Кошти на ремонт будівлі Архіву національної пам`яті віддали на «ліквідацію наслідків Covid-19»

Минулого року Архів отримав приміщення — бруталістську будівлю на Троєщині, але наразі не має коштів на свій розвиток.

Дата публікації: 11.6.2020 Розділ: Новини Автор: Панченко Олександра

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 285 днів. За цей час ми опублікували 23545 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Архів національної пам`яті (повна офіційна назва якого — Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП) святкуватиме свою першу річницю в бруталістській будівлі по вулиці Пухівській на Троєщині без ремонту і «без свого архіву, як такого». Про це «Історичній правді» розповів директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.

Через пандемію коронавірусу, Верховна Рада у квітні вилучила всі кошти на реконструкцію приміщень Архіву національної пам’яті в сумі на 57,6 млн грн. Окрім того, Архів скасував вже оголошений тендер на пошук генерального підрядника будівництва.

В червні 2019 року НБУ виділив для Архіву приміщення в 11 тис. кв. метрів по вулиці Пухівській, 7 (Деснянський район, Троєщина). А вже 25 червня інституція отримала статус окремої юридичної особи.

Директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.

Ігор Кулик переконаний, що сучасні спецслужби та правоохоронні органи не можуть і далі, за радянською традицією, зберігати архівні документи в своїх сховах. Адже, за його словами, їх основні завдання полягають в тому, щоб ловити злочинців, гарантувати безпеку, протидіяти тероризму, а не вивчати історію та зберігати історичні документи. До того ж приміщення силових відомств — це режимні об’єкти, що, своєю чергою, обмежує можливість історикам, журналістам та звичайним громадянам отримати доступ до інформації.

«Подальше перебування документів репресивних органів робить ці силові відомства певними продовжувачами ганебної практики, яка існувала в СРСР. Тому важливо позбутися цієї спадщини радянського тоталітарного минулого», — пояснює Кулик.

Директор Архіву називає метою установи «забезпечити в одному місці доступ до оригіналів справ з інформацією репресивних органів — увесь масив історичних даних за 1917-1991 роки від усіх силових органів, які ще досі зберігають документи неіснуючої держави. Зокрема таких, як Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, органи прокуратури та суди».

Кулик наголошує, що це має бути найсучасніший архів, де використовуватимуть новітні технології для зручної роботи з документами.

Усі фото з оригінальної статті «Історичної правди»