Як комунальники і городяни псують проєкти у Львові: історія одного квітника у коміксах

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 295 днів. За цей час ми опублікували 23629 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Випадок із вулицею Павла Римлянина у Львові ілюструє, як часом вдалі проєкти можуть занедбати місцеві мешканці, бізнеси або комунальники. Днями львів’янин Маркіян Баран опублікував фото того, як невідомі пофарбували у бузковий колір бордюр квітника, розташованого біля броварні «Старгород».

Олег Шмід, директор «Інституту просторового розвитку», котрий розробляв проєкт реконструкції вулиці, розповів історію поетапного занепаду одного окремого квітника, чи радше травника – адже замість чорнобривців чи мальв там висадили конюшину.

До реконструкції пішохідна вулиця Римлянина була практично вся запаркована і ходити нею було доволі незручно, згадує Олександр Шутюк, відповідальний за проєкт.

Проєктувальники порахували, скільки місць вміщає ця вулиця, і скільки місць потребують самі мешканці, й відтак облаштували 14 паркувальних місць на початку і в кінці вулиці. Асфальт замінили на бруківку. Зону для транзитного проходу пішоходів виклали великою плиткою.

Всю вулиця замостили на одному рівні. Бруківку в центрі та тротуари з боків відділяє двохсантиметровий бордюр.

Висадили тюльпанові дерева, глід та дерен, встановили стійки для паркування велосипедів. Для відводу води зробили пологий рівчак з бруківки, вздовж якого стоять кілька дощоприймачів. Усі ринви підключили до дощової каналізації.

Реконструкцію за проєктом ЛКП «Інститут просторового розвитку» завершили наприкінці 2018 року. Торік на конкурсі Ukrainian Urban Awards проєкт посів друге місце у номінації «Урбаністичний простір і ландшафт».

Фото: Markijan Baran, Олег Шмід