Райони для бідних і багатих: чи загрожує Києву сегрегація?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 273 днів. За цей час ми опублікували 26137 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: REUTERS

Внаслідок все більшого будівництва закритих ЖК у Києві можуть з’явитися квартали, а згодом і цілі райони, які вважатимуться «елітними» або ж «неблагополучними», пише інформаційне агенство УНІАН з посилання на видання СТРАНА.UA.

Тенденція будувати закриті двори з’явилася ще кілька років тому. Нині чимало забудовників, пропонуючи житло, обіцяють «територію без сторонніх». Забудовники почали закривати не лише прибудинкові території, але цілі квартали, створюючи маленькі «режимні» містечка зі своїми магазинами, школами, спортклубами тощо.

«Як приклад візьмемо, скажімо “Липинку”, “Комфорт-таун”, “Чайку” тощо. Сама поява таких містечок – дзвінок тривоги для столичної влади», – вважає урбаніст Григорій Мельничук.

На думку Григорія Перерви, керівника агенства «Єврорейтинг», у Києві вже почалася сегрегація.

«Якщо так триватиме далі, то через 10-15 років столицю поділять на райони для бідних і багатих, у місті з’являться справжні гетто, – коментує Перерва. – Закриваючи цілі мікрорайони, забудовиники ідуть на повідку у потенційних покупців. Через високий рівень злочинності в столиці все більше громадян хочуть поселитися на гарантовано безпечній території. Плюс – прагнуть жити серед рівних собі за соціальним статусом».

Тобто до купівлі житла на закритій території людей спонукає відчуття небезпеки у власному місті. Також «закритість» підвищує вартість нерухомості, якщо її доведеться продавати чи здавати в оренду.

Зазвичай через погану репутацію того чи іншого району платоспроможні мешканці починають продавати квартири, аби переїхати деінде. Ціна житла падає, і воно стає доступним для менш фінансово забезпечених містян. Так починається розподіл міста.

За таким сценарієм з’явилися арабські райони в Парижі. У 1960-х місцева влада звела цілі містечка новобудов, але не подбала про їхню інфраструктуру. Парижани відмовилися туди переїздити, ціна житла впала, і його викупили мігранти з арабських країн.

Якщо тенденція до будівництва закритих ЖК збільшуватиметься, експерти передбачають загрозу такого зонування вже через 10-15 років.