Як взаємодія уряду, підприємців та громадян допомогла Тайваню стримати коронавірус?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 23629 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Belle Co / Pexels

Видання Foreign Affairs описало підхід Тайваню на початковому етапі пандемії, що став чи не найуспішнішим у світі.

Поширення нового коронавіруса і викликана ним пандемія COVID-19 стали потужним випробуванням для соціальних зв’язків та систем управління.

У Китаї перша стадія «заперечення» дозволила вірусу стрімко поширитись протягом декількох тижнів, спочатку всередині країни, а потім і по всьому світу, перш ніж спрацював комплекс силових заходів. При цьому китайський уряд міг би бути краще підготовленим, з огляду на те, що інші види цього вірусу вже неодноразово передавалися тут від тварин до людей.

Сполучені Штати наступили на ті ж граблі, перш ніж впровадили політику соціального дистанціювання; там також відчувається нестача інвестицій в сферу охорони здоров’я, що зробило країну погано підготовленою до подібних надзвичайних ситуацій.

Італія, хоч і знаходиться далеко від епіцентру спалаху (місто Ухань), вже має в чотири рази більше випадків захворювання на душу населення, ніж Китай, і навіть знаменита своїм порядком Німеччина вже має половину кількості випадків ураження (порівняно з Китаєм). Країни в інших частинах світу, такі як Іран, маніпулюють інформацією, що призводить до ще гірших наслідків.

Фото: Kai-Chieh Chan / Pexels

На даному етапі зосередження уваги на країнах, що досягли гірших результатів, може виявитися менш корисним, ніж дослідження того, яка країна досі демонструє найкращі результати. І це Тайвань, де наразі зафіксовано 235 випадків ураження. З них двоє людей померли і 29 одужали.

Успіх Тайваню грунтується на поєднанні технологій з активною громадянською участю. Будучи невеликою країною з технологічно передовою демократією, Тайвань за останні роки розвинув доволі сильну політичну культуру, де технології працюють «на благо демократії». Ця культура цивільних технологій виявилася «найсильнішою імунною відповіддю» країни на новий коронавірус.

У нещодавній доповіді Медичної школи Стенфордського університету повідомляється, що Тайвань швидко здійснив 124 різні заходи, багато з яких з’явилися саме завдяки громадським ініціативам, хакатонам і дискусіям на місцевій Платформі цифрової демократії, учасниками якої є близько половини населення країни.

Так були створені карти аптек, де є захисні маски, що стало прикладом колаборації між підприємцями та державою.

Щоб запобігти панічному розкуповуванню масок, уряд ввів систему нормування: по дві маски на людину щотижня. Передбачаючи, що ця політика буде недостатньою, щоб уникнути самодіяльності на локальному рівні, уряд випустив спеціальний програмний інтерфейс, який надавав громадськості інформацію про доступність масок в залежності від розташування аптек.

Фото: Kai-Chieh Chan / Pexels

Система весь час доопрацьовувалась, доки громадяни не отримали можливість власноруч перерозподіляти свої квоти на маски тим, хто найбільше їх потребував, що допомогло запобігти зростанню чорного ринку.

Другий приклад – це створення платформи, яка допомогла громадянам працювати разом, щоб зменшити поширення вірусу. Робота над цією платформою, яка знову передбачала співпрацю між підприємцями, чиновниками та громадянами, була спрямована на планування дій після прибуття пасажирів з круїзного лайнера, де було багато хворих пасажирів.

Люди могли використовувати платформу для обміну повідомленнями про свої симптоми. Потім ця інформація верифікувалася, а інші користувачі перевіряли історію місцезнаходжень своїх смартфонів, щоб визначити, чи були вони в зоні ризику і чи мали контакт з тими, хто мав симптоми коронавіруса.

Такі дії заохочували активну поведінку громадськості. Користувачі, які турбувалися про те, що могли взаємодіяти з зараженими людьми, як правило, самоізолювались, щоб захистити інших.