенти змін» насправді мало схожі на структуру, це радше мережа з купою векторів та окремими професіоналами. Яка намагається йти в одному напрямку.

Я вірю, що дуже різних людей з різними ідеями та бажаннями може об’єднати мрія. Навіть попри розбіжності вони будуть готові працювати разом для досягнення спільної мети. Тому ми постійно генеруємо візії кращого громадського простору, дизайну, кращого Києва. Це те, за що я намагаюся відповідати в організації.

Відпочинок за барною стійкою

Що для мене робить вечірку класною? Хороша музика й алкоголь. І, звісно, цікава компанія, але вона сама підбирається, коли є перші два елементи. Я люблю ставити свою музику, але вона не завжди пасує до атмосфери. Тому користуюся таким привілеєм, коли мені дозволяють. На такі випадки маю навіть велику «сценічну» шубу. 

 Алкоголь для мене ‒ це спосіб перестати думати про робочі завдання. У кожного для цього свій метод: хтось грає в комп’ютерні ігри, займається екстремальними видами спорту. Ймовірно, для людей, які знайшли баланс у житті між роботою та відпочинком, особистим життям, простіше перемикатися. Я ж такого балансу ще не знайшов, тому алкоголь допомагає мені розслабитися, простіше налагоджувати нові знайомства та складати плейліст. 

Останнім часом я почав більше любити міцний алкоголь та розумію, що готовий почати вживати його свідомо, дізнаватися про різні напої та почати краще у цьому розбиратися. Хоча й досі не розумію, як люди готові десятиліттями тримати певну пляшку до конкретної дати чи події. Для мене планування, цілі ‒ це про робочі питання, а алкоголь навпаки ‒  про момент сьогодення. Я не бачу сенсу відкладати щось хороше на потім. 

Крім того, мені дуже сподобалося стояти по інший бік барної стійки: не пити, а наливати. Хоча, поки я таку можливість мав лише на кількох наших заходах: останнього разу розливав напої гостям на вечірці до Дня Києва. Жодного барного трюку я ще не вивчив, але не думаю, що вони обов’язкові. Так само, як різні алкогольні традиції, хоча я готовий їх підтримати.

Хороший бармен для мене ‒ той, який вміє створити правильний настрій. Бармен – це вірний помічник і поводир, з яким ти можеш бути впевненим, що отримаєш задоволення від напою. Мені хотілося б створювати таку атмосферу для інших.

Вечірки в «Агентах змін» ‒ це взагалі одна зі складових успіху, ми часто проводимо час разом, святкуємо робочі досягнення. Ми, в першу чергу, спільнота ‒ і як наслідок маємо можливість разом створювати круті проєкти. Без довіри один до одного складно повірити в реалістичність цих мрій про місто. Ми повинні бути на одній хвилі, щоб це працювало.

Крім того, будь-який міський проєкт має пройти кілька стадій. Перша ‒ дослідження, друга ‒ розробка проєкту, далі дизайн. А потім потрібно цей простір наповнити життям. Поганий публічний простір ‒ який гарно виглядає, але ним не користуються люди. Тому в «Агентів змін» і сформувалося чотири напрямки: міські дослідження, архітектура, дизайн і «двіж».

Фестиваль «Урбанина» ‒ велика частина цього напрямку. Він починався як літня вечірка у «Хвильовому», яка тривала до п’ятої ранку, і тоді ми побачили, що «АЗ» ‒ це не лише організація, але й частина спільноти. І тому було б добре створити місце спілкування та відпочинку для учасників цієї спільноти. Зараз на фестиваль приходить близько 500 відвідувачів, тут відбуваються лекції.

Ті, хто працюють над міськими проєктами часто забувають, що хороший публічний простір ‒ це місце, де відбуваються приємні речі. Неправильно створювати такі проєкти, занурюючись лише у роботу без фану. Тому до  «Урбанини» додалися серйозні лектори і складні проєкти, але нічна вечірка, де можна послухати музику, випити і поспілкуватися, – залишилася.

Коктейль від редакції: Горілка біттер

Nemiroff De Luxe– 3/4 частини;
Campari –  одна частина;
Angostura (біттер) – декілька крапель;
Цедра апельсина.

Всі інгредієнти змішати у шейкері з льодом, вилити у склянку й додати цедру лимона.