Голограми, атракціони та Іґґі Поп: гід майбутнім музеєм «Бабин яр» за проєктом команди Хржановського

У музеї «Бабин Яр» відвідувачі проходитимуть персоналізованим маршрутом, побудованим за принципом квесту, й зокрема, братимуть участь в етичних експериментах.

Про це йдеться у презентації концепції майбутнього музею, над якою працює команда російського режисера та художнього керівника проєкту «Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”» Іллі Хржановського. Історична правда підготувала переклад ключових слайдів презентації.

Психометричні алгоритми

Подорож «Бабиним Яром» починатиметься з онлайн-реєстрації, під час якої відвідувачі музею повинні будуть заповнити опитувальник. На основі відповідей психометричні алгоритми визначатимуть маршрут і, відповідно, особистий досвід, який отримає той чи інший відвідувач. Маршрут, обіцяють автори концепції, буде «складним і подекуди шокуючим емоційним шляхом».

Відвідувачі отримають цифрові RFID-картки замість квитків. Щоб «розумно» вести відвідувача виставкою і створити його/її емоційний портрет наприкінці візиту, застосують технологію розпізнавання обличчя.

Упродовж маршруту відвідувача змусять взяти участь в етичних експериментах. Експерименти залежатимуть від кількості балів у профілі відвідувача та його/її попереднього досвіду на виставці.

Серед експериментів, які можуть бути застосовані у проєкті, автори перераховують Стенфордський тюремний експеримент, експеримент Мілгрема, експеримент апатичного спостерігача та інші.

Сучасні технології

З метою якнайповнішого занурення глядача музею у світ Голокосту використовуватимуть також такі технології, як віртуальна реальність, реалістичні проєкції, deepfake тощо.

Так, «глибокі підробки використовувалися для створення фейкових порнографічних фільмів відомих особистостей», а в музеї «Бабин Яр» технологія deepfake «допоможе нам створити зв’язок між відвідувачем і рольовим маршрутом, так що відвідувач зможе упізнати себе у тому, що він переживатиме у віртуальній реальності», пояснюють автори концепції.

VR-апарати дозволять «перемістити людину у конструйоване середовище, де вони переживають обставини, що їх мусили витерпіти жертви трагедії».

«Ми запропонуємо рольові маршрути у віртуальній реальності, що ставитимуть відвідувачів у роль жертв, колаборантів, нацистів та в’язнів війни, що мусили, серед іншого, спалювати трупи», – йдеться у презентації.

Завдяки реалістичним проєкціям відвідувачі зможуть зустрічати своїх двійників з минулого, залежно від особистих балів.

Реконструйовані світи

У музеї пропонують облаштувати коридори з повним затемненням, через які відвідувачів проводитимуть сліпі поводирі. У коридорах будуть присутні звуки, відчуття вологості, низька температура, метал, м’яка підлога, запахи і непевність стосовно довжини відтинку маршруту (від двох до 50 метрів).

На виході з експозиції відвідувач потраплятиме на гральний майданчик з атракціонами, які символізуватимуть життєствердність.

Один із варіантів просторів музею – реконструйовані світи, в яких відвідувачі проводитимуть тривалий час. Ця ідея відсилає до зйомок фільму Хржановського «Дау», під час яких учасники проєкту жили у декораціях протягом трьох років, максимально вживаючись в обставини.

«Волонтери та відвідувачі працюватимуть і житимуть на території Меморіалу. Від них вимагатиметься пильно дотримуватися всіх елементів одягу, зачісок і навіть буденного способу життя у довоєнному Києві», – йдеться у презентації.

Особливою частиною буде кухня, в якій готуватимуть їжу в’язнів, німців або колаборантів. Відвідувач отримуватиме страву відповідно до своєї тестової оцінки.

Попередні перфоманси

На ранній стадії реалізації проєкту пропонується низка перформансів та інсталяцій, зокрема:

• тотальна аудіоінсталяція з 200 аудіосистем, встановлених на території заповідника «Бабин Яр». Впливатиме на аудиторію емоційно та фізично;
• «Бабин Яр – захоплива аудіопрогулянка у співпраці з театральною трупою Rimini Protocol (Німеччина) та U!Zahvati (Україна)»;
• серії концертів за участі міжнародних зірок класичної та популярної музики, таких як Іґґі Поп, Еліс Купер та Jamiroquai. «Деякі твори будуть пов’язані з єврейством».

«Голокост-Дісней»

Спеціаліст з музейного проєктування Дітер Богнер, який залишив проєкт торік, назвав концепцію Хржановського «Голокост-Діснеєм», повідомляє LB.ua.

«Мої етичні переконання суперечать бруталістській презентації Іллі Хржановського. З ідеями, змальованими у презентації, основна експозиція стає схожою на “Голокост-Дісней”, а не на місце пам’яті і рефлексії над неймовірною трагедією, що сталася в Бабиному Яру і Східній Європі», – йдеться у листі Богнера членам наглядової ради Меморіального центру.

Читайте також: Що відбувається з Бабиним Яром: яка роль російських олігархів і режисера та української держави

Хржановський заявив в інтерв’ю НВ, що не збирається іти з посади художнього керівника проєкту, на яку був призначений у грудні минулого року.

На обкладинці: Картина «Христос у лімбі» Ієроніма Босха, фрагмент якої використано у презентації музею «Бабин Яр»