Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Трамвай у місті Франкфурті-на-Майн. Фото: Rumpenhorst

Відомо, що будівництво четвертої гілки метро у Києві оцінюється в 3 млрд доларів, тобто 73 млрд грн. Кожен кілометр шляху коштує платникам податків по 3,5 млрд грн.

Натомість, за світовими цінами, можна було б побудувати до 528 км нових трамвайних колій. Це рішення могло б збільшити довжину трамвайних ліній у Києві в 4,5 рази та зробити київську трамвайну мережу найбільшою у світі, пише у своєму блозі pro-mobility спеціаліст транспортної консалтингової агенції А+С Україна Тимофій Нагорний.

Проблема забезпечення міст зручною мережею громадського транспорту постала у 70-х роках минулого сторіччя. Тоді це рішення стало необхідним в першу чергу через те, що міста були переповнені автомобілями – простори для людей перетворилися на простори для машин.

Тоді єдиною альтернативою машинам стали автобуси, адже метрополітен був лише у 35 містах світу.

Фото: Depositphotos.com

В залежності від рівня розвитку, міста по-різному вирішували транспортну кризу. Хтось обирав травмай, хтось – швидкісне автобусне сполучення. Все залежало від фінансових можливостей.

Так, в 1978 році у канадському місті Едмонтон відкрили першу систему швидкісного трамваю. Варто зазначити, що другою подібною лінією у світі став київський швидкісний трамвай, як відповідь на стрімкий ріст міста під час хрущовської забудови. Ще раніше, у 1974 році, в бразильському місті Куритиба транспортну кризу вирішили впровадженням системи швидкісного автобусного сполучення.

Фото: Reddgio, Unsplash

До 2020 року подібні транспортні системи – швидкісний трамвай та автобус – стали реальною альтернативою метрополітену у 485 містах світу, тоді як метро є у 198 містах. До того ж, на розбудову метрополітену у решті міст світу знадобиться щонайменше 155 років. А для розбудови систем сучасного швидкісного трамваю вистачило б 40 років.

Бюджет Києва на 2020 рік складає 57 млрд гривень, при тому що вартість будівництва четвертої лінії метро оцінюють приблизно в 73 млрд грн. Чи варте це будівництво таких затрат, запитують автори блогу, чи, можливо, доцільніше було б розглянути альтернативи і приділити увагу вирішенню чинноїпроблеми неефективності автобусних і тролейбусних перевезень?

До того ж Київ має великий потенціал для розвитку трамвайної системи – 80% колій міста можна фізично відмежувати від проїжджої частини. Деякі лінії київського трамваю мають перспективу стати наземним метрополітеном.

“Метро” у місті Міннеаполісі (США), яке насправді швидкісний трамвай. Фото: Depositphotos.com

Борщагівська лінія швидкісного трамвая щодня перевозить в середньому 150 тис. пасажирів. Розвиток цього виду транспорту міг би перетворити його на засіб магістрального перевезення пасажирів між різними районами міста.

 

 

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button