У Норвегії збудували найвищий дерев’яний хмарочос. Архітектори вважають, що це тільки початок (фото)

Вежа Mjøstårnet. Усі фото: http://vollark.no      

Збудований минулого року у норвезькому селищі готель наразі є найвищою дерев’яною будівлею у світі, яка символізує «зелений поворот» в архітектурі.

18-поверхову вежу Мйостарнет заввишки 85,4 метра розташовано у ста кілометрах на північ від Осло на березі озера Мйоса у селищі Брумундал із населенням близько 10 тисяч жителів.

Навколо хмарочоса – поля, ліси та малоповерхова забудова. Всередині розмістилися готель Wood, квартири та офіси.

Архітектори – бюро Voll Arkitekter – використали місцеві матеріали від місцевих виробників. Споруду вирішили зробити якомога вищою, аби привернути увагу до можливостей дерев’яної архітектури.

Успіху досягли завдяки використанню багатошарових дерев’яних панелей. Цю продукцію на Заході знають під абревіатурою CLT (Cross-Laminated Timber). Такі панелі виготовляють із перпендикулярно склеєних між собою шарів висушеної деревини, після чого пресують під високим тиском.

Мйостарнет, однак, не є повністю дерев’яною спорудою – у будівництві останніх семи поверхів використано бетонні опори, аби стабілізувати будівлю. Інакше жителі останніх поверхів відчували би неприємний рух.

Дерев’яна революція

Другим найвищим хмарочосом із дерева наразі є 18-поверховий гуртожиток для студентів Університету Британської Колумбії, що у канадському Ванкувері – Tallwood House заввишки 53 метри.

CNN вважає, що надалі дерев’яна архітектура набуватиме все більшої популярності. Вже цього року у Відні планують завершити бізнес-центр HoHo, нижчий за норвезький лише на пару метрів.

У Мілвокі, штат Вісконсин, у червні планують відкрити дерев’яний житловий будинок Ascent заввишки 72,5 метра.

У тому ж Ванкувері має з’явитися спроєктований Сігеру Баном будинок із залізо-бетонним каркасом і дерев’яним фасадом.

У 2013 році, виступаючи на конференції Ted, архіектор Майкл Ґрін прогнозував майбутню «революцію» у дерев’яній архітектурі. Наразі поширення такої технології сповільнює висока її вартість, хоча ціни на панелі CLT щороку знижуються.

Чому ці будинки вважають екологічними?

Як аргументи на користь дерев’яної архітектури наводять її економічність і як наслідок екологічність: такі будинки швидше будувати, вони надійніші та, як не дивно, безпечніші в разі пожежі.

Вважається, що будівельна галузь відповідає за 40% споживання енергії і приблизно третину викидів парникових газів. Натомість у разі перетворення дерева на будівельний матеріал у ньому «консервується» діоксид вуглець, який би виділився під час гниття. В одному кубометрі деревини міститься, не потрапляючи в атмосферу, більш як тонна CO2.

За умови, що дерево переробляється на сировину, досягнувши певного віку, його «життя» фактично продовжується на 100-200 років перед тим, як воно розкладеться та вивільнить вуглець.