Знову прорвало трубу: як вирішити питання зношених комунікацій у Києві

Тепломережі в місті зношені на 80%, і одна з причин такої ситуації – низький тариф на комунальні послуги, у який не закладають коштів на ремонт.

14 січня 2020 року в Києві трапилася масштабна аварія: внаслідок прориву труби поблизу станції метро «Либідська» вулицю та торговельний центр Ocean Plaza залило окропом. Сім людей опинилося у лікарні. Протягом двох наступних днів у місті зафіксували ще мінімум три великих прориви: поблизу Севастопольської площі, Політехнічного інституту та Теремків.

Вулицю Саксаганського через аварії на тепломережі заливало вже двічі. У 2018 та 2019 роках прориви тут призводили до утворення «кратерів» прямо на проїжджій частині та пошкодження автівок, які потрапляли в ями.

За останні кілька років асфальт провалювався також на вулицях Лютеранській, Пушкінській та Діловій. І це лише гучні аварії у центрі міста. Загалом їх значно більше: у 2018 році, наприклад, після подачі гарячої води у місті зафіксували 300 проривів.

«Хмарочос» пояснює, чому київські мережі опинилися у такому стані та як їх планують оновлювати.

Бідні комунальники

«Столичні тепломережі зношені на 80%. Тому кожного року із початком опалювального сезону виникає багато розривів труб. Близько 30 кілометрів труб було замінено з літа. Але це крапля в морі, бо більшість комунікацій були прокладені ще 20-40 років тому», – зазначав Віталій Кличко у 2018 році.

За словами експертів, подібну ситуацію спричинив систематичний брак коштів. «Це притаманно практично всім містам в Україні, не лише Києву. Проблема в тому, що комунальні підприємства повинні отримувати прибуток, щоб закуповувати матеріали, платити заробітну плату і податки, підтримувати мережі в належному стані. Але довгий час тарифи не відповідають економічно обґрунтованим: користувачі платять менше, а різницю компенсують з бюджету, – пояснює Олег Гарник, аналітик Аналітичного центру «Асоціація міст України».

За словами Гарника, ці компенсації дозволяють комунальним підприємствам працювали «в нуль» або з прибутковістю лише 1-2% і ремонтувати тільки найбільш критичні ділянки. Проблема лише множиться у часі: мережі зношуються швидше, ніж їх ремонтують. Аварії трапляються навіть попри гідравлічні випробування, адже навіть виявлені проблемні ділянки підприємства не завжди мають змогу оновити.

В Києві поганий стан мереж пов’язують також з діяльністю приватної компанії «Київенерго»: до 2018 року вона управляла теплоенергетичним комплексом столиці 17 років. «У неї не було ні зобов’язань перед міською владою проводити капітальний ремонт мереж, ні коштів з тарифу на тепло та гарячу воду для цього», – пояснює Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних програм громадянської мережі «Опора».

Крапля в морі

Після того, як система перейшла в управління комунального підприємства «Київтеплоенерго», комунікації почали ремонтувати активніше. «У 2019-му здійснили рекордні за останніх 10 років обсяги заміни найбільш зношених ділянок тепломереж – 130 кілометрів. У 2017 ж році, коли мережі були в управлінні «Київенерго», цей показник склав тільки 35 кілометрів», – розповідав Віталій Кличко.

Та навіть 130 кілометрів нових труб – це замало, вважає Тетяна Бойко. «Протяжність усіх мереж Києва – 2.7 тисячі кілометрів, тому це мізер від загальної потреби. На інших ділянках роблять «клаптиковий» ремонт, а тому аварії виникають знову в тих же місцях», – зазначає вона.

Прориви в місті дійсно часто трапляються на одній або сусідніх ділянках мережі. Зокрема, на вже згаданій вулиці Саксаганського. На карті ремонтів тепломереж від «Київтеплоенерго» можна переглянути не лише актуальні точки ремонту, але й їх кількість за три роки. Для прикладу, за 2016-2018 роки ділянку на вулиці Авіаконструктора Антонова ремонтували 56 разів, на Великій Васильківській – 27 разів, а на проспекті Леся Курбаса – 37.

«Якщо певний відрізок мережі проклали 30-40 років тому, він весь у приблизно однаковому поганому стані. І труби тут прориватиме знову, тому що при «клаптиковому» ремонті замінили всього, скажімо, три метри, а на решту ділянки немає коштів», – зазначає Олег Гартник.

Врятувати мережу

Експерти наголошують, що для виходу з цієї кризи потрібні комплексні рішення. «У нас так довго затягували з підняттям тарифу, що сьогодні це вже не допоможе оновити тепломережу. Можна лише не допустити погіршення її стану», – розповідає Олег Гартник.

За словами аналітика, зараз важливо мати ефективні механізми підтримки від органів місцевого самоврядування та фінансову допомогу від державних програм. Кредити від міжнародних фінансових організацій також можуть допомогти привести мережу в належний стан за відносно короткий термін.

На думку Тетяни Бойко, Мінрегіон повинен прийняти стратегію збереження систем централізованого теплопостачання «Все централізоване теплопостачання сьогодні в небезпеці: замість того, щоб зібратися з сусідами, модернізувати будинок, встановити індивідуальний тепловий пункт з системою погодного регулювання, люди відмовляються від ЦСО та встановлюють індивідуальне опалення. – зазначає вона. – У тарифах потрібно закладати кошти на довгострокові інвестиційні програми та брати під них доступні кредити у міжнародних фінансових організацій. Крім того, варто запровадити стимулюючий тариф на тепло та гарячу воду, який дозволяв би зекономлені в результаті модернізації кошти спрямовувати на подальшу модернізацію».

Плани міста

За результатами перевірки тепломереж на початку 2020 року директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитро Науменко зазначив, що першочергової заміни потребують близько тисячі кілометрів застарілих теплових мереж.

Загальну вартість ремонту оцінили в 4 мільярди гривень.Оскільки низький тариф не дозволяє підприємствам заробити на оновлення мережі самостійно, місто виділяє кошти на це з бюджету в рамках цільових програм підтримки.

В Департаменті кажуть, що таку кількість робіт фізично неможливо виконати за один рік чи за два, тому розробили графік щодо поступової заміни цієї тисячі кілометрів до 2025 року. Вже у 2020 році запланували замінити 150 кілометрів теплових мереж. Щороку на ремонти планують виділяти до 800 мільйонів гривень.

«Важливо відмовились від постійного латання дірок, як було раніше. Тому під час ремонтів ми застосовуємо комплексний підхід і здійснюємо заміну трубопроводів повністю від теплокамери до теплокамери», – також зазначив Науменко.

Крім того, місто має залучити кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку на модернізацію теплоенергетичного комплексу. Йдеться не лише про заміну мереж, але й модернізацію ТЕЦ-6 та ТЕЦ-5, восьми великих котелень, впровадження програмного комплексу SCADA для можливості автоматизованого управління роботою теплового обладнання та мереж у реальному часі тощо.

«За оцінками міжнародних експертів, модернізація теплоенергетичного комплексу потребує близько 30 млрд грн. Для бюджету міста – це колосальні кошти, і ми залучаємо кредитні кошти надійних міжнародних партнерів», – зазначав заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Проєктом угоди з ЄБРР на ці роботи передбачений кредит до 140 мільйонів євро.

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 281 днів. За цей час ми опублікували 23525 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?