Українські економісти радять, як пройти «коронакризу» з меншими втратами

Фото: Alice Pasqual, Unsplash

Низка українських економістів опублікувала на Економічній правді заяву, в якій сформулювали принципи для ухвалення рішень, які, на їхню думку, можуть допомогти пройти кризу, спричинену коронавірусом, з найменшими втратами для суспільного добробуту.

• Масштаб витрат на програми підтримки бізнесу і громадян повинен відповідати обсягу ресурсів, які можна знайти та витратити на такі програми без ризику стрибка інфляції, знецінення доходів громадян і фінансової дестабілізації.
• Економічне навантаження кризи повинні розділити між собою держава, бізнес та населення.
• Пріоритетом для держави мусить бути максимальне збереження зайнятості. Пріоритетом для бізнесу мусить бути збереження робочих місць, можливо, з тимчасовим зниженням зарплат.
• Державна допомога спрямовується туди, де позитивний ефект від неї для економіки буде найбільшим. Наприклад, тим, хто втратив засоби до існування, і тому з більшою імовірністю купуватиме продукти харчування та медикаменти, а не валюту.
• Держава повинна уникнути ручного розподілу ресурсів, яким створюються засади для корупції та неефективного спрямування дефіцитних коштів.
• Якщо влада діє за стратегією, що здавалася оптимальною на певному етапі, не варто боятися її змінити, коли стає очевидно, що вона не працює.
• Максимальна відкритість та пояснення рішень, що ухвалюються, їх причин та наслідків.

Економісти радять:

1. надати можливість мікропідприємцям, які вимушено закрилися, тимчасово реєструватися у Державній службі зайнятості як безробітним без закриття ФОП, тимчасово виплачувати допомогу з безробіття тим, кого відправили у неоплачувану відпустку;
2. зробити Державну службу зайнятості хабом з перерозподілу робочої сили до тих секторів, де бракує працівників (наприклад, доставка товарів з магазинів та аптек додому споживачам), залучати тимчасово незайнятих людей на оплачувані громадські роботи (включно з доставкою товарів першої необхідності та ліків одиноким літнім людям та родинам на самоізоляції);
3. додатково виплачувати щомісячну фінансову допомогу на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на карантині у розмірі прожиткового мінімуму у випадку, якщо батьки втратили оплачувану роботу або дитина проживає з одним з батьків, що втратив оплачувану роботу (включаючи неоплачувану відпустку);
4. виплачувати працюючим пенсіонерам 50% від зарплати на час карантину, якщо вони залишаються вдома, робоче місце за ними повинно зберігатися. Підприємство звільнене від сплати ЄСВ за зарплатами таких робітників, половину витрат на оплату праці компенсує держава;
5. виплачувати з фонду соціального страхування компенсацію одному з батьків, який доглядає дитину, на час карантину в закладах освіти за схемою, аналогічною лікарняному з догляду за дитиною на час її хвороби.

Прикладом неефективних рішень економісти вважають повну зупинку економічної діяльності. Так само не радять в односторонньому порядку відмовитися від виплат за державним боргом («стихійний дефолт»); монетизувати дефіцит бюджету («друкувати гроші»); відмовлятися відшкодувати ПДВ та не виконувати інші зобов’язання; вживати заходи, які знижують доходи місцевих бюджетів (місцева влада краще знає потреби своїх мешканців та може розподілити ресурси більш ефективно).

Натомість ефективними рішеннями вважають такі: домовитися з МВФ про спрямування до бюджету суттєвої частини позики, залучити підтримку інших офіційних кредиторів (Світовий банк, Європейський Союз, США), максимально використати наявні кредити ЄБРР та ЄІБ, скоротити некритичні видатки тощо.

Звернення підписали експерти та керівники VoxUkraine, Центру економічної стратегії, Dragon Capital, Університету Каліфорнії в Берклі, VoxUkraine, Advanter Group, ІК Concorde Capital, Райффайзен банк аваль та інші.

11 березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила поширення коронавірусу COVID-19 пандемією. У Києві та Україні від 12 березня запроваджено карантин. Станом на ранок 24 березня в Україні зафіксовано 84 випадки коронавірусної хвороби.