Мешкати в історичних будинках – особливе задоволення: можна відчути дух епохи, що минула. Водночас життя в такому будинку має свої виклики. Один із них – складність і вибагливість ремонтних робіт. 

Нещодавно в ході косметичного ремонту в історичному будинку 1910 року за адресою вул. Петра Сагайдачного, 16Б маляри, знімаючи тинькування в під’їзді, виявили настінний розпис. Будинок занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (Наказ Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 № 521/0/16-09) і є пам’яткою архітектури. Фотографію розпису опублікував у Фейсбуці Роман Любий, мешканець будинку і кінорежисер. 

«Це така красива історія. Можна уявити собі маляра, який, як і щодня, знімає штукатурку, – і раптом виявляє розпис. Це таке маленьке диво, і я дуже хочу його зберегти», – розповідає Роман.  

Цікаво, що ремонт здійснювали коштом забудовника, який неподалік споруджує новобудову. Оскільки планували лише косметичний ремонт, а не реставрацію будинку, то за законом можна було обійтися без проєкту ремонтно-реставраційних робіт.  

Як розповідає Роман, роботи згідно з затвердженим кошторисом мали тривати приблизно місяць. Але виявлений живописний візерунок на стінах, очевидно, змінить як плани, так і вартість ремонту. 

Яка цінність розпису?

Хоча знайдений розпис не авторський, а типовий трафаретний альфрейний живопис, це не зменшує його цінність, пояснила історик архітектури, к.і.н. Олена Мокроусова, співробітниця Київського науково-методичного центру охорони, реставрації та використання пам’яток.

«Раніше такі розписи були ледь не в кожному будинку. Але наразі вони мало де збереглися. Здебільшого в якихось громадських будівлях (музеях, театрах тощо), де за ними доглядають. Те, що колись було масовим, із плином часу стає унікальним і рідкісним. Саме рідкісність таких розписів сьогодні робить їх цінними», – пояснює Олена. 

В обліковій документації на пам’ятку архітектури згадки про розпис немає, а це означає, що про нього не було відомо на час її створення. Тепер розписи потрібно додати до облікової картки і реставрувати. Метласька керамічна плитка фірми «Дзевульський і Лянге», якою викладена підлога у під’їзді, є також частиною пам’ятки і повинна бути збережена під час ремонту.

Хто має займатися реставрацією?

У Департаменті охорону культурної спадщини КМДА «Хмарочосу» пояснили, що будинок перебуває на балансі в Керуючої компанії і, відповідно, саме вона має займатися реставрацією, «виключно з дотриманням закону України про охорону культурної спадщини». Керуюча компанія, у свою чергу, фінансується з бюджету міста. 

Отже, для реставрації «потрібно зробити проєкт і погодити його в установленому порядку», кажуть у КМДА. Департамент, своєю чергою, має зафіксувати розпис як елемент будинку, що охороняється.  

Бюджетна процедура для реставрації передбачає запит на фінансування від Керуючої компанії, розробку проєкту, погодження проєкту, пошук організації з відповідною кваліфікацією за кведом для проведення робіт. Тільки після цього можна розпочинати виконання робіт згідно з затвердженим проєктом.