Чому в Берліні почали «стримувати» ціни на оренду житла?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24976 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Бранденбурзькі ворота. Фото: commons.com.ua.

Видання Сommons поспілкувалося з Каталін Генбург, депутаткою Берлінського парламенту від партії Die Linke, яка займається житловою політикою. Політикиня розповіла, яким чином влада зафіксувала ціни на оренду житла в столиці Німеччини.

Каталін Генбург. Фото: commons.com.ua.

Право на житло у Берлінській конституції — це базове право. Але за останні 10 років ціни на оренду житла у місті виросли в декілька разів, особливо в районах, де живуть люди з низьким рівнем достатку.

З 2011 року в Берліні ситуація різко змінилась й через політику представників Соціал-демократичної партії. Берлін збанкрутував, у місті почався розпродаж комунальних компаній, в тому числі з електропостачання та водопостачання.

Тоді ж у Берліні почали розпродавати житло, що належало до федеративних земель. Цей процес призвів до того, що великі житлові корпорації стали неймовірно впливовими і отримали змогу підвищувати ціни на житло кожні два роки. І федеральне законодавство їм це не заробоняло.

85% мешканців Берліну винаймають житло.

Ціни почали піднімати за умови оновлення житла, щоб заохотити власників квартир робити ремонти. В результаті житло значно виросло в ціні і багато людей у всій Німеччині втратили можливість його орендувати.

Cхідний Берлін, 1980-ті роки. Фото: commons.com.ua.

Ціни на соціальне житло теж критично зросли: з шести євро за кв.м. до шістнадцяти. Ще у 1970-х роках у ФРН побудову соціального житла передали приватним компаніям, а ще через двадцять років воно перестало підпадати під соціальні зобов’язання.

Але рік тому було вирішено заморозити ціни на оренду, й встановити максимальний рівень оренди взагалі. В уряді зрозуміли, що ціну на житло можна знизити, якщо вона перевищує максимальний рівень, встановлений новим законом. Відтак, максимальна ціна стала залежити від року зведення будинку та внутрішнього облаштування квартири.