Будинку на вулиці Хрещатик, 40/1 майже 150 років. У 2017 році конструкцію суттєво пошкодила пожежа, а цього року має розпочатися її реставрація.

Проєкт відновлення будівлі близько року тому представило архітектурно-конструкторське бюро VIHAREV architects & engineers. Бюро займається реставраціями фасадів, вхідних груп, мансард історичних будівель понад шість років. Найвідомішою роботою компанії став «будинок Новікова» на вулиці Верхній Вал. 

Зараз проєкт реставрації гастроному на Хрещатику проходить експертизу та чекає на реєстрацію в Містобудівному кадастрі від Департаменту містобудування і архітектури КМДА. Це має стати гарантією, що план робіт не змінять у ході будівництва – в тому числі, не збільшиться висотність будинку.

Роботи над відновленням будівлі можуть розпочати вже 2020 року. «Хмарочос» дізнавався у директора бюро Миколи Віхарєва про деталі проєкту. 

Історія будівлі

Дім на перетині вулиць Хрещатик та Богдана Хмельницького звели у 1873-1874 роках за проєктом Володимира Ніколаєва. Архітектор працював у Києві наприкінці ХІХ – початку ХХ століття. Серед його робіт – будинок Купецького зібрання (нині – Національна філармонія), особняк Лібермана, а також пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі. 

В будинку спершу працював готель, відомий як «номери Кане». Тут жив видатний художник Михайло Врубель, який працював у стилі символізм (1888-1889 роки), а також гетьман Павло Скоропадський (лютий-березень 1918 року). Перший поверх призначався для торгівлі. Зокрема, у будинку працювало представництво американської компанії з виробництва швейних машин Singer. 

У радянський час тут працював популярний серед киян «Центральний гастроном», який зачинили на початку 2000-х років.

Згодом будівлю придбала компанія «АБ Інвестиції і розвиток», й у 2013 році почалося активне обговорення реконструкції зі збільшенням поверховості. Але роботи так і не розпочали, довгий час споруда стояла завішана банерною тканиною. Влітку 2017 року спалахнула пожежа, яка сильно пошкодила дах та внутрішні конструкції будинку.

Сьогодні будівля гастроному – це пам’ятка архітектури місцевого значення. «Важливо зберегти нашу історію, ДНК нашого міста. Квартал “Старий Хрещатик” пережив дві війни та радянську владу, тож важливо його не пошкодити», – зазначає Микола Віхарєв. Архітектор допускає, що в оновленій будівлі може з’явитися невелика експозиція, яка розповідала б про її історію.

Фасад

Основою реставрації є відновлення екстер’єру та історичного об’єму будинку. Проєкт передбачає також підсилення та часткову заміну конструкцій, модернізацію інженерних систем та внутрішнє перепланування.

Микола Віхарєв запевняє, що пам’ятка архітектури в тій частині, яка охороняється законом, і в тій, якою її хочуть бачити кияни, залишиться незмінною. Зокрема, будівля збереже три поверхи та мансарду.

Для підготовки кожного проєкту в бюро досліджують архіви та проводять хімічний аналіз різних елементів – стін, вікон, підвіконь тощо. Він може підказати склад оригінальних матеріалів та їхні кольори. 

«Креслення цього будинку не дійшли до нашого часу, але ми зібрали досить великий фотобанк», – розповідає Микола Віхарєв. Попри пожежу фасад зберігся в хорошому стані для повноцінного відновлення. За словами архітектора, вціліли навіть огорожі на балконах. 

Для підготовки реставраційних робіт на різних етапах залучали майстерні Юрія Лосицького та «Реставратори Старого Києва». 

В роботі допоміг й попередній досвід VIHAREV architects & engineers з «будинком Новікова» на Валах. Наприклад, для робіт на даху. «Замовник тоді погодився відновити мідне покриття, хоча це – дуже затратне рішення. Ми детально вивчили особливості водостічних систем того періоду, особливості кріплення покрівлі, – говорить Віхарєв. – Цей досвід буде корисним і на Хрещатику». Тут мідного покриття не було, тому обрали метал темно-сірого кольору.

«Ми дозволили собі архітектурне новаторство лише стосовно будівель у дворі, які не є пам’яткою архітектури та знаходяться на “другій лінії”, – говорить архітектор. – По периметру ділянки там є добудови різного періоду та висотності. Вони підлягають під реконструкцію з добудовою». Висоту цієї частини майбутньої будівлі збільшили до п’яти поверхів, щоб забезпечити додаткові приміщення для виходу на дах й закладів на ньому. Проте ці зміни будуть непомітними з вулиці.

Інтер’єр

«На жаль, конструкції всередині будинку майже повністю зруйновані. Крім того, інтер’єри та планування змінювалися багато разів, вони не є автентичними», – розповідає Микола Віхарєв. Їх відтворювати не будуть. 

На його місці облаштують загальний хол з ескалаторами та «другим світлом» (прим. — приміщення з відсутніми стельовими перекриттями на одному або декількох поверхах). Зараз архітектори розробляють інтер’єр для цього простору в сучасному стилі.

У багатьох жителів міста будівля досі асоціюється саме з Центральним гастрономом. Тому цю функцію вирішили зберегти: на першому та частково мінус першому поверхах працюватиме продовольчий магазин. Під землею також передбачено місце для парковки. 

На другому та третьому поверхах відведені місця для магазинів. А на четвертому, мансардному, – заплановано фудкорт. Після реставрації будівля отримає експлуатований дах з оглядовим майданчиком на Хрещатик та літніми терасами ресторанів. Архітектор запевняє, що оновлена будівля відповідатиме нормам з інклюзивності: вхід зі сторони Хрещатика облаштують на рівні з хідником, а на дах усі відвідувачі зможуть піднятися завдяки ліфтам. 

Зараз проєкт все ще очікує на дозвільну документацію. Після її отримання, роботи планують почати на початку осені. Реставрація триватиме близько двох-трьох років. За словами Віхарєва, для реалізації усього проєкту знадобиться 16 мільйонів доларів.