Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 126 днів. За цей час ми опублікували 25022 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Про це у дискусії Міжнародного саміту мерів розповіли міський голова Львова Андрій Садовий, міський голова Маріуполя Вадим Бойченко та міський голова Чернівців Олексій Каспрук. «Хмарочос» записав основні тези розмови. 

Про роботу на карантині

Під час карантину транспорт у Львові працював в режимі спецперевезень, але у місті зберегли всі маршрути. «Коли ми втратили 40 приватних перевізників з 200, змогли компенсувати їх новим комунальним транспортом і не допустити колапсу», – зазначає Андрій Садовий. 

Епідемія також дала поштовх подальшому розвитку велотранспорту в місті. На кінець року Львів повинен мати 140 кілометрів велосмуг, а за наступні п’ять років їх протяжність планують збільшити до 268 кілометрів. 

Щоб позбутися скупчень людей у години пік міста на карантині переглядали пільги на проїзд. У Львові, наприклад, повністю скасували безкоштовний проїзд для пенсіонерів, у Маріуполі вони могли скористатися цим правом лише після 9 години ранку. 

Про дотації

Міські голови солідарні в тому, що якісний громадський транспорт потребує дотацій. «Але ми повинні затвердити чіткі правила: скільки підприємства повинні заробити самі й скільки ми готові їх дотувати», – зазначає очільник Маріуполя. Для міста обрали формулу 50/50: за підрахунками загальна вартість проїзду склала близько 16 гривень, тому для користувачів ціну підняли до восьми гривень за разову поїздку. 

«Будь-які питання, що стосуються транспорту потребують діалогу з жителями. Звісно, було багато спротиву, але врешті нам вдалося домовитися. Тому що якісний транспорт потребує коштів». – розповідає Бойченко.

При цьому очільники Львова та Чернівців додають: міста розташовані поблизу кордонів, тому їхні транспортні підприємства повинні мати конкурентні з країнами ЄС заробітні плати, мінімум 18-20 тисяч гривень для водіїв. 

Про державну політику

Містам потрібно збільшувати кількість електрифікованого транспорту, адже автомобільні викиди – це один з основних чинників забруднення повітря. Це питання комфорту і здоров’я жителів. Поштовхом до змін у цьому напрямку могла б стати транспортна політика та екологічні стандарти, прийняті на державному рівні.

В разі затвердження єдиної державної транспортної політики міста почнуть швидше розвивати власну транспортну систему. Це зумовить значну потребу в новій техніці. Але сьогодні українські виробники, зокрема електробусів, не можуть запропонувати конкурентну з білоруськими чи китайськими компаніями ціну. Одна з причин – високі відсоткові ставки кредитів та їх короткі терміни. 

Стимулювання власного виробництва у галузі дозволить створити у містах додаткові робочі місця, вважають мери. «За розвитком транспорту можна розвивати цілу індустрію, – зазначає Вадим Бойченко. – Ми придбали 140 нових одиниць транспорту, обладнали нове депо – і це дало 600 нових робочих місць». 

Крім того, міські голови наголошують на необхідності переглянути процедури отримання коштів на транспортні проєкти від міжнародних інституцій, наприклад, Європейського банку реконструкції та розвитку. «Ми прийняли рішення про оновлення транспорту, і лише через три роки змогли отримати інвестиції», – розповідає очільник Маріуполя. 

Про маршрутки

За словами Садового, Львів поступово відмовляється від приватних перевізників. З часом увесь транспорт стане комунальним, але для цього місто повинно закупити достатньо автобусів. Поки ж тут переходять на електронний квиток та оплату транспортної роботи. 

«Якщо сьогодні перевізник погано виконує роботу, але має власний транспорт, я не маю змоги його покарати. Його немає ким замінити, – розповідає Садовий. – Ми повинні мати увесь транспорт у власності міста, і лише тоді зможемо контролювати сервіс». 

Для комунальних і приватних перевізників повинні бути однакові зрозумілі умови роботи, вважають у Чернівцях. «Хотілося б, щоб увесь транспорт був муніципальним. Але за браком коштів можна знайти й інші варіанти, коли приватні компанії мають до 40% перевезень», – зазначає Олексій Каспрук.

В Маріуполі повністю позбуватися приватних перевізників теж не планують, але підтримують перехід на оплату за транспортну роботу. Система працюватиме через електронний квиток. «Пасажири не повинні відчувати різниці в комфорті між комунальним та приватним транспортом, – зазначає Вадим Бойченко. 

Весь транспорт у місті – і комунальний, і приватний – відстежується за допомогою GPS. Користувачі можуть отримати цю інформацію у мобільному додатку або з електронних табло, які встановили на кожній зупинці.

Читайте також: Чому не в Києві: як плани сталої міської мобільності зроблять українські міста кращими?

Фото: transphoto.org / Dmytro Barabash

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button