Період вимушеного соціального дистанціювання породжує нові форми соціальної взаємодії. У багатьох людей захват від доступності фестивалів, фільмів, вистав, курсів, лекцій та розмов час від часу переходить у роздратування від неможливості охопити все бажане. Адже ще ніколи фестивалі, записи вистав та опер, фільми, події, розмови не були так масово доступними онлайн. Тим часом у період карантину на українському ринку мистецтва відбулися свої зрушення.
24 квітня галеристи Євген Карась і Марат Гельман заснували Фейсбук-групу для продажу і купівлі візуального мистецтва під назвою «Сіль і перець». Ідею галеристи запозичили в аналогічної російської групи «Шар и крест». За словами засновників, група створювалася як «місце взаємодопомоги художників, арт-дилерів і колекціонерів за встановленими правилами і мінімальними цінами на час карантину».
Відкрита платформа з уважною модерацією
Наразі група працює так, що будь-хто може запропонувати свою роботу для продажу, зробивши спеціальний пост з описом і фотографіями. Після цього кожна робота потрапляє на розгляд модератора, яким наразі є Євген Карась. Якщо твір проходить відбір, будь-хто з учасників може заявити про бажання купити роботу і напряму написати художникові.
За десять днів група набрала аудиторію більше п’яти тисяч людей. На продаж виставили трохи менше двох тисяч робіт, 232 з них продали. Щодня на модерацію надходить близько тисячі робіт, десь 80% із них не проходять відбір. У групі діє обмеження в ціні – роботи на папері (графіку, фотографію) не можна оцінювати більше трьох тисяч гривень, а роботи на полотні (живопис) – більше шести тисяч. Крім того, в правилах групи рекомендують тим, хто купив продав п’ять робіт у групі, натомість придбати одну роботу у відповідь, а тим, хто продав десять робіт, одну залишити для фонду ініціативи «Сіль і перець».
«По суті, всього за десять днів ми створили найбільший в Україні майданчик для продажу мистецтва, – розповідає “Хмарочосу” Євген Карась. – Це означає, що наразі в нашій країні є величезний попит на такий ресурс чи інституцію, засновану на довірі».
На думку галериста, стрімкий експансивний ріст популярності групи викликаний довірою художників і покупців до Марата Гельмана і Євгена Карася, можливістю прямого продажу і прямого контакту з покупцем, низькими цінами і модерацією.
«Наша група дає структуровану пропозицію. Я відбираю роботи за особистим суб’єктивним критерієм. Але саме цей відбір дає змогу уникати хаосу. Адже часто покупець розгублений у цінах та якості», – пояснює Карась. При цьому він наголошує, що відбирає роботи за своїм суб’єктивним смаком, і «якщо робота не проходить, це не значить, що вона погана».
Обвал цін на ринку? Ні – пропозиція погратися
При цьому галерист наголошує, що не варто сприймати його ініціативу, як спробу обвалити ціни на ринку. Група є тимчасовою і створювалася як свого роду розвага для тих, хто захоче взяти участь.
«Я не очікував такого екстенсивного розвитку. Гадав, що надходитиме десь 100-150 пропозицій на день і я витрачатиму одну-дві години на модерацію. Уявляв це, як простір для гри і спілкування. Натомість модерування зайняло весь мій час. Я працюю без вихідних і вражений обсягами пропозицій. Тобто я знав, що попит буде, але не очікував, що такий високий», – розказує галерист.
Євген Карась зауважує, що ця ідея для нього передусім гра і розвага, а також символічний жест підтримки художників на час пандемії: «Є така думка, що не можна серйозному художнику продаватися за такі ціни. Але я пропоную гру! Передусім це можливість для художників, які з тих чи інших причини опинилися на периферії, заявити про себе перед чималою аудиторією в п’ять тисяч осіб. Для покупця це реальний шанс почати колекціонувати. А для художника, який і без цього непогано продається – можливість підтримати ініціативу, виставивши якусь замальовку чи нарис, щось малоформатне і недороге».
Цікаво, що у групі виникла проблема з публікацією оголеної натури, яка, як відомо, порушує стандарти Фейсбуку (у стандартах сказано, що заборона оголеності не стосується мистецтва, але мистецтвом Фейсбук вважає лише твори, які вже увійшли в історію). Як наслідок, модераторові приходять скарги і попередження про можливе блокування групи.
Ребрендинг і перспективи розвитку
За словами Карася, з самого початку задум не претендував на щось серйозне. Тому Марат Гельман запропонував таку грайливу кулінарну назву. Але наразі, зважаючи на стрімку популярність ініціативи, галерести думають про розвиток і організацію інших проєктів на базі групи. Відтак, виникла необхідність зміни назви, яка наразі активно обговорюється. Відтепер також запроваджують збір 10% комісії з покупця за послуги модерації.
«Вже зараз зрозуміло, що на базі групи можна зробити щорічну арт-ярмарку, де художники можуть брати участь безпосередньо, а не через галерею. Можна також говорити про підтримку молодих художників з фондами, запускати культурні і благодійні проєкти, організовувати премії тощо. Для всього цього наша тимчасова легковажна назва “Сіль і перець” зробила свою справу і незручна надалі».
Час покаже, у що виллється і як розвиватиметься ця ініціатива, стрімкий розмах якої був несподіваним навіть для самих ініціаторів.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24968 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті