Київ дванадцятий в світі і третій в Європі за кількістю заторів

Компанія TomTom, яка займається виробництвом навігаторів та створенням програмного забезпечення для них, опублікувала індекс руху транспорту в 2019 році з рейтингом міст із найвищими втратами часу в заторах. Дослідження охоплює 416 міст із 57 країн на шести континентах. Рейтинг покликаний показати стан трафіку в містах і сприяти вирішенню проблем, пов’язаних із дорожнім рухом.

У рейтингу міст з найбільшими заторами Київ посів дванадцяте місце у світі і третє місце в Європі. Гірша ситуація серед європейських міст лише в Стамбулі та в Москві. Минулого року Київ був тринадцятим у світовому рейтингу.

Середні втрати часу в заторах у 2019 році становлять 53% (це на 7% більше, ніж минулого року). Найнижчий рівень заторів у Києві впродовж 2019 року зафіксували в неділю, 28 квітня (7%), а найвищий – 23 січня (132%). 53% – означають, що киянин/ка в середньому витрачає на дорогу на тридцять хвилин більше на кожну годину часу. 

Затори в Києві у будні перевищують позначку 50% з сьомої години ранку і до  восьмої вечора. За статистикою, найгірша ситуація на дорогах у четвер о 18 годині.

«Якщо ви подорожуватимете в четвер о 19 годині, то можете зберегти до семи годин на рік (в межах 30-хвилинної поїздки)», – пишуть аналітики TomTom.

Якщо припустити, що водій/ка автівки потрапляв у затори в години-пік увесь рік, то загалом він/вона витратили на дорогу 227 додаткових годин, що дорівнює перегляду 221 серії «Гри престолів» і перечитуванню усіх семи томів «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста.

Середній рівень заторів у світі сягає 29%. В інших українських містах, які потрапили до рейтингу, рівень заторів також досить високий – 47% в Одесі, 43% в Харкові, 37% в Дніпрі. 

Максим Бахматов, радник міського голови Віталія Кличка, пояснив погіршення трафіку в Києві упродовж року і втрату позиції в рейтингу TomTom великою кількістю ремонтів. На його думку, вже цього року в Києві може трапитися транспортний колапс, а в кращому разі транспорт столиці колапсує через два роки (таку заяву Бахматов зробив в інтерв’ю виданню «Киев Vласть»)

«Наше завдання – чинити тиск на тих, хто може пересісти на громадський транспорт, щоб вони це зробили. Інакше місто в певний момент просто стане», – сказав Бахматов. – «Ми екстраполювали цифри і вийшло, що Київ може бути паралізованим, в гіршому разі, цього року. Оптимістичний прогноз – через два роки». 

Крім того, «наше завдання – вийти з першої двадцятки цього рейтингу, бажано – увійти в п’ятдесятку. При чому зробити це можна лише карально-обмежувальним шляхом», – наголосив Бахматов. 

Результати річної оцінки транспортної ситуації в столиці прокоментував для «Хмарочосу» Дмитро Беспалов, спеціаліст з транспортного планування: 

«Я вважаю, це дуже добре, добре, що ми це бачимо. Дуже важливо прийняти такий стан речей і думати про варіанти виходу з нього. Зрештою, ми впродовж 2020 року маємо шанс покращити ситуацію. Це може спонукати Київ до швидких і динамічних змін – налаштування світлофорів, введення автоматизованої системи контролю, покращення інфраструктури тощо. Можна також взяти місто, яке за структурою схоже на Київ, приміром, Берлін, і подивитися, як там справляються з транспортними проблемами. 

Я гадаю, що визнання Києва одним з трьох європейських міст з найвищим рівнем заторів, може створити запит на транспортне планування, зокрема, серед чиновників. Результати рейтингу – це така собі оцінка діяльності міської влади впродовж 2019 року. Часто важко обґрунтувати необхідність змін чиновникам КМДА. Результати рейтингу можуть стати таким аргументом».

Утім, шляхи подолання можливого транспортного колапсу відомі. Перш за все, це зменшення кількості автівок на дорогах шляхом створення більш сприятливих умов для пересування громадським транспортом, а також розвиток якісної пішохідної та велосипедної інфраструктури. Крім того, ремонти та реконструкції вулиць повинні враховувати інтереси всіх учасників дорожнього руху та підвищувати безпеку пересування в місті, а підрядники не повинні просто перекладати асфальт і тротуарну плитку.

Облаштування пішохідних просторів спонукає людей проводити більше часу на площах та вулицях. У європейських містах набуває популярності тенденція забороняти автівкам в’їзд до центру міста. Місто повинно дбати, перш за все, про переміщення людей, а не автомобілів. Саме дотримання цього принципу забезпечить сталу мобільність міського життя.