В Києві та по всій країні традиційно почали палити траву

В Індії спалювання решток рисових полів є причиною критичного росту смогу в столичній території Делі, що призводить до збільшення кількості автоаварій на дорогах через обмежену видимість.

Дата публікації: 19.3.2020 Розділ: Новини Автор: Панченко Олександра

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 288 днів. За цей час ми опублікували 23579 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото з допису у Facebook Анни Даниленко

В парку Муромець, що в Деснянському районі столиці, почали палити траву. Це відбувається у сільській місцевості двічі на рік, восени й взимку кожного року.

За межами міст досі є звичай палити траву, хоча це прямо заборонено законом. Ті, хто це роблять, переконані в тому, що попіл від старих рослин має підживлювати землю, що підвищуює її родючість.

Насправді ж, екологи стверджують, що спалювання сухої трави не лише забруднює атмосферу і псує родючий шар ґрунту, але й вбиває тварин, що в ній мешкають та своєю діяльністю сприяють родючості більше, ніж попіл.

До того ж, найочевидніша загроза стихійних підпалів – це реальна пожежа, про яку попереджають в ДСНС.

Фото обгорілого їжачка з минулорічного повідомлення ДСНС у Facebook про застереження від підпалів

Горіння — це передусім процес окиснення, головним продуктом якого є CO2 – вуглекислий газ. Вже доведено, що підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері спричиняє збільшення «парникового ефекту», а звідси і зміни клімату.

Окрім того біолог з Ужгородського національного університету Андрій Мигаль в коментарі ВВС Україна зазначив, що горіння сухостію знижує потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин, оскільки «знищується так званий банк насіння, який міститься в ґрунті й в зерновій частині рослин».

Але така традиція є не тільки в Україні. У своєму відео, американське видання Vox повідомляє, що хмари диму від сезонного спалювання решток рослин після збору урожаю з рисових полів в Індії є причиною критичного росту смогу в столичній території міста Делі. Через це не лише погіршується якість повітря, але й виникають інші проблеми, такі як ріст автоаварій на дорогах через обмежену видимість.

В Києві сезонне спалювання трави двічі на рік є причиною значного погіршення якості повітря. Наприклад, 15-16 березня 2020 року, за даними датчиків сервісу saveecobot, в місті було чисте повітря, 20-30 пунктів при нормі 0-50 пунктів. Вже з 18 березня, коли почали масово з’являтись повідомлення про спалювання трави, якість повітря істотно погіршилась до 120-150 пунктів. В таких умовах не рекомендують виходити надвір людям з хронічними захворюваннями та дітям.