Мийте руки, тримайте дистанцію, носіть маску, сидіть удома, загартовуйте свій організм. Здається, ще ніколи рекомендації урядів, лікарів, активістів не були такими ідентичними. Якщо ви все-таки захворіли, звертайтеся до лікаря, – лунає звідусіль.

Але що можуть запропонувати лікарі в боротьбі з хворобою, перевірених ліків проти якої ще не винайшли? Медичні працівники і вчені всіх країн експериментують для порятунку пацієнтів і випробовують різноманітні підходи. Деякі з цих спроб не дають помітних результатів, а інші несподівано спрацьовують, але все ще потребують верифікації. «Хмарочос» зробив огляд ситуації у світі з лікуванням і пошуками вакцини від коронавірусу. 

Якими препаратами у світі
намагаються лікувати коронавірус?

На даний момент ліків від коронавірусу не існує. Лікування має форму «підтримувальної допомоги» і здебільшого базується на препаратах, які надають при грипові чи інших видах респіраторних захворювань. Тобто, йдеться про лікування таких симптомів, як підвищена температура, кашель, задишка. Під час легкої форми захворювання рекомендують спокій та жарознижувальні препарати за потреби. У випадках, коли пневмонія гальмує дихання, необхідна штучна вентиляція легень. Паралельно з цим медичні органи запроваджують експериментальне використання різних ліків, часто – як жест співчуття до важкохворих (compassionate use). Що це за ліки?

Хлорохін та гідроксихлорохін

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (The US Food and Drug Administration) схвалило обмежене застосування хлорохіну та гідроксихлорохіну для лікування COVID-19 у надзвичайних ситуаціях. 

Хлоріхінін (CQ) здебільшого використовують для лікування малярії, а також для подолання деяких автоімунних порушень (хвороб, які спричиняють погіршення роботи самої імунної системи). Гідроксихлорохін (HCQ) має той же механізм дії, що й хлорохін, але він краще розчиняється, є менш токсичним та викликає менше побічних ефектів. 

Учені припускають, що хлорохін може змінювати кислотність на поверхні клітини, тим самим не даючи вірусу заразити себе. Також існує ймовірність, що препарат допомагає активувати відповідь імунної системи.

Про перші клінічні результати повідомили на брифінгу уряду Китаю в лютому 2020 року, розповідає Центр доказової медицин Оксфорда. Йшлося про те, що лікування понад 100 пацієнтів фосфатом хлорохіну в Китаї викликало полегшений перебіг і скорочення тривалості хвороби. Про побічні ефекти не йшлося. Втім, емпіричні дані, що підтверджують ці результати, досі не опубліковані. 

У березні 2020 французькі вчені опублікували результати клінічного випробування цих ліків, де йшлося про ефективність HCQ та потенційний позитивний вплив від його прийому разом із азитроміцином (антибіотик широкого спектру антибактеріальної дії). Після цього у Франції з’явилися офіційні вказівки, що рекомендують лікувати COVID-19 хлорохіном та гідроксихлорохіном.

Національна комісія з охорони здоров’я Китаю опублікувала свою рекомендацію лікувати пацієнтів фосфатом хлорохіну в середині лютого. 17 березня італійський Національний інститут інфекційних хвороб також опублікував рекомендації для лікування цими препаратами у поєднанні з іншим противірусним засобом.

Водночас вчені застерігають, що в усіх дослідженнях бракує середньо- та довгострокових даних спостереження. Для того, щоб зрозуміти ефективність CQ та HCQ для лікування COVID-19, необхідні подальші клінічні випробування. 

Фавіправір

Національне управління медичними препаратами Китаю схвалило використання противірусного препарату Фавіправір (Т-705), розробленого дочірньою компанією японської коропорації Fujifilm, для лікування коронавірусу. Препарат показав ефективність у лікуванні захворювання з мінімальними побічними ефектами в клінічному випробуванні у містах Ухань (240 пацієнтів) та Шеньчжень (80 пацієнтів). Ліки відомі також як «авіґан».  

Японська компанія винайшла препарат як ліки від грипу. У 2016 його також використовували як екстрену допомогу проти вірусу Ебола в Гвінеї. Фавіправір гальмує розмноження віруса. При цьому препарат не гальмує синтез РНК та ДНК у клітинах людини, і не токсичний для них. 

Чжан Сіньмін, представник міністерства науки й техніки Китаю заявив, що пацієнти, яким давали ліки в Шеньчжені, отримували негативний результат на коронавірус в середньому через чотири дні, а ті, хто не приймав ліки, – в середньому через 11 днів. Випробування також встановило поліпшення стану легенів приблизно у 91 відсотка пацієнтів, яким давали ліки. Натомість подібні покращення були лише в 62 відсотки пацієнтів, які ліків не вживали.

Компанія-розробник Fujifilm Toyama Chemical коментувати такі висновки відмовилася. Японські лікарі використовують той же препарат у клінічних дослідженнях хворих на коронавірус із легкими та помірними симптомами, сподіваючись у такий спосіб запобігти швидкому розмноженню вірусу в пацієнтів. У Міністерстві охорони здоров’я Японії припускають, що препарат не є ефективним на пізніх стадіях хвороби. 

22 березня 2020 року Італія затвердила препарат для експериментального застосування проти COVID-19 та розпочала проведення досліджень у трьох регіонах, які найбільше постраждали від цієї хвороби. 

Ремдесивір 

Це противірусний препарат, розроблений Gilead Sciences, який експериментально застосовували під час епідемії Еболи. У січні 2020 року компанія розпочала лабораторне тестування ремдесивіру на новому коронавірусі SARS-CoV-2. Компанія також співпрацювала з китайськими медичними органами у випробуваннях ліків. Ремдесивір перешкоджає дії ферменту, який запускає синтез молекул РНК і викликає зменшення вироблення вірусної РНК, блокуючи розмноження вірусу. 

Наприкінці січня 2020 року ремдесивір дали першому американському пацієнту з вірусною пневмонією у штаті Вашингтон. Стан пацієнта різко покращився на наступний день і його незабаром виписали. Втім, для ґрунтовних висновків поодинокий випадок не є показовим.  

Шостого лютого розпочалися випробування ремедесивіру в Китаї. 17 березня ремдесивір був тимчасово схвалений для застосування пацієнтами у важкому стані з COVID-19 в Чехії. Також цим препаратом успішно вилікували 79-річного пацієнта в Генуї. 18 березня ВООЗ також оголосила про початок клінічного дослідження групи пацієнтів, які вживали ремдесивір. Наразі компанія Gilead Sciences співпрацює з лікарнями США, Європи, Японії та Китаю, щоб забезпечити доступ до препарату для клінічних випробувань. 

Лопінавір/ритонавір 

Комабінацію цих препаратів застосовують для лікування інфекції, викликаної ВІЛ. Станом на 23 березня 2020 року ефективність для лікування коронавірусу не доведена. Рандомізоване дослідження показало, що додавання до стандартної терапевтичної схеми комбінації препаратів лопінавір/ритонавір не пришвидшило одужання і ніяк не вплинуло на смертність у хворих на коронавірус. 

Тоцилізумаб

Це імуносупресивний (використовується для ослаблення імунітету) препарат, який використовують для лікування ревматоїдного артриту та важкої форми артриту в дітей. Цей синтетичний лікарський препарат є антитілом до інтерлейкіну-6 (вид білка). Препарат з’єднується з рецепторами білка, як на поверхні клітини, так і довкола. Це заважає білку проявляти його протизапальну дію. 

Національна комісія з охорони здоров’я Китаю включила тоцилізумаб в рекомендації для лікування хворих на коронавірус. Здебільшого, препарат використовують для того, аби впоратися з ускладненнями від вірусу. Саме ці ліки запобігають надмірній реакції імунної системи, що вважають основною причиною порушення роботи органів, а це часто призводить до смерті у хворих на коронавірус. Наразі виробник препарату ініціював проведення рандомізованого, подвійного сліпого клінічного дослідження дії препарату на інфікованих коронавірусом. Розпочати його мають на початку квітня 2020 року. У дослідженні візьмуть участь близько 330 пацієнтів з усього світу.

Також на здатність лікувати коронавірус наразі в світі тестують такі препарати як Галідезивір (розроблений для лікування гепатиту С), Сарилумаб (Kevzara) (зазвичай використовують для лікування артриту у випадках, коли звичайне лікування не працює), AmnioBoost (розроблений для хронічних запальних захворювань у дорослих, таких як остеоартрит, досліджують вплив на зменшення запальних станів у хворих на коронавірус). 

Хто і які вакцини розробляє?

Багато компаній по всьому світу намагаються знайти ефективну вакцину проти коронавірусу. Проте клінічні випробування на людині потребують часу. Спочатку вакцину потрібно перевірити на безпеку, потім на ефективність для групи з кількох сотень, а тоді – в значно більшій групі. Не можна допустити спокуси випустити якусь ланку цього метикуватого процесу, адже багато потенційних кандидатів на вакцину відпадає на черговому етапі. Загалом для того, щоб винайти і випробувати вакцину необхідно щонайменше 18 місяців. Тобто йдеться про літо 2021 року – дуже великий проміжок часу як для людини, яка може захворіти, але досить короткий – як для вакцинолога. 

ДНК вакцина від Entos Pharmaceuticals

Канадська компанія Entos Pharmaceuticals розробляє вакцину ДНК проти COVID-19, використовуючи наномедицинську платформу Fusogenix.

На відміну від традиційних вакцин, вакцина на основі ДНК потребує прямого введення плазміди (молекули ДНК), що кодує антиген, (речовину, яку імунна система розпізнає як чужорідну) і виробляє антитіла для боротьби з нею.  

«Наша платформа Fusogenix дозволить нам створити захист від кількох структурних компонентів нового коронавірусу, який повинен не тільки забезпечити надійну реакцію проти SARS-COV-2, але й потенційно проти майбутніх загроз, викликаних коронавірусом», – заявив генеральний директор компанії, доктор Джон Льюїс. 

Незабаром мають провести доклінічне тестування вакцини на безпеку та ефективність.

ChAdOx1 nCoV-19 від Оксфордського університету

Вчені модифікували спеціальний аденовірус так, щоб він не міг розмножуватися в організмі. Після вакцинації цей аденовірус виробляє шиповидний білок, який, як відомо, розташований на поверхні SARS-CoV-2. Це має викликати утворення антитіл як до аденовірусу, так і до коронавірусу з аналогічним білком. 

Клінічне випробування вакцини передбачає до 510 учасників у віці від 18 до 55 років. Дослідження розпочалося в березні 2020 року і триватиме до травня 2021 року.

Інститут Дженнера (Оксфорд) вже використовував цю вакцину проти Близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому (MERS). Перше клінічне випробування в Оксфорді показало, що одноразова доза вакцини викликає сильну імунну реакцію проти MERS. Наразі проводиться друге клінічне випробування в Саудівській Аравії.  

Gimsilumab від Roivant Sciences

Базельська фармакологічна компанія Roivant Sciences працює над розробкою моноклонального антитіла під назвою gimsilumab, що націлюватимуться на цитокіни GM-CSF (регулюють міжклітинні і міжсистемні взаємодії в організмі). За даними компанії існує зв’язок між цитокіни GM-CSF та гострим респіраторним дистерс-синдромом (ГРДС), який є типовим ускладненням при коронавірусі. Саме з цим ускладнення хворі потребують негайної госпіталізації, штучної вентиляції легенів тощо. На думку розробників, антитіло може стримувати ураження легенів і знизити смертність. 

Компанія вже випробувала гімісілумаб у першій фазі неклінічних досліджень. Зараз вона звернулася до регуляторних органів США, Європи та Азії, аби ті посприяли клінічному випробуванню антитіла. 

AdCOVID від Altimmune

Університет Алабами в Бірмінгемі розпочинає співпрацю з біофармацевтичною компанією Altimmune, Inc. для доклінічного тестування потенційної вакцини для запобігання хвороби COVID-19.

Тестування дозволять дослідити імунну відповідь на вакцину на мишах. У третьому кварталі цього року розпочнуть першу фазу випробування безпеки та імуногенності людини. Одноразова вакцина AdCOVID є внутрішньоназальним спреєм.

TJM2 від I-Mab Biopharma

Китайська компанія I-Mab Biopharma випробовує антитіло для лікування цитокінового шторму в пацієнтів, які страждають важким випадком коронавірусної інфекції. Шторм цитокінів (синдром вивільнення цитокінів) є надмірною реакцією імунної системи на вірусну інфекцію і призводить до клінічних ускладнень у важкохворих на COVID-19.

Наразі компанія подала заявку для проведення клінічного випробування в Південній Кореї. 

Вакцина проти коронавірусу від Medicago

Канадська компанія Medicago працює над створенням експериментальної вакцини на рослинній основі. Компанія вже розробила вірусоподібні частинки (virus-like particle – VPL) – молекули, які дуже нагадують віруси, але є неінфекційними, оскільки не містять вірусного генетичного матеріалу – вже через 20 днів після отримання гену SARS-CoV-2. Наразі компанія зосередилася на пошуку вакцини проти хвороби. Тривають проходить доклінічні випробування на безпеку та ефективність. У липні-серпні 2020 року відбудуться клінічні випробування. 

AT-100 від Airway Therapeutics

Американська компанія Airway Therapeutics досліджує новий людський рекомбінантний білок під назвою AT-100 (rhSP-D) як ліки від коронавірусу. Компанія оголосила про подання заявки до відділення респіраторних захворювань Національного інституту охорони здоров’я для оцінки препарату.

AT-100 показав свою ефективність у доклінічних дослідженнях зменшення запалення та інфекції в легенях. Білок також генерує імунну відповідь проти різних респіраторних захворювань.

INO-4800 від Inovio Pharmaceuticals та Advaccine

Американська компанія Inovio Pharmaceuticals співпрацює з пекінською біотехнологічною компанією Advaccine для розробки давньої вакцини INO-4800 як нової вакцини проти коронавірусу.

За допомогою пристрою CELLECTRA ДНК-препарат потрапляє безпосередньо в клітини організму, де він перетворюється на білки, які активують імунну систему індивіда і викликають утворення антитіл. 

Компанія розпочала доклінічні випробування для виробництва клінічних препаратів. Очікують, що клінічні випробування на 30 здорових добровольцях розпочнуться у квітні 2020 року в США, а згодом у Китаї та Південній Кореї. Результати випробувань будуть доступні у вересні 2020 року.

mRNA-1273 вакцина від Moderna and Vaccine Research Center

Американська компанія Moderna та Центр дослідження вакцин (VRC), підрозділ Національного інституту алергії та інфекційних хвороб США розробляють вакцину mRNA-1273, що викликає в організмі експресію шиповидного білка коронавірусу, яка, як сподіваються вчені, повинна викликати імунну відповідь. 

Вакцина показала свою ефективність на тваринах. Клінічне випробування розпочалося 16 березня у Вашингтонському науково-дослідному інституті охорони здоров’я у м. Сіетл (штат Вашингтон). У ньому бере участь 45 чоловіків та жінок віком від 18 до 45 років.

TNX-1800 від Tonix Pharmaceuticals

Американська компанія Tonix Pharmaceuticals працює над розробкою вакцини проти коронавірусу під назвою TNX-1800. Базою для розробки стала вакцина проти віспи. Вакцина повинна викликати в організмі експресію шиповидного білка. Некомерційна дослідницька організація США  відповідатиме за оцінку ефективності вакцини в рамках партнерств. 

Рекомбінантна субодинична вакцина від Clover Biopharmaceuticals

Компанія розробляє вакцину на основі білка коронавірусу, який відповідає за зв’язування з клітиною-господарем і викликає вірусну інфекцію. Американська компанія готується до проведення доклінічних досліджень. 

Вакцина від Vaxart 

Компанія Vaxart (США) розробляє пероральну рекомбінантну вакцину у формі таблеток, використовуючи власну платформу для пероральної вакцини VAAST. Рекомбінантні вакцини містять антигени мікроорганізмів, отримані методами генної інженерії. Виготовлення рекомбінантних вакцин передбачає потрапляння гена інфекційного агента у геном іншого організму, наприклад, хлібопекарські дріжджі, з наступним синтезом необхідного антигену. Компанія планує розробити вакцини на основі геному 2019-nCOV для тестування в доклінічних моделях на слизову та системну імунну відповідь.

ДНК-вакцина від Applied DNA Sciences та Takis Biotech

Takis Biotech (Італія) та Applied DNA Sciences (США) 7 лютого запустили спільне підприємство для розробки вакцини ДНК проти коронавірусу, використовуючи технологію полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР – експериментальний метод молекулярної біології, спосіб значного збільшення малих концентрацій бажаних фрагментів ДНК у пробі). 

Технологія ПЛР пропонує ряд переваг, включаючи збільшення швидкості виробництва, відсутність антибіотиків та бактеріальних забруднень. Крім того, ген вакцини, розроблений за допомогою цієї технології, може бути ефективним без введення в геном пацієнта.

Наразі вчені готують випробування вакцини на тваринах.