На карантині важко пройти майже всі стадії звичного весілля: ресторани, магазини весільних суконь, салони краси та інші локації закриті, а зібрання людей заборонені. Навіть РАЦСи працюють з обмеженнями: одружитися на карантині зможуть лише ті, хто подав заяву до 13 березня. На таку церемонію допускають не більше 10 людей, всі повинні бути в масках та рукавичках.

Та навіть за цих умов зібрати 70 гостей, ведучих, музикантів та церемоніймейстра виявилося можливо. Щоправда, онлайн. «Хмарочос» побував на такій події та розповідає, як виглядає весілля в період соціального дистанціювання.

Знайомтеся, наречені

«Певно, така наша доля – мати онлайн-весілля, адже дуже довго ми мали онлайн-стосунки, – розповідають Інна та Ігор. Пара разом вже шість років, три з половиною з яких вони зустрічалися на відстані. – Ми познайомилися на Львівському вокзалі, коли їхали у новорічний автобусний тур, почали спілкуватися. Але тоді ще мешкали у різних містах, Києві та Львові, і тому більшість часу бачилися саме онлайн або у подорожах».  

Фото: Teodor Zozulia Photography

Пара мала одружитися цього року: планували невелике свято для родичів та найближчих друзів. «Поширені на Західній Україні застілля на 300-400 гостей та цілим роком підготовки – це точно не для нас. Краще відсвяткувати у великій подорожі», – каже Інна. Весілля спочатку запланували на друге лютого, зокрема, через красиву дату 02.02.2020. Але РАЦС у цей день – неділю – не працював, тому подію відклали до теплої пори року.

План Інни та Ігоря змінив фактично один пост у Facebook: івент-агенція Agency 42 спільно з львівською мережею Fest Lokal анонсувала конкурс на кращу романтичну історію, пов’язану зі Львовом. Головний приз – організація повноцінного весілля в експериментальному онлайн-форматі. 

Як виглядало весілля для гостей

Наречені зважилася на участь, і саме їхня історія першого побачення привабила увагу організаторів. «Можливо, так навіть краще вийшло: нам вдалося долучити близьких з усієї України та навіть інших країн. Це було б неможливо за інших умов, – розповідають Інна та Ігор. – Хоча частина гостей були просто шоковані, навіть питали “а коли справжнє весілля?”». Врешті на подію запросили близько 70 людей, а підготовка для наречених тривала всього 10 днів.

Не просто відео-конференція

Ідею з онлайн-весіллям запропонувала івент-агенція Agency 42. «Під час карантину наша пряма діяльність – організація подій – фактично заборонена. Тому ми могли розійтися або знайти інші інструменти для роботи. Ми вирішили реалізувати ту мрію, якій карантин не мав би завадити, і так з’явилася ідея онлайн-весілля, – розповідає Денис Блощинський, співзасновник агенції. – Крім того, це спосіб підтримати індустрію в цей період: ми зібрали навколо цього івенту понад 25 партнерів та підрядників». 

Фото: Teodor Zozulia Photography

Загалом над подією працювало близько 120 людей: кухарі, спеціалісти з онлайн-трансляцій та логістики, ведучі, фотографи, відеографи, діджей тощо. Навіть образ нареченої готували віддалено: стилісти допомагали підібрати вбрання, а візажисти давали майстер-класи з зачіски і макіяжу через відеозв’язок.

Основним майданчиком для проведення події обрали Zoom. Головна відмінність організованого свята від звичайної онлайн-конференції тут – модерація. Щоб уникнути хаосу, організатори активно користувалися можливістю відмикати та вмикати звук кожному учаснику та створили окремий канал, куди транслювалися ведучі, наречені, гості та підготовлені відео за сценарієм. Модерована частина весілля тривала близько двох з половиною годин, а потім гості могли просто поспілкуватися.

Фото: Teodor Zozulia Photography

За словами Дениса Блощинського, до карантину організація подібної події разом з гонорарами артистів та ведучих могла коштувати близько 35-50 тисяч доларів, але для цього онлайн-весілля всі працювали на умовах партнерства. «Ми думаємо над тим, як спростити цей формат, переглянути ціну і зробити з нього цікавий комерційний продукт, – каже він. – Адже це дозволяє проводити весілля по всьому світу без обмежень».

«В цей радісний день, ми вас вітаємо…»

Весілля призначили на 22 квітня, і вже о п’ятій вечора гості почали поступово збиратися в Zoom. Щоб забезпечити запрошеним імерсивний досвід, їх не лише підєднали до трансляції, але й доставили їм «святковий стіл». У меню –  куряча грудка із пряною грушею та обліпиховим соусом, асорті сирів, горіхів та алкоголь. Запрошені зі Львова отримали одразу готові страви, а гості з інших міст України – усі необхідні інгредієнти та інструкцію з приготування.  

Фото: Teodor Zozulia Photography

Для онлайн-святкування розробили досить чіткий сценарій, втілювати який запросили одразу двох ведучих – Тімура Мірошниченка та Олександра Вишневського. В очікуванні церемонії вони розважали гостей невеликою вікториною, паралельно повторюючи основні поради з користування Zoom під час весілля.

Певно найбільш футуристичною частиною заходу стала сама церемонія. У майже порожній залі весільну промову для пари проголошувала відеопроєкція церемонімейстерки заввишки у три метри. Решта елементів – обітниці, обмін обручками та побажання довгого і щасливого життя разом – залишилися незмінними, а тому навіть відстань та екрани не завадити гостям пустити розчулену сльозу. В текстовому чаті вперше написали «гірко».

Фото: Teodor Zozulia Photography

Пізніше на таку ж проєкцію вивели батьків Інни та Ігоря для привітань. Вдалося доєднати навіть 90-річну бабусю нареченої. Далі були побажання та враження від інших гостей як в прямій трансляції, так і в заздалегідь підготованому відео.

Для музичного супроводу теж підєднали окрему студію. На початку свята тут грав Алекс Сілаков, а під час першого танцю молодят – гурт «Без обмежень». До слова, не усім вдалося працювати на цьому святі дистанційно – відеооператор знімав наречених прямо на локації.

Фото: Teodor Zozulia Photography

Від більшості святкових традицій, звісно, довелося відмовитися. Але ось побажання  «діточок як на небі зірочок» та весільні конкурси все ж залишили, куди без них. Наприклад, нареченим пропонували вгадати мрії один одного, а гостям – позмагатися у швидкості зйомки тематичних селфі.

Ще одна традиція, яку вдалося зберегти, – кидання весільного букета та бутоньєрки. Списки «зацікавлених» склали напередодні, а долю цієї весільної прикмети безапеляційно вирішив сервіс Random.org. До речі, переможці цієї лотереї таки отримають свої сувеніри, але пізніше та поштою.

Фото: Teodor Zozulia Photography

«Я задоволена цією авантюрою на всі 200%», – запевняє наречена. На завершення вечора зробили спільний скрін екрану з бенгальськими вогниками, які теж доставили гостям. Потім ведучі попрощалися та врешті дозволили увімкнути мікрофони усіх каналів одразу – і у трансляції зазвучало трохи незлагоджене, але дружнє «Гірко!».