Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 23635 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Рижиков Андрій
Другого червня на засіданні постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування депутати підтримали електронну петицію про створення «парку мрії», за яку проголосувало понад 10 тисяч осіб.
Потенційний парк знаходиться за адресою вул. Антоновича, 52-54 – на місці колишнього трамвайного депо. Орієнтовна площа зеленої зони, за підрахунками авторів петиції, може скласти п’ять гектарів. При цьому варто акцентувати, що ділянка знаходиться в приватній власності.
Очевидно, саме через те, що спроби її забудувати поки не закінчилися видимим результатом, на місці котловану утворилося озеро, а сама ділянка заросла деревами, столична громадськість і вирішила, що це відмінне місце для парку.
У Київраді зазначають, що згідно з українським законодавством, місто може викупити, обміняти дану ділянку або здійснити обмін з доплатою. Для цього, звичайно ж, потрібно провести переговори з власником і отримати його згоду.
Нічого не нагадує?
В кінці минулого року, коли стало зрозуміло, що за чинних умов побудувати нормальну розв’язку на Шулявці неможливо, Київрада прийняла рішення викупити один з цехів колишнього заводу «Більшовик», після знесення якого, там з’явиться з’їзд з оновленого Шулявського мосту.
Але рішення Київради – це як декларація про наміри, а не власне викуп. Тому що потрібно ще провести оцінку майна – будівлі, обладнання, втраченої вигоди – встановити викупну ціну об’єкта, яку власник майна може прийняти або оскаржити. Як тоді зазначив один з депутатів, «власник повинен розуміти, що ця суспільна потреба є вимогою часу і розвитку міста». Дуже жертовно, погодьтеся?
У лютому 2020 року Фонд держмайна оцінив вартість п’ятого цеху в майже 700 млн грн. У міськадміністрації порахували, що за будівлю, яка розвалюється, – це занадто багато, особливо з огляду на, що земля під нею належить громаді.
Минуло пів року. Віталій Кличко звернувся до Михайла Саакашвілі, нового глави виконавчого комітету Нацради реформ України, з проханням допомогти знести цех заводу «Більшовик», а то він вже готовий сам сісти на екскаватор і знести цех.
Київ – найзеленіша столиця Європи
У 2017 році Київ визнали найзеленішою столицею Європи з населенням понад два мільйони осіб – такі дані містилися в дослідженні урбаніста Філіпа Гартнера, заснованого на вивченні супутникових знімків методом визначення типів точок, який автор назвав Normalized Difference Vegetation Index. Всього було проаналізовано 43 столиці в радіусі п’яти кіломтрів навколо центру міста.
Минулого літа наші аналітики, надихнувшись цим дослідженням, проаналізували зелені зони столиці більш детально – у повному обсязі, за структурою в розрізі районів і категорій, а також потенціал їх розвитку та поліпшення. Якщо коротко, площа зелених зон Києва становить трохи менше 20%.
Скільки коштує новий парк побудувати?
Якщо ви пориєтесь в реєстрах, то побачите, що площа основної ділянки становить 4,04 га. Її нормативна грошова оцінка станом на вересень 2018 року – 392,5 млн грн, що еквівалентно 14-15 млн доларів. Але є нюанс – це не просто земля, це девелоперська ділянка в центрі міста з правильним цільовим призначенням, а значить її ринкова вартість уже 5-10 млн доларів за один гектар або 20-40 млн доларів за всю ділянку – і це, не рахуючи грошей, вкладених у виконання проектних і підготовчих робіт.
Облаштування парку обійдеться ще в мінімум 100 доларів за кв. м. Разом у нас виходить 20-40 млн на викуп і 4 мільйони на облаштування. Тобто за самими середніми оцінками вартість спорудження парку складе майже мільярд гривень. Знаєте, який обсяг асигнувань зі столичного бюджету для КП «Київблагоустрій» закладений на 2020 рік? Аж 190 млн гривень. На все!
Чи чекати парк?
На початку 90-х в Києві почали будувати Подільсько-Воскресенський міст, пізніше призупинили і відновили 10 років по тому. З 2005 року місто «викуповує» Русанівські дачі. 15 років минуло – скільки викупили?
І Шулявський і Воскресенський мости – важливі інфраструктурні об’єкти. Я анітрохи не применшую важливість створення нового парку в Києві, але якщо міська влада десятиліттями не може викупити майно для таких стратегічних об’єктів, то що говорити про парк, вартістю мільярд гривень?
Давайте чесно: петиція набрала необхідні 10 тисяч голосів, і міська влада не може не відреагувати, тим більше проігнорувати найгучніших виборців, які мало розуміють в економіці, в рік виборів – якось не логічно.
Все це нагадує історію, коли великого начальника про щось просять, він з грізним видом кличе помічника і просить записати телефон і обов’язково розібратися. Це дуже схожа ситуація.
Звичайно нам всім хочеться, щоб в Києві з’явився свій Central Park – такий же красивий, інтерактивний і живий. Але щоб Київ став по-справжньому зеленим містом, мало розбивати парки і сквери – вулиці української столиці сьогодні як ніколи голі. Пройдіться центром або околицею – як багато дерев ви побачите? Їх просто немає. І не важливо, вони захворіли і засохли або їх вирізали заради чергового кіоску. Може почнемо з малого?
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
